Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Рудопомольні апарати самоподрібнення (млини і дезінтегратори)
(ПП "Видавництво "НОВАБУК", 2023) Сокур, Микола Іванович; Білецький, Володимир Стефанович; Божик, Денис Пилипович; Чоботарьов, Сергій Валентинович
У навчальному посібнику викладена історія розвитку технології і обладнання самоподрібнення руд. Описані результати вітчизняних стендових, напівпромислових та промислових досліджень рудопомольних млинів самоподрібнення, зокрема, кінетика процесу подрібнення. Окремо розглянуті питання надійності млинів самоподрібнення. Подані інноваційні рішення приводів, барабанів, футерування, оснастки млинів самоподрібнення. Наведено порівняльні техніко-технологічні показники збагачувальних фабрик Кривбасу із кульовим та самоподрібненням руд. Описані інноваційні рішення дезінтеграторів відцентрового типу.Книга призначена для студентів спеціальності «Збагачення корисних копалин», а також може бути корисна для наукових та інженерно-технічних працівників які спеціалізуються в галузі конструювання і експлуатації рудоподрібнювального обладнання.
Дослідження напруженого стану барабана млина самоподрібнення в полі відцентрових сил
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Сокур, Микола Іванович; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович; Божик, Денис Пилипович
Метою цієї роботи є одержання моделей напруженого стану елементів барабана млина самоподрібнення з використанням теорії подібності та імітацією навантаження в полі відцентрових сил. Метод дослідження – фізичне моделювання роботи барабана млина самоподрібнення. При цьому експериментальні дослідження напруженого стану моделі барабана млина самоподрібнення виконані на спеціальному стенді, що складався з центрифуги, в якій навантажується модель барабана. Для вимірювання напруження застосовувалися тензорезистори опору 100 Ом і базою 10 мм, зʼєднані за напівмостовою схемою, та комплект тензометричної апаратури, що складаєть ся з блоку живлення, підсилювача 8АН4-7м і осцилографа Н-700. Експериментально одержані епюри розподі лу напружень в елементах конструкції барабана млина, зокрема, торцевих стінках і обичайці барабана, а також у ребрах жорсткості стінок і обичайки. Визначено значення напружень у всіх замірних точках моделей барабанів без ребер жорсткості і з ребрами. Аналіз впливу ребер жорсткості і типу опор підшипників на напружений стан барабана млина показує, що напруження в торцевій стінці барабана млина мають знакозмінний характер і збільшуються до цапфи. Посилення тільки торцевої стінки радіальними ребрами жорсткості приводить до зниження напружень у стінці на 20%. Підсилення барабана млина сумірними ребрами жорсткості на торцевій стінці та оби чайці приводить до зниження напружень у торцевій стінці на 35–50% і зменшення концентрації напружень біля цапфи. Застосування сферичних самоустановлювальних опор підшипників барабана дозволяє суттєво знизити напруження в торцевих стінках, підвищити міцність, надійність та довговічність барабана. Встановлено вплив типу опор підшипників (вальниці) і ребер жорсткості на характер розподілу напружень у барабані млина. Одержані результати можуть бути використані у разі модернізації наявних і оптимізації конструкції нових млинів самоподрібнення.
Дослідження параметрів надійності млинів самоподрібнення руд в умовах Криворізького басейну
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Сокур, Микола Іванович; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович; Божик, Денис Пилипович
Подрібнення в процесі рудопідготовки забирає до 30–40% собівартості залізорудного концентрату. У разі про дуктивності сучасного великого млина 250 т/год (по концентрату) добові простої призводять до втрати 6000 т продукції. Тому надійність роботи рудопомельного цеху має непересічно велике значення, позаяк визначає надій ність рудозбагачувального процесу загалом. Під експлуатаційною надійністю млинів мається на увазі здатність подрібнювати гірничу масу до необхідної крупності, зберігаючи свої експлуатаційні та технічні показники в зада них межах протягом певного проміжку часу між плановими обслуговуваннями. Для визначення експлуатацій ної надійності виконано збір первинних даних про роботу млинів самоподрібнення та систематизація первинної інформації за розробленим «Журналом спостережень за роботою обладнання». На основі експериментальних даних встановлена експлуатаційна надійність млинів ММС–70–23 та МБ–90–30 в умовах Інгулецького ГЗК.
