Кафедра "Турбінобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/51

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/turbine

Кафедра "Турбінобудування" була заснована у 1930 році у Харківському механіко-машинобудівному інституті визначним ученим, педагогом і організатор науки, професором Володимиром Матвійовичем Маковським.

Постановою Ради Міністрів України № 665-р від 22 грудня 2006 року науково-дослідний комплекс експериментальних установок щодо вивчення газодинамічних та теплофізичних процесів у турбомашинах кафедри "Турбінобудування" НТУ "ХПІ" набув статусу "Національного надбання України". Це єдиний у країні приклад високої оцінки значущості обладнання університетської кафедри та високих наукових результатів, які одержують за його допомогою. Очолював кафедру на той час доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки професор Анатолій Володимирович Бойко.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз рівня кінематичних втрат у соплових решітках парових і газових турбін
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лапузін, Олександр Вікторович; Суботович, Валерій Петрович; Юдін, Юрій Олексійович; Науменко, Світлана Петрівна; Малимон, Іван Іванович
  • Ескіз
    Документ
    Особливості розрахунку систем охолодження газових турбін
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Ісмайлов, Владислав Олександрович; Науменко, Світлана Петрівна
    Системи охолодження газових турбін мають розгалужені мережи різноманітних каналів, гідравлічні та теплообмінні можливості яких визначають необхідну витрату повітря для охолодження деталей турбін і, таким чином, безпосередньо впливають на економічність ГТУ. Елементами систем охолодження, зокрема, є дроселі, діафрагми, ущільнення, отвори, які є регулюючими органами, або елементами, які піддержують тиск в системі. У каналах такого типу, як правило, має місто значне падіння тиску і тому при розрахунках потрібно дуже прискіпливо враховувати зміну щільності повітря уздовж каналу. Тому тут наведено розроблений авторами метод визначення гідравлічного опору в отворах, який дуже добре збігається з експериментальними даними. Показано, як слід враховувати стисливість повітря на коефіцієнт гідравлічного опору каналів охолодження, що дозволяє застосовувати численні експериментальні залежності для коефіцієнтів гідравлічного опору нестисливих рідин. Запропоновано метод розрахунку гідравлічних опорів отворів шляхом дефрагментації їхнього загального гідравлічного опору на окремі компоненти. Створено узагальнену залежність для гідравлічного опору розвантажувальних отворів у дисках, у монтажних зазорах між хвостовиками лопаток та дисками з урахуванням поперечних потоків повітря.
  • Ескіз
    Документ
    Методика визначення повних втрат в соплових решітках турбомашин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Лапузін, Олександр Вікторович; Суботович, Валерій Петрович; Юдін, Юрій Олексійович; Науменко, Світлана Петрівна
    Для оцінки рівня аеродинамічної ефективності соплових решіток парових і газових турбін запропонований метод, в якому замість коефіцієнта втрат кінетичної енергії визначається коефіцієнт повних втрат, який враховує як втрати кінетичної енергії так і кінематичні втрати. Цей метод перетворює вихідний нерівномірний просторовий потік за решіткою у вісесиметричний циліндричний. В протестованій кільцевій решітці з циліндричними меридіональними границями коефіцієнт повних втрат приблизно на 0,02 перевищує коефіцієнт втрат кінетичної енергії. Врахування кінематичних втрат при виконанні теплових розрахунків турбін відкидає необхідність не зовсім обґрунтованого корегування коефіцієнта втрат кінетичної енергії соплової решітки на 0,01 –0,03, що підвищує точність розрахунків.
  • Ескіз
    Документ
    CFD проектування пальника котла утилізатора КУП-70-4,0-440
    (Лідер, 2021) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Науменко, Світлана Петрівна
  • Ескіз
    Документ
    Про одну з погрішностей експериментального дослідження конвективної тепловіддачі
    (Лідер, 2020) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Науменко, Світлана Петрівна; Кисельова, Н. М.; Ісмайлов, В. О.
  • Ескіз
    Документ
    Теплофізичний експеримент в системі освіти магістрів теплотехнічних спеціальностей
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Науменко, Світлана Петрівна
    Проведення теплофізичних експериментів стало явищем надзвичайно рідкісним в силу їх дорожнечі, складності, тривалості підготовки і проведення. Найчастіше викладачі університету схиляються до комп'ютерного моделювання тих чи інших технічних процесів для поглибленого формування знань студентів. Причина такого вибору очевидна – це наочність і відносно швидке досягнення мети. Негативна сторона такого вибору – це відсутність здібностей у майбутніх фахівців оцінити надійність тих чи інших експериментальних залежностей між фізичними параметрами процесів, які використовуються для проектування машин. Для усунення цього недоліку навчального процесу була створена малогабаритна аеродинамічна труба і розроблена детальна методика проведення експерименту і обробки експериментальних даних. Довжина робочої ділянки труби дорівнювала 0,5 м, прямокутний поперечний переріз каналу труби дорівнювало 0,35×0,15 м2 . Тепловіддача вивчалася на нижній стінці аеродинамічної труби, на якій вздовж течії повітря були встановлені три нагрівальні елементи. Нагрівальні елементи представляли собою смужки з константану перетином 10×0,11 мм2, на нижній поверхні яких були закріплені термопари. Максимальне значення локального числа Рейнольдса було Rex < 105, тобто практично на всій поверхні розвивався ламінарний пограничний шар. При обробці результатів експериментів були враховані радіаційні втрати теплоти і втрати теплоти теплопровідністю уздовж нагрівальних елементів. Однак значення інтенсивності тепловіддачі виявилися в 3–4 рази більше, ніж при ламінарному режимі течії. В результаті чисельного аналізу теплового стану експериментальної пластини були визначені втрати теплоти, які раніше не враховувалися. В результаті було досягнуто практично повний збіг експериментальних значень інтенсивності тепловіддачі з розрахованими значеннями по надійному рівнянню подоби. Проведене дослідження є необхідним для формування компетенції магістрів теплотехнічних спеціальностей.
  • Ескіз
    Документ
    Потужність приводу відцентрового нагнітача природного газу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Олійник, Юрій Анатолійович; Саприкін, Сергій Олексійович; Науменко, Світлана Петрівна
    Отримано формули для потужності приводу відцентрового нагнітача (ВЦН) природного газу, де враховується не тільки механічний та політропний коефіцієнт корисної дії (ККД) ВЦН, але й газодинамічний ККД ВЦН, де враховуються газодинамічні втрати тиску газу та потужності ВЦН. Також в формулі розрахунку потужності приводу ВЦН, що експлуатується, враховується наявність парів конденсату та води в природному газі.
  • Ескіз
    Документ
    Математичне моделювання течії середовища через лабіринтове ущільнення турбомашини
    (НТУ "ХПІ", 2015) Пустовалов, Володимир Миколайович; Фатіч, Л. В.; Науменко, Світлана Петрівна
    Проведено математичне моделювання гідродинаміки і тепловіддачі потоку середовища у прямоточному та ступінчатому лабіринтових ущільненнях турбомашин за допомогою комплексу прикладних програм. Зіставлення результатів з відповідним фізичним експериментом показало адекватність використаного підходу і обґрунтовувало можливість застосування його при розв’язанні конкретних інженерних задач.