Кафедра "Турбінобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/51

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/turbine

Кафедра "Турбінобудування" була заснована у 1930 році у Харківському механіко-машинобудівному інституті визначним ученим, педагогом і організатор науки, професором Володимиром Матвійовичем Маковським.

Постановою Ради Міністрів України № 665-р від 22 грудня 2006 року науково-дослідний комплекс експериментальних установок щодо вивчення газодинамічних та теплофізичних процесів у турбомашинах кафедри "Турбінобудування" НТУ "ХПІ" набув статусу "Національного надбання України". Це єдиний у країні приклад високої оцінки значущості обладнання університетської кафедри та високих наукових результатів, які одержують за його допомогою. Очолював кафедру на той час доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки професор Анатолій Володимирович Бойко.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Особливості розрахунку систем охолодження газових турбін
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Ісмайлов, Владислав Олександрович; Науменко, Світлана Петрівна
Системи охолодження газових турбін мають розгалужені мережи різноманітних каналів, гідравлічні та теплообмінні можливості яких визначають необхідну витрату повітря для охолодження деталей турбін і, таким чином, безпосередньо впливають на економічність ГТУ. Елементами систем охолодження, зокрема, є дроселі, діафрагми, ущільнення, отвори, які є регулюючими органами, або елементами, які піддержують тиск в системі. У каналах такого типу, як правило, має місто значне падіння тиску і тому при розрахунках потрібно дуже прискіпливо враховувати зміну щільності повітря уздовж каналу. Тому тут наведено розроблений авторами метод визначення гідравлічного опору в отворах, який дуже добре збігається з експериментальними даними. Показано, як слід враховувати стисливість повітря на коефіцієнт гідравлічного опору каналів охолодження, що дозволяє застосовувати численні експериментальні залежності для коефіцієнтів гідравлічного опору нестисливих рідин. Запропоновано метод розрахунку гідравлічних опорів отворів шляхом дефрагментації їхнього загального гідравлічного опору на окремі компоненти. Створено узагальнену залежність для гідравлічного опору розвантажувальних отворів у дисках, у монтажних зазорах між хвостовиками лопаток та дисками з урахуванням поперечних потоків повітря.
CFD проектування пальника котла утилізатора КУП-70-4,0-440
(Лідер, 2021) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Науменко, Світлана Петрівна
Методичні вказівки до виконання випускної роботи бакалавра "Тепловий і гідравлічний розрахунок випарника"
(2021) Михайлова, Ірина Олександрівна; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Тарасов, Олександр Іванович
Коефіцієнт корисної дії енергоблоку (ККД) є одним з головних показників економічності електричної станції. Втрати робочого тіла (пара і конденсату) в циклі електростанції ведуть до погіршення цього показника, які в свою чергу, обумовлюють відповідну втрату тепла. Втрачається робоче тіло в обладнанні і трубопроводі, а також втрачається продувна вода в барабаних котлах. Значну частину цих втрат складають втрати при несталих режимах пуску і зупиненнях, а також в режимі промивання устаткування. За оцінками, внутрішні втрати від витоків становлять на конденсаційних станціях 0,8–1,1 %, на теплофікаційних 1,5–1,8 %. Тому питання відновлення втрат робочого тіла в циклі електростанції є актуальними. В теперішній час на теплових і атомних електричних станціях (ТЕС, АЕС) для поповнення втрат пари і конденсату застосовують випарні установки (ВУ), які являють собою систему поверхневих теплообмінних апаратів з гріючою секцією (випарник і конденсатор випарника) і використовують для отримання вторинної пари з хімічно очищеної води. Пара направляється внутрішнім або зовнішнім користувачам, при цьому зберігається в циклі станції конденсат гріючої пари, який відбирається з турбіни. В методичних вказівках наведено: - огляд літератури випарників, які використовують в енергетичних установках на ТЕС і АЕС; - основні типи конструкцій випарників; - схеми включення випарників в теплові схеми електростанцій; - методика розрахунку випарників для теплових електростанцій; - конструкційний тепловий і гідродинамічний розрахунок випарника; - розрахунок якості отриманого дистиляту.
