Кафедра "Промислова і біомедична електроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5397

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pbme

Від 2000 року кафедра має назву "Промислова і біомедична електроніка", первісна назва – "Промислова електроніка".

Кафедра "Промислова електроніка" виділилася як самостійна одиниця 9 жовтня 1963 року внаслідок розділу кафедри електрифікації промислових підприємств на дві самостійні. Ведення навчального процесу з дисципліни "Промислова електроніка" раніше було доручено кафедрі електрифікації промислових підприємств, де цю роботу очолив талановитий педагог та дослідник Олег Олексійович Маєвський.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Усього за шістьдесят років було підготовлено 8 докторів та 65 кандидатів технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Фільтри

19941

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.автореферат

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Мікропроцесорне керування напівпровідниковими перетворювачами електричної енергії за обчислювальними прогнозами
    (Інститут електродинаміки НАН України, 1994) Сокол, Євген Іванович
    Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.09.12. - полупроводниковые преобразователи электроэнергии, Институт электродинамики НАН Украины, Киев, 1994. Защищается 31 научная работа и 12 авторских свидетельств и патентов, которые содержат результаты теоретических исследований по разработке алгоритмов прогнозного микропроцессорного управления (МПСУ) полупроводниковыми преобразователями электрической энергии основных классов, а также их программно-аппаратная реализация. Установлено, что при таком способе управления возможна реализация оптимальных по быстродействию переходных процессов, а также МПУ расширяет область объектов, в которых могут быть реализованы такие процессы.