Кафедра "Промислова і біомедична електроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5397

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pbme

Від 2000 року кафедра має назву "Промислова і біомедична електроніка", первісна назва – "Промислова електроніка".

Кафедра "Промислова електроніка" виділилася як самостійна одиниця 9 жовтня 1963 року внаслідок розділу кафедри електрифікації промислових підприємств на дві самостійні. Ведення навчального процесу з дисципліни "Промислова електроніка" раніше було доручено кафедрі електрифікації промислових підприємств, де цю роботу очолив талановитий педагог та дослідник Олег Олексійович Маєвський.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Усього за шістьдесят років було підготовлено 8 докторів та 65 кандидатів технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

Автор: search.filters.author.Щапов, Павло ФедоровичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-0047-2027

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження регресійних моделей динаміки глікемії в умовах вимірювальної невизначеності
    (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 2019) Чмихова, Оксана Володимирівна; Щапов, Павло Федорович; Павлюк, Вадим Миколайович; Севрюкова, Оксана С.
    У статті розглядається статистичне обґрунтування процедур ідентифікації параметрів моделі динаміки глікемії в умовах невизначеності результатів вимірювань. Обґрунтовано вибір регресійної моделі з випадковими коефіцієнтами, що характеризує зміни рівня глікемії при істотних обмеженнях на обсяг первинної вимірювальної інформації. Проаналізовані існуючі методи визначення діабету 2 типу, а також моделі для ідентифікації діабетичних станів. Визначені три моделі для яких можна оцінити похибки вимірювання елементів множин. Їм слід надати перевагу при ідентифікації діабетичного стану. Також виявлено одну основну модель, яка найбільш прийнятна для задач розпізнавання параметричної моделі динаміки глікемії при перевірці справедливості статистичних гіпотез.