Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Дослідження напруженого стану барабана млина самоподрібнення в полі відцентрових сил
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Сокур, Микола Іванович; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович; Божик, Денис Пилипович
Метою цієї роботи є одержання моделей напруженого стану елементів барабана млина самоподрібнення з використанням теорії подібності та імітацією навантаження в полі відцентрових сил. Метод дослідження – фізичне моделювання роботи барабана млина самоподрібнення. При цьому експериментальні дослідження напруженого стану моделі барабана млина самоподрібнення виконані на спеціальному стенді, що складався з центрифуги, в якій навантажується модель барабана. Для вимірювання напруження застосовувалися тензорезистори опору 100 Ом і базою 10 мм, зʼєднані за напівмостовою схемою, та комплект тензометричної апаратури, що складаєть ся з блоку живлення, підсилювача 8АН4-7м і осцилографа Н-700. Експериментально одержані епюри розподі лу напружень в елементах конструкції барабана млина, зокрема, торцевих стінках і обичайці барабана, а також у ребрах жорсткості стінок і обичайки. Визначено значення напружень у всіх замірних точках моделей барабанів без ребер жорсткості і з ребрами. Аналіз впливу ребер жорсткості і типу опор підшипників на напружений стан барабана млина показує, що напруження в торцевій стінці барабана млина мають знакозмінний характер і збільшуються до цапфи. Посилення тільки торцевої стінки радіальними ребрами жорсткості приводить до зниження напружень у стінці на 20%. Підсилення барабана млина сумірними ребрами жорсткості на торцевій стінці та оби чайці приводить до зниження напружень у торцевій стінці на 35–50% і зменшення концентрації напружень біля цапфи. Застосування сферичних самоустановлювальних опор підшипників барабана дозволяє суттєво знизити напруження в торцевих стінках, підвищити міцність, надійність та довговічність барабана. Встановлено вплив типу опор підшипників (вальниці) і ребер жорсткості на характер розподілу напружень у барабані млина. Одержані результати можуть бути використані у разі модернізації наявних і оптимізації конструкції нових млинів самоподрібнення.
Дослідження параметрів надійності млинів самоподрібнення руд в умовах Криворізького басейну
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Сокур, Микола Іванович; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович; Божик, Денис Пилипович
Подрібнення в процесі рудопідготовки забирає до 30–40% собівартості залізорудного концентрату. У разі про дуктивності сучасного великого млина 250 т/год (по концентрату) добові простої призводять до втрати 6000 т продукції. Тому надійність роботи рудопомельного цеху має непересічно велике значення, позаяк визначає надій ність рудозбагачувального процесу загалом. Під експлуатаційною надійністю млинів мається на увазі здатність подрібнювати гірничу масу до необхідної крупності, зберігаючи свої експлуатаційні та технічні показники в зада них межах протягом певного проміжку часу між плановими обслуговуваннями. Для визначення експлуатацій ної надійності виконано збір первинних даних про роботу млинів самоподрібнення та систематизація первинної інформації за розробленим «Журналом спостережень за роботою обладнання». На основі експериментальних даних встановлена експлуатаційна надійність млинів ММС–70–23 та МБ–90–30 в умовах Інгулецького ГЗК.
Особливості технології збагачення руд кременчуцького залізорудного району
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Равінська, Віта; Сокур, Микола Іванович; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович
Україна займає одне з провідних місць у світі з видобутку і переробки залізорудної сировини. Продукція рудозбагачувальної галузі України є однією з основних статей валютних надходжень до бюджету. У Криворізькому залізорудному басейні працює 5 гірничозбагачувальних комбінатів, які використовують технологію кульового і самоподрібнення. При переробці руд Полтавського залізорудного родовища застосовується специфічна технологія збагачення руд. Основним видом продукції збагачувальної фабрики Полтавського ГЗК є залізорудний концентрат, до складу якого входять мінерали: магнетит, мартит, сидерит, гематит, кремнезем, кальцій, силікати. Відділення № 1 і № 2 збагачувальної фабрики ПрАТ «Полтавський ГЗК» переробляють залізисті кварцити Горішньо-Плавнинського і Лавриківського родовищ, представлені магнетитовими кварцитами К-2-2 і куммінгтоніто-магнетитовими кварцитами пачки К-2-3-3. Залізорудний концентрат виробляється відповідно до розробленої інститутом Механобрчормет технології з виробництва залізорудного концентрату на збагачувальній фабриці. Мета цієї статті – введення у науковий обіг матеріалів щодо сучасного стану технології збагачення різних типів залізних руд на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Виконано аналіз технологічних схем та режимних параметрів збагачення залізних руд на Полтавському ГЗК. Зокрема, по відділенню № 1 і № 2 збагачувальної фабрики розкриті особливості технології виробництва, технологічних процесів подрібнення і класифікації, магнітної сепарації, магніто-гідравлічної сепарації, магнітної класифікації і класифікації на гідроциклонах, знешламлення. Це уможливлює компаративний аналіз аналогічних збагачувальних фабрик і наукове обґрунтування вибору технологічної схеми збагачення залізної руди для конкретних умов. Виконаний комплексний опис і аналіз практики збагачення залізних руд на Полтавському ГЗК дає можливість системного пошуку оптимальних рішень як технологічних схем, так і режимних параметрів окремих технологічних процесів.