Особливості технології збагачення руд кременчуцького залізорудного району
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Равінська, Віта; Сокур, Микола Іванович; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович
Україна займає одне з провідних місць у світі з видобутку і переробки залізорудної сировини. Продукція рудозбагачувальної галузі України є однією з основних статей валютних надходжень до бюджету. У Криворізькому залізорудному басейні працює 5 гірничозбагачувальних комбінатів, які використовують технологію кульового і самоподрібнення. При переробці руд Полтавського залізорудного родовища застосовується специфічна технологія збагачення руд. Основним видом продукції збагачувальної фабрики Полтавського ГЗК є залізорудний концентрат, до складу якого входять мінерали: магнетит, мартит, сидерит, гематит, кремнезем, кальцій, силікати. Відділення № 1 і № 2 збагачувальної фабрики ПрАТ «Полтавський ГЗК» переробляють залізисті кварцити Горішньо-Плавнинського і Лавриківського родовищ, представлені магнетитовими кварцитами К-2-2 і куммінгтоніто-магнетитовими кварцитами пачки К-2-3-3. Залізорудний концентрат виробляється відповідно до розробленої інститутом Механобрчормет технології з виробництва залізорудного концентрату на збагачувальній фабриці. Мета цієї статті – введення у науковий обіг матеріалів щодо сучасного стану технології збагачення різних типів залізних руд на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Виконано аналіз технологічних схем та режимних параметрів збагачення залізних руд на Полтавському ГЗК. Зокрема, по відділенню № 1 і № 2 збагачувальної фабрики розкриті особливості технології виробництва, технологічних процесів подрібнення і класифікації, магнітної сепарації, магніто-гідравлічної сепарації, магнітної класифікації і класифікації на гідроциклонах, знешламлення. Це уможливлює компаративний аналіз аналогічних збагачувальних фабрик і наукове обґрунтування вибору технологічної схеми збагачення залізної руди для конкретних умов. Виконаний комплексний опис і аналіз практики збагачення залізних руд на Полтавському ГЗК дає можливість системного пошуку оптимальних рішень як технологічних схем, так і режимних параметрів окремих технологічних процесів.
Вибір раціональної принципової схеми збагачення залізистих кварцитів
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Сокур, Микола Іванович; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович; Равінська, Віта
Залізні руди є основною промисловою мінеральною сировиною для виробництва чавуну та сталі. Зростання добування залізних руд останнім часом здійснюється за рахунок їхніх бідних різновидів, які вимагають високоефективного збагачення при підготовці їх до металургійної переробки. Мета статті – вибір раціональної принципової схеми збагачення залізистих кварцитів для таких мінеральних різновидів руд: магнетитова; карбонатно-магнетитова; силікатно-карбонатно-магнетитова; гематито-магнетитова; силікатно-магнетитова; магнетито-силікатна; гематито-мартитова; гематитова; магнетито-гематитова; лімоніто-мартитова; магнетито-лімоніто-мартитова; мартитова. Для вибору раціональної принципової схеми збагачення залізистих кварцитів виконано аналіз технологічних схем збагачення залізистих кварцитів з урахуванням їх текстури, структури, фізико-механічних властивостей, хімічного і мінералогічного складу. При цьому виділені такі основні структури руди: середнього вкраплення (індекс структури С), дрібновкраплена (індекс структури М), тонковкраплена (індекс структури Т1), тонковкраплена (індекс структури Т2), особливо тонковкраплена (індекс структури ВТ), дисперсна система (індекс структури Д). У результаті для окремих мінеральних різновидів і структури залізистих кварцитів обрані раціональні схеми їх збагачення, що забезпечують високу якість концентрату – максимальний вміст в ньому заліза. У процесі аналізу удосконалено методику вибору раціональних технологічних схем збагачення мінеральних різновидів залізних руд, яка пропонується до застосування в умовах вітчизняних гірничо-збагачувальних підприємств, зокрема, Криворізького залізорудного басейну
Барабанні млини самоподрібнення
(ФОП Халіков Руслан Халікович, 2022) Сокур, Микола Іванович; Білецький, Володимир Стефанович
У монографії розглянута історія розвитку технології і обладнання самоподрібнення руд. Викладені результати вітчизняних стендових, напівпромислових та промислових досліджень рудопомольних млинів самоподрібнення. Описана кінетика процесу подрібнення. Окремо розглянуті питання надійності млинів самоподрібнення. Подані інноваційні рішення приводів, барабанів, футерування, оснастки млинів самоподрібнення. Наведено порівняльні техніко-технологічні показники збагачувальних фабрик Кривбасу із кульовим та самоподрібненням руд. Книга призначена для наукових та інженерно-технічних працівників які спеціалізуються в галузі конструювання і експлуатації рудоподрібнювального обладнання. Вона також буде корисна для викладачів і студентів профільних університетів.
