Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 66

Тернарні сплави Fe-Co-Mo як каталітичні матеріали в реакціях окиснення низькомолекулярних спиртів
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Волобуєв, Максим Миколайович
The electrocatalytic properties of ternary Fe–Co–Mo alloys synthesized from complex Fe(III) –citrate electrolytes are discussed. The relationship between the composition and surface morphology of electrolytic alloys is considered. It was found that the optimal content of molybdenum in the alloy ranges from 12 to 18 at.%. The increase in the content of this component is not possible, since it can lead to cracking and wear of the surface due to the occurrence of internal stresses. The formation of the globular structure of the alloy Fe-Co-Mo is due to the presence of a refractory metal. The resulting alloys exhibit electrocatalytic activity in the oxidation reactions of methanol and ethanol, as evidenced by the high values of currents in the anodic and cathodic regions of cyclic voltammetric dependencies with maximum values at 0.56 V and 0.6 V, respectively. The course of adsorption of methanol and ethanol on the surface of the alloy Fe-Co-Mo has been established.
Гальванічні покриття тернарними сплавами заліза: формування, властивості
(ФОП Бровін О. В., 2019) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович
Монографія містить аналіз науково-технічної інформації та результати власних досліджень авторів з формування багатокомпонентних електролітичних сплавів на основі заліза. Розглянуто іонні рівноваги у розчинах цитратних електролітів за наявності вольфраматів та молібдатів; визначено кінетику електродних реакцій за участю різних форм феруму (III), кобальту та гетероядерних комплексів; проаналізовано вплив режимів електролізу на елементний і фазовий склад, морфологію та функціональні властивості (каталітичні, магнітні, мікротвердість, корозійну стійкість) покриттів; запропоновано принципіальні технології електроосадження тернарних сплавів заліза та кобальту з вольфрамом і / або молібденом, що враховують варіативність механізмів формування. Монографія розрахована на фахівців в області хімічних технологий, а також викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів.
Електролітичні покриття сплавами заліза для зміцнення і захисту поверхні
(ФОП Панов А. Н., 2017) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Сахненко, Микола Дмитрович
Викладено сучасні уявлення про електрохімічні системи на основі феруму (III) і закономірності перебігу реакцій на міжфазових межах. Розглянуто іонні рівноваги у розчинах цитратних електролітів за присутності оксометалатів вольфраму і молібдену; окремі стадії електродних реакцій за участю різних форм феруму (III) та гететорядерних комплексів; запропоновано схему механізму електроосадження бінарних покриттів залізо-молібден / вольфрам та тернарного залізо-молібден-вольфрам. Проаналізовано вплив режимів електролізу на склад і структуру, а також функціональні властивості (корозійну та зносостійкість, мікротвердість, тощо) покриттів. Монографія розрахована на фахівців в області хімічних технологий, а також викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів.
Особливості технології КЕП для еко- та енерготехнологій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Корогодська, Алла Миколаївна
На підставі аналізу особливостей формування КЕП показано, що їх одержання та застосування є одним із світових трендів функціональної гальванотехніки та дозволяє вирішити низку практичних задач, зокрема в галузі еко- та енерготехнологій. Осадження поліфункціональних КЕП кобальту з тугоплавкими металами здійснювали із цитратно-пірофосфатних електролітів у гальваностатичному та імпульсному режимах. Одержанні композиційні покриття володіють комплексом підвищених механічних та протикорозійних властивостей, каталітичною та фотокаталітичною активністю, що обумовлює перспективу застосування одержаних тонкоплівкових матеріалів у багатьох галузях промисловості. Показано, що процеси формування таких багатокомпонентних систем є вельми складними, окремим проблемним питанням, що потребує вирішення, є організація технологічного процесу КЕП адаптованого під виробничі потреби. Розроблена схема організації технологічного процесу на основі модульного підходу, що ґрунтується на результатах комплексних досліджень впливу кількісних характеристик робочих електролітів та режимів електролізу на склад та властивості синтезованих покриттів. Узагальнена схема технології КЕП відображає послідовність загальноприйнятих у гальванохімічних виробництвах процесів та операцій з можливістю застосування модульного принципу організації гальванічних ділянок і цехів. Варіативність технологічних схем передбачає гнучке керування складом і властивостями покриттів за рахунок зміни часових та енергетичних характеристик електроосадження при несуттєвому коригуванні кількісного та якісного складу електролітів. Розроблений модульний підхід в організації технологічного процесу може бути використаний як основа для інших електрохімічних технологій синтезу функціональних матеріалів.
Вплив режиму електролізу на кількісний і фазовий склад покривів Fe–Co–W(Mo)
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Досліджено вплив природи на кількісний і фазовий склад і морфологію покривів Fe–Co–W(Mo), осаджених з цитратних електролітів на основі ферум (ІІІ). Показано, що вміст заліза в покриві Fe–Co–W збільшується з 50 до 60 ат.% з підвищенням густини як постійного, так і імпульсного струму, а покриви Fe–Co–Mo збагачуються молібденом. Застосування імпульсного струму сприяє зростанню атомної частки молібдену від 9-11 до 12-15 ат.% і зниженню вмісту кобальту від 36-38 до 28-29 ат.%. Сумарний відсоток легувальних компонентів є максимальним 53-55 ат.% при густині струму 5 А/дм² і співвідношенні тривалості імпульс/пауза (10-20) мс/10 мс. Вихід за стумом сплавів знижується з густиною постійного струму від 45% до 30%, але використання імпульсного режиму сприяє зростанню виходу за струмом до 75%. Поверхня покриттів Fe–Co–W(Mo), осаджених імпульсним струмом, стає більш рівномірною за розподілом сплавотвірних компонентів, а кількість Оксигену в сплава суттєво знижується. Встановлено, що покриви Fe–Co–W(Mo), одержані в імпульсному режимі, містять фази кристалічних W, Mo та інтерметалідів Fe₂W, на відміну від осаджених постійним струмом.
Селективне розчинення псевдосплавів вольфраму в імпульсному режимі
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2012) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Досліджено вплив складу електроліту і режимів електролізу на ефективність анодного розчинення псевдосплавів вольфраму. Для інтенсифікації процесу розчинення компонентів сплаву запропоновано полілігандний електроліт і імпульсний електроліз, які сприяють селективному окисненню складових з утворенням розчинних сполук.
Полілігандні електроліти для анодного розчинення сплавів вольфраму
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2011) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Зюбанова, Світлана Іванівна; Андрощук, Дмитро Степанович
Досліджено вплив природи ліганду на кінетику анодного розчинення вольфрамовмісних сплавів з визначенням механізму процесу. Для інтенсифікації процесу селективного розчинення сплаву ВК8 запропоновано полілігандний електроліт на основі цитрату та поліфосфату.
Вплив вмісту тугоплавких складників на корозійну тривкість тернарних сплавів на основі заліза і кобальту
(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка, 2018) Сачанова, Юлія Іванівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Яр-Мухамедова, Гульміра Шарифівна
Досліджено вплив концентрації компонентів цитратних електролітів на основі Fe (ІІІ) та режимів електролізу на склад покривів тернарними сплавами Fe–Co–Mo, Fe–Co–W і Fe–Mo–W. Виявлено, що тернарні сплави формуються за механізмом конкурентного відновлення кобальту і вольфраму (молібдену) з залізом. Зі збільшенням концентрації ліганду покриви збагачуються тугоплавким компонентом, однак, з підвищенням густини струму зафіксовано зворотну тенденцію. Встановлено, що імпульсний електроліз підвищує ефективність процесу і сприяє зростанню виходу за струмом до 70…75 %. Методом СЕМ та рентгеноспектральним мікроаналізом виявлено вплив природи та вмісту тугоплавких компонентів на морфологію покривів. Проаналізовано вплив складу тернарних покривів на їх корозійну тривкість у середовищах різної кислотності та каталітичну активність в електрохімічній реакції виділення водню. Методами поляризаційного опору і спектроскопії електродного імпедансу встановлено, що корозійна тривкість покривів на 1,3-2,0 порядки вища, ніж матеріалу підкладки. Визначено залежність природи гальмування корозії від складу електролітичних сплавів.
Функціональні гальванічні покриви багатокомпонентними сплавами – проектування, синтез, діагностика
(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка, 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Гапон, Юліана Костянтинівна; Козяр, Марина Олексіївна
На прикладі бінарних і тернарних сплавів проаналізовані методологічні підходи до селекції легувальних компонентів, оптимізації параметрів електросинтезу і прогнозування властивостей. Встановлено вплив енергетичних параметрів електролізу на фазовий склад і морфологію поверхні гальванічних сплавів тріади заліза (залізо, нікель, кобальт) з тугоплавкими металами – вольфрамом, молібденом і цирконієм. Подано результати тестування синтезованих покривів залежно від їх призначення, а також оцінено чинники синергізму, обумовлені взаємною дією легувальних елементів. Проаналізовано вплив складу покривів на їх корозійну тривкість у середовищах різної кислотності та виокремлено роль кожного легувального елемента і морфології поверхні. Обґрунтовано рекомендації до використання вказаних матеріалів у різних галузях промисловості.
Тернарні сплави – перспективний електродний матеріал
(Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна