Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik
Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.
Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Моделювання процесів переробки корисних копалин(Новий Світ-2000, 2020) Білецький, Володимир Стефанович; Смирнов, В. О.; Сергєєв, П. В.Викладені основи моделювання процесів збагачення корисних копалин. Зокрема описані методи фізичного і математичного моделювання процесів. Наведено математичні описи гранулометричного і фракційного складу, технологічних операцій – дезінтеграції, сепарації, зневоднення та ін., а також методи переходу від лабораторних показників до промислових. З використанням праць провідних вітчизняних і зарубіжних науковців наведені приклади моделювання підготовчих, основних та заключних процесів збагачення корисних копалин. Книга може бути корисною для робітників дослідних лабораторій збагачувальних фабрик, науково-дослідних і проектних інститутів і геологічних організацій а також для студентів спеціальності “Збагачення корисних копалин”.Документ Розрахунок потужності споживаної барабанними млинами(Академія гірничих наук України, 2018) Білецький, Володимир Стефанович; Смирнов, В. О.Метою даної роботи є огляд і аналіз чинників, які визначають потужність, споживану барабанними млинами, а також одержання математичних виразів для розрахунку корисної потужності, що споживається кульовими і стержневими млинами, а також млинами само- і напівсамоподрібнення. Методи дослідження. Методи дослідження базуються на використанні емпіричних даних, компаративному та математичному аналізі. Наукова новизна. Виконано аналіз чинників, які визначають потужність, споживану барабанними млинами. Викладені математичні вирази для розрахунку корисної потужності, що споживається кульовими і стержневими млинами, а також млинами само- і напівсамоподрібнення. Практична значимість. Виконаний аналіз чинників, які визначають потужність, споживану барабанними млинами, і викладений математичний апарат може бути використано для розрахунку корисної потужності, що споживається працюючими на збагачувальних фабриках та проектованими кульовими і стержневими млинами, млинами само- і напівсамоподрібнення.Документ Флотація з носіями як спосіб інтенсифікації збагачення тонкого вугілля(Національний гірничий університет, 2013) Білецький, Володимир Стефанович; Смирнов, В. О.При флотації в пульпі завжди присутні первинні і вторинні тонкі шламові частинки, які відрізняються специфічними фізичними і фізико-хімічними властивостями, що залежать від їх розмірів і мінерального складу. У тонкі шлами переходять переважно м’які мінерали, які добре розмокають. Оскільки при подрібненні мінерали руйнуються в основному по макродефектах зерен і дефектах кристалічної ґратки, тонкі частинки характеризуються підвищенням структурної неоднорідності, зменшенням ролі зовнішніх дефектів і зростанням внеску поверхневих шарів. Малий розмір частинок обумовлює їхню велику питому поверхню і відповідно велику адсорбційну здатність. Флотація тонких шламових частинок протікає неефективно. Крім того, дуже тонкі шламові частинки (розміром до 3 мкм) суттєво впливають на флотацію більш крупного матеріалу, при цьому спостерігається: – забруднення пінного продукту дрібними породними фракціями; – збільшення витрати реагентів; – зменшення швидкості флотації; – погіршення флотації більш крупних зерен і зниження якості хвостів внаслідок поганої флотації найтонших зерен. Негативний вплив тонких шламів на флотацію пояснюється такими причинами: – тонкі шлами налипають на більше крупні частинки, створюють на їхньої поверхні шламове покриття, що приводить до гідрофілізації цієї поверхні і депресії її флотації; – тонкі шламові частинки покривають плівкою поверхню повітряних бульбашок, тому до них погано прилипають мінеральні частинки середньої флотаційної крупності; – тонкі шламові частинки, що володіють великою питомою поверхнею, поглинають велику кількість реагентів, у результаті чого їх може не вистачати для флотації середніх і крупних частинок; – шламові частинки характеризуються малою швидкістю флотації, що також пов’язане з їхньою великою питомою поверхнею та специфічним механізмом зустрічі з бульбашкою повітря; – дрібні частинки пустої породи часто забруднюють пінний продукт внаслідок їхньої часткової гідрофобізації і механічного виносу у піну. Для зниження негативного впливу тонких шламів на процес флотації як один із заходів може бути застосована флотація з носіями, де роль носіїв виконують більш крупні вугільні зерна. Але цей способ малодосліджений і практичного застосування не одержав. Мета роботи – дослідження флотації з носіями як способу інтенсифікації збагачення тонкодисперсного вугілля.Документ Мала гірнича енциклопедія. Т. 3(Східний видавничий дім, 2013) Альохін, В. І.; Білецький, Володимир Стефанович; Бойко, В. С.; Бойко, Р. В.; Бондаренко, В. І.; Букін, С. Л.; Гайко, Геннадій Іванович; Гнєушев, В. О.; Горбатов, П. А.; Дриженко, А. Ю.; Золотко, О. А.; Зоценко, М. Л.; Іохельсон, З. М.; Кармазін, В. В.; Кошовський, Б. І.; Круть, О. А.; Манець, І. Г.; Маценко, Г. П.; Мирний, В. В.; Мостика, Ю. С.; Мухопад, М. Д.; Павлишин, В. І.; Панов, Б. С.; Подтикалов, О. С.; Попович, І. М.; Савицький, В. М.; Саранчук, В. І.; Світлий, Ю. Г.; Смирнов, В. О.; Суярко, В. Г.; Улицький, О. А.; Шендрік, Т. Г.; Яремійчук, Р. С.Мала гірнича енциклопедія – універсальне тритомне довідкове видання в галузі гірничої науки і техніки. Містить описи 17 350 термінологічних та номенклатурних одиниць, у тому числі 3-й том – 5700 одиниць, які висвітлюють різні аспекти розвідки, видобування та первинної переробки твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Адресована спеціалістам – у першу чергу фахівцям-гірникам, геологам, науковцям, аспірантам, студентам гірничих та суміжних спеціальностей, а також широкому загалу інженерно-технічних працівників гірничих підприємств та читачам, які цікавляться освоєнням надр.Документ Мала гірнича енциклопедія. Т. 2(Донбас, 2007) Білецький, Володимир Стефанович; Бойко, В. С.; Голембієвський, П. П.; Горбатов, П. А.; Дриженко, А. Ю.; Золотко, О. А.; Іохельсон, З. М.; Кармазін, В. В.; Кошовський, Б. І.; Красуцький, Ф. К.; Манець, І. Г.; Маценко, Г. П.; Маценко, В. М.; Мирний, В. В.; Павлишин, В. І.; Панов, Б. С.; Подтикалов, О. С.; Савицький, В. М.; Саранчук, В. І.; Світлий, Ю. Г.; Смирнов, В. О.; Суярко, В. Г.; Яремійчук, Р. С.Мала гірнича енциклопедія – універсальне тритомне довідкове видання у галузі гірничої науки і техніки. Містить описи близько 18 000 термінологічних та номенклатурних одиниць, в тому числі 2-й том – 5250 одиниць, які висвітлюють різні аспекти розвідки, видобування та первинної переробки твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Адресована спеціалістам – в першу чергу фахівцям-гірникам, геологам, науковцям, аспірантам, студентам гірничих та суміжних спеціальностей, а також широкому загалу інженерно-технічних працівників гірничих підприємств та читачам, які цікавляться освоєнням надр.