Кафедра "Підйомно-транспортні машини і обладнання"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3845

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ltm

Кафедра "Підйомно-транспортні машини і обладнання" заснована у 1929 році. Першим її очільником став професор Тамарін Д. Н.

Курс "Теорія і будова підйомних машин" в Харківському практичному технологічному інституті викладався ще з 1888 року Вадимом Ерастовичем Тіром.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 7 кандидатів технічних наук, з них 5 мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми, що викликають при автоматизації кранів мостового типу
    (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 2020) Свіргун, Володимир Петрович; Свіргун, О. А.
    З розвитком мікропроцесорної техніки поступово почалося застосування її на самих різноманітних вантажопідйомних машинах. В кожному випадку мета, що переслідується може бути різна, Це і покращення техніко-економічних показників машини, і покращення безпеки робіт і умов праці персоналу, що експлуатують їх, також може бути підвищення виробності перевантажувальних робіт тощо. Для деяких вантажопідйомних машин перехід на автоматичний режим роботи пов’язано зі значними труднощами, такі як агресивна середа експлуатації, під час величезні розміри самої машини, але головною перешкодою для застосування мікропроцесорної техніки для кранів мостового типу є наявність гнучкого підвісу вантажу. Це призводить до виникнення під час руху значних коливань вантажу і робить задачу наведення його на ціль вельми складною. Тому є потреба в розробці програмного забезпечення для мікропроцесора, яке дозволить не тільки перемістити вантаж у зазначене місце, а і повністю усунути його коливання після зупинки крану в автоматичному режимі. Суттєва різниця запропонованих авторами алгоритмів керування полягає в том, що досягнуто значне скорочення у часі перевантажувального циклу, що дасть можливість вийти на максимальну виробність крану.