Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Водовугiльна суспензiя з позицiї теорiї агрегативної стiйкостi лiофобних дисперсних систем
(Видавничий дiм "Академперiодика", 2013) Білецький, Володимир Стефанович; Круть, О. А.; Сергєєв, П. В.
Показано, що застосування теорiї агрегативної стiйкостi лiофобних дисперсних систем (теорiї ДЛФО) для аналiзу енергетичного стану твердої фази висококонцентрованих водовугiльних суспензiй (ВВВС) є перспективним iнструментом вивчення цього об'єкта i може бути покладено в основу теорiї ВВВС. Подано аналiз енергетичного стану твердої фази висококонцентрованих водовугiльних суспензiй, що дозволяє пояснити природу явищ, якi мають мiсце при змiнi крупностi i поверхневого потенцiалу вугiльних i мiнеральних частинок, гiдрофiльно-гiдрофобного балансу їх поверхнi.
Агрегативна стійкість висококонцентрованих водовугільних суспензій як альтернативного палива
(Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2016) Білецький, Володимир Стефанович; Круть, О. А.; Сергєєв, П. В.
Показано, що в основу теорії висококонцентрованих водовугільних суспензій (ВВВС) може бути покладено аналіз енергетичного стану твердої фази ВВВС із застосуванням фундаментальних уявлень теорії агрегативної стійкості ліофобних дисперсних систем (теорії ДЛФО). На цій основі виконано аналіз енергетичного стану твердої фази ВВВС, що дозволяє пояснити природу явищ, які мають місце при зміні крупності і поверхневого потенціалу вугільних і мінеральних частинок, гідрофільно-гідрофобного балансу їх поверхні.
Застосування деритографії для вивчення процесів в міжфазній зоні "тверде-рідина"
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2004) Білецький, Володимир Стефанович; Гаркушин, Юрій Костянтинович; Сергєєв, П. В.; Шендрик, Т. Г.
Моделювання процесів переробки корисних копалин
(Новий Світ-2000, 2020) Білецький, Володимир Стефанович; Смирнов, В. О.; Сергєєв, П. В.
Викладені основи моделювання процесів збагачення корисних копалин. Зокрема описані методи фізичного і математичного моделювання процесів. Наведено математичні описи гранулометричного і фракційного складу, технологічних операцій – дезінтеграції, сепарації, зневоднення та ін., а також методи переходу від лабораторних показників до промислових. З використанням праць провідних вітчизняних і зарубіжних науковців наведені приклади моделювання підготовчих, основних та заключних процесів збагачення корисних копалин. Книга може бути корисною для робітників дослідних лабораторій збагачувальних фабрик, науково-дослідних і проектних інститутів і геологічних організацій а також для студентів спеціальності “Збагачення корисних копалин”.
Дослідження спалювання вугілля та вуглемазутних комплексів
(Криворізький національний університет, 2014) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, П. В.
Виконано лабораторні і стендові дослідження спалювання вугілля і вугільно-мазутних комплексів. Показано переваги вугільно-мазутних комплексів над вугіллям з точки зору інтенсифікації процесу спалювання. Знайдені аналітичні вирази, які характеризують динаміку вигорання паливних частинок.
Геотехнологія видобутку солоного вугілля на основі суміщення процесів "свердловинне гідровидобування-гідротранспорт-знесолення"
(Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2016) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, П. В.; Верецун, О. С.
Актуальність роботи обумовлюється дефіцитом вітчизняних паливно-енергетичних ресурсів та необхідністю розширення паливно-енергетичної бази видобутку вугілля. З використанням методики планування експерименту виконано моделювання процесів гідротранспорту, зневоднення та знесолення засоленого вугілля Західного Донбасу. Зокрема використані методи центрально-композиційного ротатабельного планування; обробка експериментальних даних на ПК з використанням стандартних підпрограм Statgraphics plus 5.1.; йонометрія (pNa-метрія).