Дослідження та вибір стратегічного напряму розвитку міста Кременчука
(2022) Сокур, Микола Іванович; Куліш, М. В.; Білецький, Володимир Стефанович
Випробування технології комбінованого подрібнення на Інгулецькому ГЗК
(Криворізький національний університет, 2022) Сокур, Микола Іванович; Білецький, Володимир Стефанович
Мета. Удосконалення конструкції і схемних рішень комбінованого подрібнення магнетитових руд в умовах Інгулецького ГЗК. Уведення в науковий обіг результатів промислового випробування в умовах Інгулецького ГЗК нової технології комбінованого подрібнення магнетитової руди. Методика. Науковий експеримент. Промислове випробовування модернізованої технологічної схеми і устаткування секції № 18 Інгулецького ГЗК, зокрема: підвищена установлена потужність електродвигунів з 1600 до 2000 кВт (для можливості довантаження куль у млин) реконструйовані головні приводи двох млинів ММС - 7000х2300; розроблені, виготовлені і встановлені на млинах ММС - 7000х2300 класифікуючі бутари поворотного типу з регульованим виводом гальки; млини ММС - 7000х2300 оснащені новою конструкцією футеровки, що дозволило довантажувати у млин кулі; на млинах ММС - 7000х2300 встановлені розвантажувальні грати з щілиновидними отворами шириною 15 мм, розташованими в периферійній частині; на II і III стадії подрібнення використані нові універсальні млини МШЦ - 4000х7500; у II прийомі знешламлювання застосований дешламатор МД - 9; на млинах ММС - 7000х2300 для проведення випробувань використані барабани з литими торцевими стінками. Результати. В умовах Інгулецького ГЗК виконане промислове випробування нової технології комбінованого подрібнення магнетитової руди. Практична значимість. Застосування нової комбінованої технології подрібнення підвищує продуктивність секції на 30,6 т/год. Масова частка заліза в концентраті склала 62,8%, що на 0,3% більше, ніж в раніше випробуваній комбінованій технології подрібнення. Наукова новизна. Суть технології полягає в додаванні фіксованої кількості металевих куль у млини самоподрібнення ММС - 7000х2300 (І стадія подрібнення). Це забезпечило комбінований механізм руйнування грудок рудної сировини – як помельними тілами, так і крупними шматками руди. На ІІ і ІІІ стадії подрібнення застосовуються кульові млини.
Збірник наукових праць
(Новабук, 2022) Сокур, Микола Іванович; Білецький, Володимир Стефанович; Божик, Денис Пилипович
У збірнику наукових праць викладені теоретичні основи і технологія процесів дроблення, подрібнення і грохочення корисних копалин. Розглянуті основні конструкції технологічного обладнання, його принцип дії і технологічні характеристики, монтаж і технічне обслуговування млинів. Викладені методи контролю крупності перероблюваної мінеральної сировини і базисні положення охорони навколишнього середовища у підготовчих цехах збагачувальних фабрик. Особлива увага приділена моделюванню процесів у проточній і розвантажувальній частині барабанів млинів. Викладені питання теорії і практики створення дезінтеграторів відцентрового типу. Видання призначене для фахівців у галузі підготовки корисних копалин до збагачення, зокрема, дроблення, подрібнення, грохочення мінеральної сировини.