Кафедра "Інтелектуальні комп'ютерні системи"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2423
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iks
Кафедра "Інтелектуальні комп’ютерні системи" заснована 12 лютого 2007 року на базі спеціальності "Прикладна лінгвістика".
У 2009 році на базі кафедри спільно з Українським мовно-інформаційним фондом НАН України було створено Науково-дослідний центр інтелектуальних систем і комп’ютерної лінгвістики.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 5 кандидатів філологічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 кандидат філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Проблеми інформаційної безпеки в Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Лубенець, Є. О.; Бабкова, Надія Вікторівна; Угольнікова, Наталія СергіївнаДокумент Сьогодення інформаційного суспільства України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Баканова, Дана Сергіївна; Кочуєва, Зоя АнатоліївнаДокумент Використання інтернет технологій на заняттях ESL(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2024) Бесараб, Тетяна Петрівна; Лутай, Наталія ВікторівнаДокумент Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисциплін "Комп’ютерні системи перекладу" та "Автоматизований переклад"(2023) Борисова, Наталя Володимирівна; Гулієва, Діна Олександрівна; Кочуєва, Зоя Анатоліївна; Мельник, Каріна Володимирівна; Трофімова-Герман, Аліна Ігорівна; Угольнікова, Наталія Сергіївна; Юрченко, Олена МиколаївнаМетодичні вказівки призначені для студентів 4 курсу денної та заочної форм навчання, хто вивчає дисципліну «Комп’ютерні системи перекладу» або дисципліну «Автоматизований переклад», і можуть бути використані ними при виконанні практичних та контрольних робіт й оформленні звітів. Практичні роботи виконуються кожним студентом самостійно. Відповідним чином оформлений і роздрукований звіт є документом, що підтверджує виконання студентом практичної роботи. Крім результатів виконання завдань, до звіту також необхідно включити короткі відповіді на контрольні питання. Звіт по кожній практичній роботі роздруковується на аркушах формату А4, скріплюється скріпкою або степлером з відповідним титульним листом (оформлення титульного аркуша див. у Додатку 1) і вкладається в окремий файл. Всі звіти збираються у швидкозшивачі або у папці з файлами. Для студентів заочної форми навчання ця папка є контрольною роботою студента, яка здається особисто або надсилається студентом до дирекції навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій (оформлення титульного аркуша контрольної роботи див. у Додатку 2). Титульний лист контрольної роботи необхідно вкласти в файл і розмістити першим у швидкозшивачі або в папці з файлами. Звіт повинен бути оформлений за такими вимогами: - параметри сторінки: лівий берег – 3 см; правий – 1,5 см; верхній і нижній береги по 2 см; - шрифт Times New Roman, 12; - налаштування абзацу: вирівнювання – по ширині; рівень – основний текст; відступ зліва та справа – 0 см; відступ першого рядка – 1,25 см; інтервал перед та після – 0 пт; міжрядковий інтервал – одинарний; на вкладці «Положення на сторінці» прибрати заборону висячих рядків. Дані методичні вказівки є частиною методичного забезпечення дисциплін «Комп’ютерні системи перекладу» та «Автоматизований переклад».Документ Криза системи оцінювання мовних знань студентів та перспективи виходу з неї(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ніконоров, Сергій ІвановичДокумент Початок роботи з Python і робота з даними. Частина 1(2022) Козуля, Марія Михайлівна; Козуля, Тетяна ВолодимирівнаУ першій частині лабораторного практикуму з дисципліни "Основи програмування Python" надані матеріали 3-х лабораторних робіт з завданням до практичного виконання задач щодо набуття початкових знань з Python. У практикуму відзначені перші кроки роботи з даними для набуття студентами професійних умінь (компетенцій) та практичних навичок при роботі з мовою програмування Python. Наведено багато прикладів, які ілюструють реалізацію конкретних завдань. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи програмування Python для практичного застосування при створенні додатків для розвязку задач у різних галузях науково-практичних досліджень.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Корпусна лінгвістика". Частина 2(ФОП Панов А. М., 2021) Хайрова, Ніна Феліксівна; Петрасова, Світлана Валентинівна; Оробінська, Олена ОлександрівнаПоняття корпусної лінгвістики виникло в 80-х роках минулого століття. В даний час під корпусною лінгвістикою розуміється розділ мовознавства, що займається розробкою, створенням і використанням текстових корпусів. Водночас корпусні лінгвістика є швидше не складовою частиною загальної лінгвістики, а являє собою методологію або способи використання конкретних ресурсів, що представляють великі обсяги текстових даних. Отже, корпус та спеціальні програмні засоби роботи з цим корпусом є спеціалізованим інструментом лінгвістичних досліджень. Таке спеціалізоване програмне забезпечення, що використовується для дослідження великих