Кафедра "Промислова і біомедична електроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5397

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pbme

Від 2000 року кафедра має назву "Промислова і біомедична електроніка", первісна назва – "Промислова електроніка".

Кафедра "Промислова електроніка" виділилася як самостійна одиниця 9 жовтня 1963 року внаслідок розділу кафедри електрифікації промислових підприємств на дві самостійні. Ведення навчального процесу з дисципліни "Промислова електроніка" раніше було доручено кафедрі електрифікації промислових підприємств, де цю роботу очолив талановитий педагог та дослідник Олег Олексійович Маєвський.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Усього за шістьдесят років було підготовлено 8 докторів та 65 кандидатів технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 13 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Нечеткая система определения параметров QRS-комплекса ЭКГ в телемедицине
    (ИЦ "Политехпериодика", 2015) Шишкин, Михаил Анатольевич; Колесник, Константин Васильевич
    Одной из проблем анализа электрокардиограмм является определение параметров QRS-комплекса. Особенно актуальным это становится в случае зашумленности кардиосигнала, что особенно часто происходит в условиях функционирования телемедицинских систем. В работе предлагается нечеткий (Fuzzy) алгоритм определения этих параметров, а также принципы его реализации.
  • Ескіз
    Документ
    Использование аппаратной платформы Arduino для оптимизации алгоритмов обмена телемедицинскими данными
    (Одесский национальный политехнический университет, 2016) Шишкин, Михаил Анатольевич; Колесник, Константин Васильевич
    Задача обмена телемедицинскими данными в условиях зашумленности сигнала и ограниченной полосы пропускания каналов связи требует использования усложненных алгоритмов обработки при условии сохранения информативных параметров полезного сигнала. Процесс оптимизации таких алгоритмов невозможен без практической их отработки. В этом случае достаточно эффективным является применение универсальных аппаратных платформ, предлагаемых разработчикам, в частности, фирмой Arduino.