Вибір раціональної принципової схеми збагачення залізистих кварцитів
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Сокур, Микола Іванович; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович; Равінська, Віта
Залізні руди є основною промисловою мінеральною сировиною для виробництва чавуну та сталі. Зростання добування залізних руд останнім часом здійснюється за рахунок їхніх бідних різновидів, які вимагають високоефективного збагачення при підготовці їх до металургійної переробки. Мета статті – вибір раціональної принципової схеми збагачення залізистих кварцитів для таких мінеральних різновидів руд: магнетитова; карбонатно-магнетитова; силікатно-карбонатно-магнетитова; гематито-магнетитова; силікатно-магнетитова; магнетито-силікатна; гематито-мартитова; гематитова; магнетито-гематитова; лімоніто-мартитова; магнетито-лімоніто-мартитова; мартитова. Для вибору раціональної принципової схеми збагачення залізистих кварцитів виконано аналіз технологічних схем збагачення залізистих кварцитів з урахуванням їх текстури, структури, фізико-механічних властивостей, хімічного і мінералогічного складу. При цьому виділені такі основні структури руди: середнього вкраплення (індекс структури С), дрібновкраплена (індекс структури М), тонковкраплена (індекс структури Т1), тонковкраплена (індекс структури Т2), особливо тонковкраплена (індекс структури ВТ), дисперсна система (індекс структури Д). У результаті для окремих мінеральних різновидів і структури залізистих кварцитів обрані раціональні схеми їх збагачення, що забезпечують високу якість концентрату – максимальний вміст в ньому заліза. У процесі аналізу удосконалено методику вибору раціональних технологічних схем збагачення мінеральних різновидів залізних руд, яка пропонується до застосування в умовах вітчизняних гірничо-збагачувальних підприємств, зокрема, Криворізького залізорудного басейну
Удосконалення технології подрібнення магнетитових кварцитів на гірничому підприємстві
(Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського, 2020) Сокур, Микола Іванович; Воробйов, В. В.; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович; Пузир, Руслан Григорович
Показано, що одним з недоліків проектної технологічної схеми самоподрібнення є застосування в ній спіральних класифікаторів, які є дорогим, металоємним і енергоємним устаткуванням, що вимагає значних експлуатаційних витрат на підтримку працездатності. Для підвищення ефективності процесів подрібнення і класифікації, спрощення технологічної схеми, зниження капітальних і експлуатаційних витрат, підвищення якості продукції запропоновано оснастити рудногалечний млин МРГ-40-75 новою конструкцією класифікуючої бутари з еластомерною просіваючою поверхнею. Відповідно до цього було проведено ряд експериментальних випробувань в режимі порівняння технологічних показників роботи млина з двоситною бутарою з класифікатором і без класифікатора. Що дало змогу зробити впровадження цієї науково-технічної розробки у гірниче підприємство. Це дозволило істотно знизити капітальні і експлуатаційні витрати на процеси подрібнення і класифікації, зменшити простої секцій фабрики на монтажах і замінах класифікаторів, значно скоротити питомі витрати електроенергії за рахунок виключення потужного електроприводу класифікатора, а також поліпшити санітарногігієнічні умови на технологічних секціях збагачувальної фабрики.