обсягів текстових даних, які зібрані у корпусі, називається concordancer. Традиційно в корпусній лінгвістиці можна виділити два напрями вивчення: створення корпусів і дослідження мовних закономірностей за допомогою корпусних методів на базі створених корпусів. Проте, нерідко розробники корпусів проводять одночасно і власні лінгвістичні дослідження. Таким чином корпусна лінгвістика передбачає одночасне використання лінгвістичних знань та знань комп’ютерних технологій, що і зумовлює використання даної дисципліни в навчальному плані студентів спеціальності "Прикладна та комп'ютерна лінгвістика". Дані методичні рекомендації спрямовані на отримання навичок роботи з усіма складовими корпусних завдань, а саме: створення власних корпусів, опанування різних видів корпусної розмітки, використання Інтернету для корпусних досліджень та вживання різних статистичних методів при роботі з корпусами. В другу частину Методичних вказівок до виконання лабораторних робіт з курсу "Корпусна лінгвістика" включено чотири лабораторні роботи, виконання яких дозволяє отримати навички роботи з системою семантичної розмітки USAS, аналізу корпусу в online середовищі CQPweb та обробки кластерів корпусів конкордансером AntConc.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Корпусна лінгвістика". Частина 1(ФОП Панов А. М., 2021) Хайрова, Ніна Феліксівна; Петрасова, Світлана Валентинівна; Оробінська, Олена ОлександрівнаПоняття корпусної лінгвістики виникло в 80-х роках минулого століття. В даний час під корпусною лінгвістикою розуміється розділ мовознавства, що займається розробкою, створенням і використанням текстових корпусів. Водночас корпусні лінгвістика є швидше не складовою частиною загальної лінгвістики, а являє собою методологію або способи використання конкретних ресурсів, що представляють великі обсяги текстових даних. Отже, корпус та спеціальні програмні засоби роботи з цим корпусом є спеціалізованим інструментом лінгвістичних досліджень. Таке спеціалізоване програмне забезпечення, що використовується для дослідження великих обсягів текстових даних, які зібрані у корпусі, називається concordancer. Традиційно в корпусній лінгвістиці можна виділити два напрями вивчення: створення корпусів і дослідження мовних закономірностей за допомогою корпусних методів на базі створених корпусів. Проте, нерідко розробники корпусів проводять одночасно і власні лінгвістичні дослідження. Таким чином корпусна лінгвістика передбачає одночасне використання лінгвістичних знань та знань комп’ютерних технологій, що і зумовлює використання даної дисципліни в навчальному плані студентів спеціальності "Прикладна та комп'ютерна лінгвістика". Дані методичні рекомендації спрямовані на отримання навичок роботи з усіма складовими корпусних завдань, а саме: створення власних корпусів, опанування різних видів корпусної розмітки, використання Інтернету для корпусних досліджень та вживання різних статистичних методів при роботі з корпусами. В першу частину Методичних вказівок до виконання лабораторних робіт з курсу "Корпусна лінгвістика" включено три лабораторні роботи, виконання яких дозволяє отримати навички роботи з конкордансером AntConc та системою автоматичного POS-tagging CLAWS.Документ До проблеми автоматизованої ідентифікації гендерної приналежності автора письмового тексту(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Шлейко, А. М.; Борисова, Наталя Володимирівна; Кочуєва, Зоя Анатоліївна; Мельник, К. В.Публікація Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи за темою "Об'єднання розроблених раніше прикладних компонентів і створення застосування. Вивчення основ інформаційної безпеки при роботі з СУБД Microsoft Access"(2020) Орловський, Дмитро Леонідович; Борисова, Наталя Володимирівна; Копп, Андрій МихайловичДосвід застосування ЕОМ для побудови прикладних систем обробки даних показує, що найефективнішим інструментом тут не є універсальні мови програмування, а спеціалізовані мови для створення систем управління даними. Такі засоби зазвичай включаються до складу систем управління базами даних (СУБД), але вони можуть існувати і окремо. СУБД дають користувачам можливість здійснювати безпосереднє управління даними, а програмістам – швидко розробляти програмні засоби для їх обробки. У методичних вказівках розглядаються питання створення бази даних, роботи з даними і вивчення основ програмування в середовищі СУБД Microsoft Access. СУБД Microsoft Access отримала в даний час дуже широке поширення. Це в першу чергу пов’язано з тим, що дана СУБД входить до складу інтегрованого пакета програм Microsoft Office. Поряд з текстовим процесором Word і електронною таблицею Excel СУБД Access, широко використовується для вирішення різних завдань, пов’язаних з автоматизацією діловодства та документообігу. Наявність досить простого інтерфейсу, розвиненої системи допомоги, а також різних вбудованих засобів (так званих майстрів), які полегшують процес навчання користувача, роблять СУБД Access дуже привабливою, особливо для користувачів, які не мають великого досвіду роботи з системами управління базами даних.