Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16

Історія гірництва. Розділи 6-7
(Видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович
Історія гірництва. Розділи 8-9
(Видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович
Історія гірництва. Розділи 1-5
(Видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович
Питання пріоритету відкриття Донецького вугільного басейну в енциклопедичних статтях різних часів
(Наукове товариство ім. Шевченка, 2023) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович
Хто і коли відкрив Донецький вугільний басейн: інформаційна війна на Донбаському фронтирі
(Ukrainian Center for Cultural Studies, 2022) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович; Білецький, Віталій Володимирович
У статті автори порушують актуальне питання історичних фальсифікацій, розглядаючи їх як елемент інформаційної війни. Застосовуючи історіографічний метод та інтерпретуючи факти створення історичної дезінформації як маніпуляцію суспільною свідомістю, вони презентують конкретний кейс історичних досліджень про відкриття Донецького вугільного басейну. Відтак зроблено огляд наукової та енциклопедичної літератури Росії, СРСР та України, присвяченої висвітленню цього питання; уведено в науковий обіг архівні історичні документи, які показують реальну картину відкриття вугілля на Донбасі; відстежується маніпулятивний дискурс впливу на масову свідомість з метою створення міфологічного наративу про «російськість» Донбасу. Доведено, що фальсифікації Росії та СРСР щодо історії першовідкриття вугілля на Донбасі тривають практично протягом усього часу промислового освоєння регіону і до сьогодні, є прикладом інформаційної війни проти України. Оприлюднені авторами архівні історичні документи однозначно вказують, що офіційними першовідкривачами вугільних родовищ на Донбасі були інші історичні персони, аніж ті, про яких пише російська та радянська наукова та енциклопедична література, і вони мають українське походження. Визначено типові для маніпуляції масовою свідомістю способи поширення міфологічного наративу та їх актуалізацію під час російсько-української війни.
Використання українських енциклопедичних видань у практиці медіадидактики (на прикладі "Гірничої енциклопедії")
(2022) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій Іванович; Онкович, Ганна Володимирівна
Розвиток давнього гірництва в Україні
(Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2022) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович
У статті комплексно розглядаються питання розвитку гірничої справи на території давньої України. Зокрема, в рамках первісного гірництва, описаний Донецький гірничо-металургійний центр доби пізньої бронзи, гірництво й металургія кімерійців, скіфів, ранніх слов’ян. Проаналізовано періоди Київської Русі, Литовсько-Польського періоду, Гетьманської України. Робиться висновок, що гірництво, металургія й металообробка з давніх часів були одним зі значимих промислів населення України, фіксуються вже в часи культурної спільності Кукутень-Трипілля й мають протягом тисячоліть сталу й розвинену традицію. Найбільш значимою й успішною виробничою діяльністю, яка завжди зберігалася на землях України, попри рух племен і народів, був залізоробний промисел, успадкований від давніх народів і розвинутий слов’янами. Він посів чільне місце в промислах України-Руси.
Оцінювання екологічних ризиків розвитку підземної транспортної інфраструктури методом BOCR
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021) Панкратова, Наталія Дмитрівна; Недашківська, Надія Іванівна; Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович
Проаналізовані характерні екологічні та техногенні загрози міському середовищу. Розглянуто пріоритетні для безпеки людини і суспільства задачі мінімізації екологічних і техногенних ризиків в умовах швидко зростаючих мегаполісів. Оцінено можливості підземних споруд взяти на себе функції найбільш небезпечних та ризикованих поверхневих об’єктів і комунікацій. Побудовано моделі підтримки прийняття рішень для оцінювання альтернатив трас автомобільних тунелів у місті Києві. Розкрито методику й проведено оцінювання моделей розвитку підземної транспортної інфраструктури столиці методом BOCR (критерії доходів, можливостей, витрат і ризиків). Розглянуто задачу оцінювання пріоритетності моделей (альтернативних варіантів) розвитку підземної інфраструктури міста, яка характеризується умовами унікальності, можливої неповноти, неточності, нечіткості вхідної інформації. При цьому використано результати експертного оцінювання об’єктів. Розраховано агреговані за мережею параметрів пріоритети альтернатив для трас тунелів м. Києва і обґрунтовано доцільну послідовність їх будівництва за критеріями зниження екологічних і техногенних ризиків урбанізованого простору. Зокрема, застосування методу BOCR дозволило вибрати найбільш пріоритетну альтернативу – тунель №5 за Генеральним планом розвитку Києва до 2025 року. Метод є гнучким, за його допомогою можуть бути оцінені будь-які інші території (траси) потенційного підземного будівництва у великих містах. Отже, практичне значення роботи полягає в створенні й апробації універсальної методики, що дає інвесторам і міським державним адміністраціям ефективний інструментарій оцінки першочерговості будівництва об’єктів підземної інфраструктури для регулювання міського розвитку з метою підвищення екологічних стандартів і безпеки життєдіяльності мегаполісів.
Українська гірнича термінологія: сторінки поступу
(ПП "Технологічний центр", 2021) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Віталій Володимирович
Розвиток української термінології й енциклопедичної справи
(Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", 2015) Білецький, Володимир Стефанович; Бондаренко, Володимир Ілліч; Гайко, Геннадій Іванович
Розглянуто процес формування термінологічної бази з різних галузей знань, зокрема з геології та гірництва, та розвиток систематизації фахової української мови.