Кафедра "Інтелектуальні комп'ютерні системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2423

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iks

Кафедра "Інтелектуальні комп’ютерні системи" заснована 12 лютого 2007 року на базі спеціальності "Прикладна лінгвістика".

У 2009 році на базі кафедри спільно з Українським мовно-інформаційним фондом НАН України було створено Науково-дослідний центр інтелектуальних систем і комп’ютерної лінгвістики.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 5 кандидатів філологічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 кандидат філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Семантичні особливості юридичного листа
(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2023) Бесараб, Тетяна Петрівна; Лутай, Наталія Вікторівна
Сучасні проблеми перекладу термінологіі в юридичних текстах
(Національний університет "Острозька академія", 2023) Лутай, Наталія Вікторівна; Бесараб, Тетяна Петрівна
У цій статті розглядаються теоретичні основи перекладу юридичних текстів, а також представлені теоретичні та практичні компоненти нового підходу до перекладу юриспруденції. Навчання вузькоспеціалізованої юридичної термінології є одним із найскладніших завдань у процесі навчання юридичній мові та перекладознавству. У статті аналізуються наслідки, що випливають із взаємодії між мовою та правом, ступінь їх вплив один на одного та на процес навчання та оволодіння юридичною мовою. Хоча визначення термінології як дисципліни, пов’язаної з вивченням спеціалізованої лексики, тобто термінів, не є чимось новим у цій галузі дослідження, можна стверджувати, що лише порівняно недавно її стали вважати повноцінним науковим поняттям зі своїми принципами, основами та методологією. Термінологія як міждисциплінарна та трансдисциплінарна галузь знань характеризується безліччю підходів до її теоретичних основ та практичного застосування. Незважаючи на різноманітність цих термінологічних теорій та підходів, існують певні загальноприйняті теоретичні та методологічні аспекти, такі як: розпізнавання поняття, характер терміну та його функцій у текстах; невербальні форми подання, упорядкування та моделювання знань, термінологія та пізнання, лексична прагматика та корпусна термінологія. Крім того, у статті наведені приклади з викладом конкретних проблем, пов’язаних з розробкою юридичної та адміністративної термінології, що говорить про унікальні проблеми, з якими стикаються термінологи, з якими стикаються лінгвісти та термінологи, коли їм доводиться працювати з правовою системою, де бракує спеціальної термінології, яка була б виражена двома мовами.
Формування культурної компетенції на заняттях ESL
(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2022) Бесараб, Тетяна Петрівна; Лутай, Наталія Вікторівна
Використання автентичних матеріалів як засіб міжкультурної компнтенції студентів
(Національний університет "Острозька академія", 2022) Лутай, Наталія Вікторівна; Бесараб, Тетяна Петрівна
Стаття присвячена проблемі формування культурологічної компетентності учнів. Автори розглядають вивчення англійської мови крізь призму культурної компетентності, оскільки вивчення мови та культури тісно пов’язані одне з одним. У статті також описано кілька методик, які заохочують до розвитку міжкультурної компетентності, які запропоновані в деяких дослідженнях, зокрема, порівняльний підхід. Особлива увага приділяється можливим способам мотивації студентів з різною освітою та рівнем знань до інтеграції в згуртованому та продуктивному класі, а також відзначається важливість теорії навчання у співпраці. Окрім того, описано деякі причини, які можуть серйозно вплинути на мовлення учнів, наприклад байдужість співрозмовників, незалежно від того, реальна вона чи уявна. З іншого боку, доки учні висловлюються відкрито, вони схильні вільніше висловлювати свої думки, завдяки чому їм легше долати сором’язливість, що сприяє більш вільному засвоєнню мови. Викладачі можуть заохочувати студентів брати участь в автентичних, особистісно значущих сесіях з вивчення мови, якщо вони дозволяють учням пропонувати теми для обговорень, вибирати матеріали та представляти ці питання в класі. Навчаючи студентів ділитися своєю точкою зору, викладачі сприяють соціально та культурно залученій незалежності.
Навчання міжкультурної компетенції
(Національний університет "Острозька академія", 2021) Лутай, Наталія Вікторівна; Бесараб, Тетяна Петрівна; Маструсеріо, Кейт
Стаття висвітлює проблеми в сфері викладання культури в рамках навчальних програм з іноземної мови. Також наводиться той факт, що відповідно до стандартів базових компетенцій з іноземної мови цому аспекту приділяється недостатня увага на заняттях. У статті надається поняття міжкультурної комунікативної компетенції. Крім того, обговорюються деякі суперечності між новим розумінням викладання культури і вже усталеними методами, підходами, переконаннями і думками, пов’язаними з вивченням і викладанням культури. Автори провели критичний аналіз результатів численних дослідження, щодо культурного компонента програм вивчення іноземних мов, а також запропонували можливі варіанти підходу до даного питання.
Переклад як інструмент міжкультурної комунікації
(ТОВ Друкарня "Рута", 2021) Лутай, Наталія Вікторівна; Бесараб, Тетяна Петрівна
В останні роки спілкування між різними країнами стає більш тісним, тому переклад відіграє важливу і необхідну роль в подоланні комунікаційного непорозуміння. Багато вчених дотримуються точки зору, що переклад – це не просто механічний лінгвістичний процес перенесення, тобто передачі значення текстів з однієї мови на іншу; замість цього переклад передбачає складний процес міжкультурного спілкування. Тому при перекладі велика увага приділяється еквівалентності в різних культурних контекстах і можливості досягти такої еквівалентності. В процесі мовного спілкування люди з двох різних країн або етнічні групи можуть спілкуватися один з одним. Комунікативний ефект не залежить від тільки їхнього розуміння мови, але також від розуміння культурного значення мовного навантаження. Як частина культури мова є не тільки формою культури, а й являє собою феномен соціальної культури. І з цієї точки зору мовний переклад – це по суті культурний переклад.