Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201932020 - 20211

Налаштування

Автор: search.filters.author.Далека, Валентина ДмитрівнаКлючові слова: search.filters.subject.методичні вказівки

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з дисципліни "Алгоритми та структури даних"
    (ФОП Петров В. В., 2021) Бульба, Сергій Сергійович; Бречко, Вероніка Олександрівна; Далека, Валентина Дмитрівна
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування"
    (Форт, 2019) Давидов, Вячеслав Вадимович; Далека, Валентина Дмитрівна; Молчанов, Георгій Ігорович; Семенов, Сергій Геннадійович
    Програмування пройшло довгий шлях – від процедурного, модульного до об’єктно-орієнтованого (ООП). Суттєва відмінність ООП від традиційного проектування у тому, що акцент проектування переноситься з розробки алгоритмів функціонування системи на побудову абстракцій та їх взаємодію. ООП дозволяє розкласти проблему на пов’язані між собою завдання. Кожне завдання стає самостійним об’єктом, що містить свої власні коди та дані, які мають відношення до цього об’єкта. У цьому випадку завдання у цілому спрощується, і програміст одержує можливість оперувати з більшими за обсягом програмами. Таке визначення ООП відображає відомий підхід до рішення складних завдань, кожне з яких розбивається на часткові завдання, що вирішуються окремо. З точки зору програмування це значно спрощує розробку, налагодження та тестування програмних продуктів. Саме до такого підходу у програмуванні необхідно заохочувати студента з самого початку його навчання. Тематика цієї частини лабораторних робіт присвячена об’єктно-орієнтованому програмуванню: від розробки одного класу до ієрархічної структури класів з реалізацією поліморфізму та шаблонізації, ознайомлення з можливостями стандартної бібліотеки шаблонів (STL). Специфіка лабораторних робіт полягає у тому, що завдання більшої кількості з них (близько 10) пов’язані між собою. Завдання попередньої лабораторної роботи доповнюється додатковими вимогами у наступних роботах. Як наслідок, не можна виконати, наприклад, 5-ту роботу, не виконавши всі попередні. Це вимагатиме від студента систематичної послідовної роботи впродовж семестру.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування"
    (Форт, 2018) Давидов, Вячеслав Вадимович; Далека, Валентина Дмитрівна; Молчанов, Георгій Ігорович
    Дисципліна "Програмування" викладається два семестри. У кожному семестрі передбачено виконання студентами такої кількості лабораторних робіт: − осінній (перший) семестр – 16 лабораторних робіт; − весняний (другий) семестр – 16 лабораторних робіт. За результатами кожної лабораторної роботи студент повинен розробити звіт обсягом 3–8 сторінок, який складається з таких розділів: − тема, мета, індивідуальне завдання для роботи, вибір ідентифікаторів, методів, розробка алгоритмів (до 3 арк.); − схеми алгоритмів (тільки в першому семестрі), схема UML (до 2 арк.); − текст програми і результати її роботи (до 3 арк.); − висновки.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з дисципліни "Програмування"
    (Форт, 2018) Давидов, Вячеслав Вадимович; Далека, Валентина Дмитрівна; Молчанов, Георгій Ігорович
    Розрахункове завдання (РЗ) – це самостійна робота студента, що виконується під керівництвом викладача, вона передбачає розв’язання конкретного практичного навчального завдання з використанням відомого, а також(або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. За час виконання роботи студент має показати набутий рівень знань з однієї або декількох дисциплін, вміння працювати з науково-технічною літературою, самостійно вирішувати поставлене індивідуальне завдання, забезпечуючи ефективність його реалізації, розробляти відповідні документи. Розрахункове завдання з дисципліни "Програмування" є обов’язковим видом самостійної роботи студента, що передбачене навчальним планом для бакалаврів, які навчаються за спеціальністю "Комп'ютерна інженерія". Для майбутніх програмістів розрахункове завдання – це один з видів тренінгу, тематика якого повинна відповідати сучасному стану та перспективам розвитку комп’ютерних технологій. Саме тому керівник має вирішувати такі питання: які об’єкти запропонувати студенту для тренінгу, використання яких засобів вимагати при вирішенні поставлених завдань; також він повинен закласти типові вимоги до виконання інших самостійних робіт.