Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Суміщені технологічні процеси – перспективний напрям розвитку в гірництві
    (Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", 2015) Білецький, Володимир Стефанович
    Виконано огляд і аналіз суміщених технологічних процесів. Надано загальну характеристику, підходи до аналізу й створення нових суміщених технологічних процесів у гірництві.
  • Ескіз
    Документ
    Вітчизняний досвід переробки бурого вугілля на водовугільне паливо
    (ООО "Наш формат", 2013) Світлий, Юрій Герасимович; Круть, О. А.; Білецький, Володимир Стефанович
    Показано принципову можливість та перспективність застосування у вітчизняних умовах технології переробки бурого вугілля "hot water drying". Технологію спрямовано на його облагородження для подальшого ефективного використання при підготовці водовугільного палива високої концентрації у технологічних процесах переробки вугілля для промислових та побутових цілей. Порівняльні характеристики показують, що способом гідротермообробки можна усунути основні негативні особливості вітчизняного бурого вугілля: високу вологість та гігроскопічність, високу реактивну здатність до кисню повітря. Це дасть змогу використовувати його для хіміко-технологічної переробки або прямого спалювання у вигляді водовугільного палива. Наведено принципову технологічну схему терміналу підготовки водовугільного палива на базі бурого вугілля Дніпровського басейну.
  • Ескіз
    Документ
    Математичне моделювання процесу грануляції бурого вугілля
    (Національний гірничий університет, 2012) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, П. В.; Воробйов, А. П.
    Буре вугілля займає важливе місце в паливно-енергетичному балансі України – його частка складає 6,6%. В нашій країні зосереджено 3,5% світових запасів бурого вугілля. Його можна використовувати як сировину у процесах брикетування, зрідження, газифікації, піролізу. Водночас воно має ряд специфічних властивостей, які перешкоджають його масштабному використанню: висока вологість і гігроскопічність, висока реактивна здатність до кисню, дещо занижена теплота згоряння. Ці характеристики обумовлюють неможливість його тривалого зберігання, перевезення на великі відстані, велику імовірність самозаймання. Актуальним також є питання переробки і облагородження бурого вугілля при його гідротранспортуванні. Існує дві принципово різні технології гідравлічного транспортування вугілля. Перша технологія – транспортування у гідросумішах масовою концентрацією С≈50% з подальшим зневодненням на приймальному терміналі. Друга технологія гідравлічного транспортування вугілля – у вигляді висококонцентрованих водо-вугільних суспензій (ВВВС). Таким чином існує проблема розробки такої технології первинної переробки бурого вугілля, яка б враховувала специфічні властивості вихідного бурого вугілля, умови процесу гідравлічного транспортування вугілля і вимоги до характеристик вугільної сировини подальших операцій по його переробці – піролізу, спалювання, зрідження, брикетування, зневоднення. Рішенням цієї проблеми може стати технологія обробки вугілля масляними реагентами – масляна агрегація. У роботі нами виконано попередні дослідження масляної агломерації (грануляції) бурого вугілля, що дало змогу встановити область раціональних режимних параметрів, вказати найбільш значимі з них – витрати зв’язуючого, рН середовища і його температура, швидкість обертання вала імпелера мішалки-гранулятора. Мета цієї роботи – дослідження процесу масляної грануляції бурого вугілля із застосуванням методу планування експерименту та одержання і аналіз математичної регресійної моделі процесу масляної грануляції.