Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Флотація з носіями як спосіб інтенсифікації збагачення тонкого вугілля
    (Національний гірничий університет, 2013) Білецький, Володимир Стефанович; Смирнов, В. О.
    При флотації в пульпі завжди присутні первинні і вторинні тонкі шламові частинки, які відрізняються специфічними фізичними і фізико-хімічними властивостями, що залежать від їх розмірів і мінерального складу. У тонкі шлами переходять переважно м’які мінерали, які добре розмокають. Оскільки при подрібненні мінерали руйнуються в основному по макродефектах зерен і дефектах кристалічної ґратки, тонкі частинки характеризуються підвищенням структурної неоднорідності, зменшенням ролі зовнішніх дефектів і зростанням внеску поверхневих шарів. Малий розмір частинок обумовлює їхню велику питому поверхню і відповідно велику адсорбційну здатність. Флотація тонких шламових частинок протікає неефективно. Крім того, дуже тонкі шламові частинки (розміром до 3 мкм) суттєво впливають на флотацію більш крупного матеріалу, при цьому спостерігається: – забруднення пінного продукту дрібними породними фракціями; – збільшення витрати реагентів; – зменшення швидкості флотації; – погіршення флотації більш крупних зерен і зниження якості хвостів внаслідок поганої флотації найтонших зерен. Негативний вплив тонких шламів на флотацію пояснюється такими причинами: – тонкі шлами налипають на більше крупні частинки, створюють на їхньої поверхні шламове покриття, що приводить до гідрофілізації цієї поверхні і депресії її флотації; – тонкі шламові частинки покривають плівкою поверхню повітряних бульбашок, тому до них погано прилипають мінеральні частинки середньої флотаційної крупності; – тонкі шламові частинки, що володіють великою питомою поверхнею, поглинають велику кількість реагентів, у результаті чого їх може не вистачати для флотації середніх і крупних частинок; – шламові частинки характеризуються малою швидкістю флотації, що також пов’язане з їхньою великою питомою поверхнею та специфічним механізмом зустрічі з бульбашкою повітря; – дрібні частинки пустої породи часто забруднюють пінний продукт внаслідок їхньої часткової гідрофобізації і механічного виносу у піну. Для зниження негативного впливу тонких шламів на процес флотації як один із заходів може бути застосована флотація з носіями, де роль носіїв виконують більш крупні вугільні зерна. Але цей способ малодосліджений і практичного застосування не одержав. Мета роботи – дослідження флотації з носіями як способу інтенсифікації збагачення тонкодисперсного вугілля.