Про одну з погрішностей експериментального дослідження конвективної тепловіддачі
(Лідер, 2020) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Науменко, Світлана Петрівна; Кисельова, Н. М.; Ісмайлов, В. О.
Оптимізація конструкції горілочного пристрою котла-утилізатора
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ісмайлов, В. О.; Тарасов, Олександр Іванович; Михайлова, Ірина Олександрівна; Литвиненко, Оксана Олексіївна
Експериментальне дослідження тепловіддачі як спосіб формування фахових компетенцій для магістрів технічних наук
(ТОВ "Планета – Принт", 2020) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Кисельова, Н. М.; Ісмайлов, В. О.
Теплообмінні апарати в системах охолодження газових турбін
(Лідер, 2019) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна
Теплофізичний експеримент в системі освіти магістрів теплотехнічних спеціальностей
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Науменко, Світлана Петрівна
Проведення теплофізичних експериментів стало явищем надзвичайно рідкісним в силу їх дорожнечі, складності, тривалості підготовки і проведення. Найчастіше викладачі університету схиляються до комп'ютерного моделювання тих чи інших технічних процесів для поглибленого формування знань студентів. Причина такого вибору очевидна – це наочність і відносно швидке досягнення мети. Негативна сторона такого вибору – це відсутність здібностей у майбутніх фахівців оцінити надійність тих чи інших експериментальних залежностей між фізичними параметрами процесів, які використовуються для проектування машин. Для усунення цього недоліку навчального процесу була створена малогабаритна аеродинамічна труба і розроблена детальна методика проведення експерименту і обробки експериментальних даних. Довжина робочої ділянки труби дорівнювала 0,5 м, прямокутний поперечний переріз каналу труби дорівнювало 0,35×0,15 м2 . Тепловіддача вивчалася на нижній стінці аеродинамічної труби, на якій вздовж течії повітря були встановлені три нагрівальні елементи. Нагрівальні елементи представляли собою смужки з константану перетином 10×0,11 мм2, на нижній поверхні яких були закріплені термопари. Максимальне значення локального числа Рейнольдса було Rex < 105, тобто практично на всій поверхні розвивався ламінарний пограничний шар. При обробці результатів експериментів були враховані радіаційні втрати теплоти і втрати теплоти теплопровідністю уздовж нагрівальних елементів. Однак значення інтенсивності тепловіддачі виявилися в 3–4 рази більше, ніж при ламінарному режимі течії. В результаті чисельного аналізу теплового стану експериментальної пластини були визначені втрати теплоти, які раніше не враховувалися. В результаті було досягнуто практично повний збіг експериментальних значень інтенсивності тепловіддачі з розрахованими значеннями по надійному рівнянню подоби. Проведене дослідження є необхідним для формування компетенції магістрів теплотехнічних спеціальностей.
Розрахунок системи охолодження газових турбін з повітроохолоджувачами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна
При охолодженні газових турбін може використовуватися повітроохолоджувач, що представляє певні труднощі для складання розрахункової моделі. Причиною цього є те, що граф системи охолодження для сучасної газової турбіни може складатися з 1000 і більше каналів. Моделювання таких великих систем успішно виконується за допомогою програмного комплекс ТНА (Thermal & Hydraulic Analysis). Метод, реалізований для систем охолодження у ТНА, також може використовуватися для розрахунку повітроохолоджувача. Однак включення теплообмінника в загальну схему значно ускладнює розрахункову схему. У зв'язку з цим запропоновано представляти теплообмінник одним каналом, властивості котрого повністю визначають різні типи теплообмінників. Для обґрунтування цього за допомогою ТНА був виконаний аналіз роботи трубчастого теплообмінника з різними теплоносіями. Встановлено, що ефективність теплообмінника залежить головним чином тільки від відносини витратних теплоємностей теплоносіїв. В результаті зроблених узагальнень був створений канал гідравлічної мережі типу "теплообмінник", який ввібрав всі основні характеристики теплообмінника, що дозволило рекомендувати цей канал для включення в схеми систем охолодження газових турбін.
Про взаємодію потоків газу і повітря на ділянці трактового ущільнення газової турбіни
(НТУ "ХПІ", 2015) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна