Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201912020 - 20221

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-0000-8910

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Process of 3D printing in online education
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Haidar, Nataliia; Zavolodko, Ganna; Pustovoitov, Pavlo
    The subject of the review is methodology of the subsystem verification and printing 3D-model online learning system mixed type. To do this, a review of analogues, technologies, stages of printing were identified. Due to the development of technology, the educational process is being transformed. Education uses blended learning, part of which is distance learning. The object of research is use of additive technologies, which can make the learning process more motivating. Thus, if in distance education there is an opportunity to develop a 3D-model online, check it for fidelity, send the model to print, it optimizes the learning process. The aim is to design with IP topics that uses the additive technologies in the educational process. Methods used: IDEF-diagram describing the function of the system; authentication rules, verification of 3D-models, sending the model to print, selecting a device online, and basic screen forms. Conclusions. The development of innovative thinking in higher education students should become a priority of modern higher education, and the introduction of new elements in modern education is inevitable. And given the development of 3D-printing technologies, additive technologies are the most promising for the use of visualization in online and mixed teaching.
  • Ескіз
    Публікація
    Метод побудови дидактичних систем особисто-орієнтованого навчання
    (Київський національний університет будівництва і архітектури, 2018) Серков, Олександр Анатолійович; Кравець, Валерій Олексійович; Касілов, Олег Вікторович; Заковоротний, Олександр Юрійович; Заволодько, Ганна Едвардівна
    Використання комп’ютерних навчальних систем дає змогу індивідуалізувати процес навчання для кожного учня на ґрунті інформаційних технологій. Метою роботи є керування поведінкою учня за допомогою зміни об’єктивної складності навчального матеріалу згідно із суб’єктивною складністю, яка виникає під час навчання. Задачею є розроблення та теоретичне обґрунтування методів індивідуалізованого підходу студентів для навчання професійним компетенціям шляхом створення індивідуальних траєкторій вилучення та засвоєння знань на ґрунті інформаційних технологій. Сформовано метод організації процесу навчання із використанням комп’ютерної навчальної системи, функціонування якої реалізує особисто-орієнтовану модель учня. Результати експериментального дослідження довели, що за рахунок адаптації кожен з учнів починає працювати з однаковим інтелектуальним навантаженням для різних категорій учнів. Структурування дидактичного матеріалу у вигляді графа, вершинами якого є відповідні розділи контенту, а керування переходами реалізує система контролю засвоєння матеріалу, дає змогу удосконалити процес індивідуалізації навчання.