Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2011 - 20122

Налаштування

Автор: search.filters.author.Сергєєв, П. В.Ключові слова: search.filters.subject.атоми

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Принципи підбору флотаційних реагентів-збирачів при збагаченні вугілля
    (Національний гірничий університет, 2011) Сергєєв, П. В.; Білецький, Володимир Стефанович
    Сучасна практика флотації вугілля передбачає застосування цілого ряду аполярних реагентів-збирачів нафтового та коксохімічного походження. Серед них, зокрема такі: аполярний ароматизований реагент ААР-1 та ААР-2, гас (освітлювальний, отсульфурований, окиснений), дизельне паливо, комплексний флотореагент УР-410 та ін. При цьому підбір реагентів та їх витрат, як правило, здійснюється емпірично – на базі лабораторних та промислових досліджень. Недостатність системного підходу до вибору реагентів-збирачів не тільки звужує можливості оптимізації процесу флотації, але й стримує створення нових флотореагентів із заданими властивостями. Все це не сприяє розвитку теоретичних уявлень про механізм дії флотореагентів-збирачів. Аналіз досліджень і публікацій. Проблема вибору раціонального реагентного режиму флотації вугілля постійно перебуває в полі зору дослідників. При цьому крім загальних проблем вибору і витрат реагента-збирача, способу його подачі у процес, розглядаються і спеціальні питання механізму закріплення реагенту на вугільній поверхні. Разом з тим, назріла необхідність узагальнення існуючих теоретичних підходів і формулювання основних принципів підбору реагентів-збирачів при флотації вугілля. Метою нашої роботи є узагальнення існуючих теоретичних підходів до проблеми підбору реагентів-збирачів при флотації вугілля та розробка на цій основі основних принципів їх застосування.
  • Ескіз
    Документ
    Ефекти адсорбційного зниження міцності і розкриття поверхні порового простору твердої фази при підготовці водовугільного палива
    (Національний гірничий університет, 2012) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, П. В.; Круть, О. А.; Світлий, Ю. Г.; Зубкова, Ю. М.
    Попереднє змочування викликає зміну механічних властивостей твердих тіл внаслідок фізико-хімічних процесів, що обумовлюють зменшення поверхневої (міжфазної) енергії тіла (так званий ефект Ребіндера, 1928 р.). Зокрема, попереднє змочування проявляється в зниженні міцності і підвищенні крихкості, пластичності твердих тіл, що полегшує їх руйнування, диспергування. Сучасне теоретичне пояснення механізму дії ефекту Ребіндера включає, по-перше, розклинювальну дію адсорбованих у верхів’ях тріщин (дислокацій) молекул, особливо молекул поверхнево-активних речовин (ПАР), і також, по-друге, охолодження мікротріщин розміром у декілька атомів кристалічної ґратки у водному середовищі і у такий спосіб унеможливлення їх "заживляння". Наступні механічні впливи розширюють ці мікротріщини, що спричиняє більш легке і менш енерговитратне руйнування твердого тіла. Відомо, що при зволоженні кам'яного вугілля міцність його знижується на 18-20%. Ще більшого позитивного ефекту (адсорбційного зниження міцності вугілля мінімум в 2 рази), можна досягти в разі насичення вугільної маси розчинами поверхнево-активних речовин. Разом з тим, попереднє зволоження твердого матеріалу, специфічні адсорбційні процеси на вугільній поверхні, які викликають розкриття внутрішніх мікротріщин та пор, очевидно, можуть впливати і на інші характеристики вугільної маси. Зокрема, це має важливе прикладне значення при приготуванні водовугільного палива (висококонцентрованої водовугільної суспензії). У роботі емпірично виявлено вплив попереднього зволоження вугілля на реологічні характеристики суспензії, але теоретична інтерпретація цього явища відсутня. Мета статті – дослідження впливу попереднього змочування вугілля на характеристики водовугільного палива – текучість та седиментаційну стійкість та теоретична інтерпретація результатів.