Вдосконалення реагентного режиму флотації вугілля
(Національний гірничий університет, 2010) Ільяний, С. І.; Сергєєв, П. В.; Білецький, Володимир Стефанович
Запропоновано і досліджено раціональний реагентні режим флотації коксівного вугілля Донецького басейну з використанням в якості збирача дизельного палива,а спінювача – масла ПОД. Масло ПОД подають одночасно у суміші з дизельним паливом та окремо, причому беруть співвідношення спінювача до збирача в їх суміші (10-15):(90-85), а кількість спінювача, який подається окремо, складає 1,5-3% від маси суміші реагентів.
Утилізація відходів збагачення вугілля шляхом їх брикетування
(Національний гірничий університет, 2013) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, П. В.
Комплексна переробка вугільної гірничої маси передбачає, зокрема, утилізацію відходів вуглезбагачення, які, з одного боку, створюють екологічні проблеми, а з іншого – можуть бути використані у енергетиці, будівельній, цегельній, дорожній та ін. галузях. Обсяги цих відходів складають 3-5 млн тонн на рік. Одна з проблем використання відходів полягає у їх різнорідності: вони представленні як гідросумішами (відходи флотації), так і зернистим матеріалом різної крупності (гравітаційні методи). Це потребує попередньої переробки відходів вуглезбагачення, що спростить подальше їх перевезення, складування і використання. Первинна переробка відходів передбачає їх форматування – для цього різні автори пропонують екструзію, грануляцію, брикетування тощо. Мета роботи – дослідження утилізації відходів вуглезбагачення методом брикетування, визначення раціональних характеристик вихідного матеріалу та режимних параметрів процесу. При цьому виконані дослідження є продовженням раніше розпочатих в роботі.
Інтенсифікація збагачення по солі вугілля Західного Донбасу кислотними добавками
(Національний гірничий університет, 2011) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, П. В.; Климова, Ю. О.
Вугілля з підвищеним вмістом солей натрію та калію (NaCl та KCl), частка якого в загальному балансі запасів вугілля в Україні складає до 10%, потребує спеціальної підготовки до використання, а саме – збагачення по солі. Спалювання незбагаченого "солоного вугілля" на ТЕС, де його використовують найчастіше, пов’язане з проблемами, по-перше, суттєвого збільшення зносу котлоагрегатів ТЕС, по-друге, екологічною небезпекою обумовленою можливістю виникнення при спалюванні діоксинів і потрапляння їх у довкілля. Тому пошук ефективних і екологічно прийнятних методів переробки солоного вугілля, зокрема його попереднє знесолення – актуальна проблема сучасного вуглезбагачення. Мета цієї роботи – дослідження механізму дії кислотних добавок при знесоленні вугілля Західного Донбасу.
Принципи підбору флотаційних реагентів-збирачів при збагаченні вугілля
(Національний гірничий університет, 2011) Сергєєв, П. В.; Білецький, Володимир Стефанович
Сучасна практика флотації вугілля передбачає застосування цілого ряду аполярних реагентів-збирачів нафтового та коксохімічного походження. Серед них, зокрема такі: аполярний ароматизований реагент ААР-1 та ААР-2, гас (освітлювальний, отсульфурований, окиснений), дизельне паливо, комплексний флотореагент УР-410 та ін. При цьому підбір реагентів та їх витрат, як правило, здійснюється емпірично – на базі лабораторних та промислових досліджень. Недостатність системного підходу до вибору реагентів-збирачів не тільки звужує можливості оптимізації процесу флотації, але й стримує створення нових флотореагентів із заданими властивостями. Все це не сприяє розвитку теоретичних уявлень про механізм дії флотореагентів-збирачів. Аналіз досліджень і публікацій. Проблема вибору раціонального реагентного режиму флотації вугілля постійно перебуває в полі зору дослідників. При цьому крім загальних проблем вибору і витрат реагента-збирача, способу його подачі у процес, розглядаються і спеціальні питання механізму закріплення реагенту на вугільній поверхні. Разом з тим, назріла необхідність узагальнення існуючих теоретичних підходів і формулювання основних принципів підбору реагентів-збирачів при флотації вугілля. Метою нашої роботи є узагальнення існуючих теоретичних підходів до проблеми підбору реагентів-збирачів при флотації вугілля та розробка на цій основі основних принципів їх застосування.