Кафедра "Промислова і біомедична електроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5397

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pbme

Від 2000 року кафедра має назву "Промислова і біомедична електроніка", первісна назва – "Промислова електроніка".

Кафедра "Промислова електроніка" виділилася як самостійна одиниця 9 жовтня 1963 року внаслідок розділу кафедри електрифікації промислових підприємств на дві самостійні. Ведення навчального процесу з дисципліни "Промислова електроніка" раніше було доручено кафедрі електрифікації промислових підприємств, де цю роботу очолив талановитий педагог та дослідник Олег Олексійович Маєвський.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Усього за шістьдесят років було підготовлено 8 докторів та 65 кандидатів технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Структурно-параметрическая организация элементов энергосистемы в условиях сетецентризма
    (НТУ "ХПИ", 2016) Сокол, Евгений Иванович; Гриб, Олег Герасимович; Швец, Сергей Викторович
    В статье рассмотрены тенденции развития и принципы организации интеллектуальных энергосистем при введении понятия сетецентризма в условиях идеологии Smart Grid. В качестве решения задач указанной проблематики предлагается создание активно-адаптивной системы, реализующей концепцию "обслуживания системы на основе отклика".
  • Ескіз
    Документ
    Силовая электроника и концепция развития энергетики "Smart Grid"
    (НТУ "ХПИ", 2013) Сокол, Евгений Иванович; Жемеров, Георгий Георгиевич; Тугай, Дмитрий Васильевич
    Сформулированы общие требования к Smart Grid, учитывающие уменьшение потерь энергии в системе электроснабжения в результате применения новых полупроводниковых преобразователей и энергоемких накопителей энергии, а также перехода от однофазной сети потребителей к трехфазной. На примере различных систем электроснабжения оценен ориентировочный положительный эффект от внедрения указанных мероприятий.