Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15

Методичні вказівки до практичних занять з курсу "Контроль якості у виробництві фармацевтичних препаратів"
(ТОВ "Планета – Прінт", 2021) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Анан'єва, Валерія Вікторівна; Петров, Сергій Олександрович
Основною метою аналізу лікарських речовин є контроль якості препаратів на їх відповідність вимогам діючої нормативно-технічної документації. Фармакопейний аналіз лікарських препаратів включає в себе оцінку якості за багатьма показниками. Зокрема, встановлення справжності лікарського засобу, аналіз чистоти, визначення вмісту діючої речовини або інгредієнтів, що входять до складу лікарського засобу. На основі одержаних даних дослідник робить висновок про відповідність лікарського засобу вимогам нормативної документації і таким чином вирішує питання про можливість його використання у медичній практиці. Методичні вказівки призначені для виконання практичних занять з дисципліни "Контроль якості у виробництві фармацевтичних препаратів" і можуть бути використані також при оцінці якості фармацевтичних препаратів у практичній діяльності. У методичних вказівках наведені опис загальних методів оцінювання якості лікарських засобів у відповідності з вимогами Державної фармакопеї України (ДФУ) та іншої нормативно-технічної документації (НТД), затвердженої Міністерством охорони здоров’я України та методик проведення контролю якості препаратів неорганічної та органічної природи, природної сировини. Методики аналізу, наведені у вказівках, охоплюють індивідуальні лікарські засоби синтетичного, а також рослинного походження та різноманітні лікарські форми (сухі та рідкі форми, мазі). Методичні вказівки до практичних занять включають: ціль роботи, обладнання і реактиви, хід роботи, який включає методики проведення дослідів, рівняння реакцій, формули розрахунків, довідковий матеріал, висновки про якість препарату, контрольні питання. Виконання завдань методичних вказівок до практичних занять з дисципліни "Контроль якості у виробництві фармацевтичних препаратів" сприятиме поглибленому засвоєнню теоретичного матеріалу та формуванню експериментальних вмінь самостійної роботи з аналізу лікарських препаратів.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Експертиза та безпека продукції виробництв харчових добавок"
(ФЛП Черняк Л. О., 2021) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Ларінцева, Надія Вікторівна; Чаплигіна, Олена Миколаївна; Школьнікова, Тетяна Василівна
Випробування – це експериментальні визначення кількісних і (або) якісних характеристик властивостей продукції. Якісні та кількісні характеристики харчової продукції визначаються різними методами, серед яких найбільше поширення одержали органолептичні (засновані на аналізі сприйняття органами відчуття) і вимірювальні (засновані на застосуванні технічних засобів). Вимірювальні методи – фізичні, фізико-хімічні, біохімічні, біологічні та інші дозволяють одержати результат із установленою точністю. Випробування проводяться на всіх етапах життєвого циклу продукції: від розробки і впровадження її в виробництві до утилізації. Тільки на підставі результатів випробувань можна мати відповідальні дані про впровадження нового виду продукції в виробництво, а також закінчення освоєння виробництва, можливості приймати партії продукції, внесення змін у технологічний процес і документацію, видачу сертифіката відповідності та ін. Практичні лабораторні заняття є необхідним доповненням теоретичного курсу, і тому проведення їх повинне сприяти засвоєнню курсу, ознайомленню студентів із сучасними методами, методиками проведення випробувань і обробкою результатів. В учбово-методичному посібнику є коротка характеристика досліджуваного об'єкту, фізичні основи використаного методу, вказано апаратурне оснащення, приводиться докладний опис методик виконання випробувань. Такий характер і порядок викладення матеріалу допомагає учням краще уявляти значення показника якості, розширює технічний кругозір, і дозволяє придбати практичні навички проведення випробувань і визначення показників якості продукції. Через те, що харчова продукція має різноманітний асортименти та характеризується великою кількістю показників якості, у лабораторний практикум включені основні показники та методики їх контролю.
Синтез та дослідження N-алкілпохідних іміду нафтален-1,8-дикарбонової кислоти
(Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, 2016) Дістанов, Віталій Баламірович; Успенський, Борис Валерійович; Посохов, Є. О.; Сатановський, Я. М.
Синтез та дослідження алкілпохідних N-гідроксіетиліміду нафтален-1,8-дикарбонової кислоти
(Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, 2016) Дістанов, Віталій Баламірович; Успенський, Борис Валерійович; Посохов, Є. О.; Климець, О. М.
Водорозчинні похідні 4-мор-фолінонафталевої кислоти. Синтез і дослідження
(Житомирський державний університет ім. Івана Франка, 2019) Дістанов, Віталій Баламірович; Мироненко, Лілія Сергіївна; Бондарєв, В. В.; Васильєва, В. О.; Дзьобань, Т. В.; Голубенко, Є. А.
Розробка принципової схеми отримання гідразонів і формазанів
(О. Зень, 2019) Дістанов, Віталій Баламірович; Голубенко, Є. А.; Породнов, Андрій Олексійович; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Мироненко, Лілія Сергіївна
4-формазанонафталіміди – люмінесцентні складові денних флуоресцентних пігментів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Немченко, Н. В.; Дістанов, Віталій Баламірович; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Мироненко, Лілія Сергіївна
Перспективи розвитку синтезу конформерів формазанів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Немченко, Н. В.; Дістанов, Віталій Баламірович; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Мироненко, Лілія Сергіївна
Фармазанонафталіміди як органічні люмінофори
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Дістанов, Віталій Баламірович; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Дістанов, Віталій Віталійович
Формазанонафталіміди як органічні люмінофори жовто-зеленого світіння з підвищеною світлостійкістю. Формазанонафталіміди містять в своїй структурі формазановий фрагмент з замісниками в фенільних кільцях, а в імідній частині - алкілгідроксигрупу.
Перспективи використання похідних нафталевої кислоти в наукових дослідженнях і промислових технологіях
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Дістанов, Віталій Баламірович; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Мироненко, Лілія Сергіївна