Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 62

Морфологія та структура кераміко-подібних пео-покривів на сплавах Al
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Горохівський, Андрій Сергійович; Богданова, Катерина Борисівна
The results of studies the PEO of Al alloys in alkaline electrolytes are presented. It is established that the presence of alloying components in the alloys composition complicates the formation of the surface ceramic-like layer. To homogenize the surface and obtain oxide coatings, doped with Co and Mn, electrolytes based on KOH and K4P2O7 with the addition of manganate- and cobalt(II) ions were used. PEO in these electrolytes allows to obtain mixed oxide coating Al2O3·MnOx and Al2O3·CoOy. The rational modes of PEO aluminum alloys were substantiated to obtain coatings with high transition metals oxides contents. It is shown that the incorporation of MnOx and CoOy changes the morphology and structure of oxide layers.
Особливості плазмово-електролітичної обробки силумінів у лужних електролітах
(Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Шевченка, 2018) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Горохівський, А. С.
The features of silumin AK12M2MgN plasma-electrolytic treatment in alkaline electrolytes were studied. Using PEO allows homogenize the surface layer, reduce the content of alloying components and create conditions for the formation of uniform oxide coatings and incorporation of dopants. It is shown that PEO silumin in alkaline solutions of electrolytes with additives of salts cobalt and / or manganese allows to obtain ceramic-like coatings Al₂O₃ ▪ CoOx and Al₂O₃ ▪ MnOy. It is defined the technological parameters of PEO-treatment of silumin to form oxide coatings with a high content of dopants. The morphology and composition of oxide coatings depend of the electrolyte type. The proposed systems can find application in the technologies of intra-cylindra catalysis to reduce the toxicity of gas emissions of engines and increase their fuel efficiency.
Фактори впливу на морфологію та склад пео-покривів на сплавах алюмінію
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
Застосування оксидно-металевих каталізаторів для внутрішньоциліндрового каталізу ДВЗ
(Національна академія Національної гвардії України, 2018) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
Гальванічні покриття тернарними сплавами заліза: формування, властивості
(ФОП Бровін О. В., 2019) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович
Монографія містить аналіз науково-технічної інформації та результати власних досліджень авторів з формування багатокомпонентних електролітичних сплавів на основі заліза. Розглянуто іонні рівноваги у розчинах цитратних електролітів за наявності вольфраматів та молібдатів; визначено кінетику електродних реакцій за участю різних форм феруму (III), кобальту та гетероядерних комплексів; проаналізовано вплив режимів електролізу на елементний і фазовий склад, морфологію та функціональні властивості (каталітичні, магнітні, мікротвердість, корозійну стійкість) покриттів; запропоновано принципіальні технології електроосадження тернарних сплавів заліза та кобальту з вольфрамом і / або молібденом, що враховують варіативність механізмів формування. Монографія розрахована на фахівців в області хімічних технологий, а також викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів.
Електролітичні покриття сплавами заліза для зміцнення і захисту поверхні
(ФОП Панов А. Н., 2017) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Сахненко, Микола Дмитрович
Викладено сучасні уявлення про електрохімічні системи на основі феруму (III) і закономірності перебігу реакцій на міжфазових межах. Розглянуто іонні рівноваги у розчинах цитратних електролітів за присутності оксометалатів вольфраму і молібдену; окремі стадії електродних реакцій за участю різних форм феруму (III) та гететорядерних комплексів; запропоновано схему механізму електроосадження бінарних покриттів залізо-молібден / вольфрам та тернарного залізо-молібден-вольфрам. Проаналізовано вплив режимів електролізу на склад і структуру, а також функціональні властивості (корозійну та зносостійкість, мікротвердість, тощо) покриттів. Монографія розрахована на фахівців в області хімічних технологий, а також викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів.
Керування складом і властивостями бінарних і тернарних електролітичних вольфрамвмісних покривів
(НТУ "ХПІ", 2019) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Яр-Мухамедова, Гульмира Шарифівна
Встановлено вплив режимів електролізу на склад і морфологію поверхні бінарних Co(Fe)-W і тернарних Fe-Co-W сплавів. Доведено, що нанесені в імпульсному режимі покриви бінарними сплавами відрізняються більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, меншим вмістом оксигену і глобулярною морфологією. Це пояснюється особливостями електрокристалізації сплавів в умовах нестаціонарного електролізу: під час імпульсу відбувається відновлення Fe3+до Fe2+, а оксовольфраматів – до оксидів вольфраму у проміжному ступені окиснення. В період паузи реалізуються процеси адсорбції реагентів, відновлення Fe2+ до металічного стану, хімічного відновлення проміжних оксидів вольфраму ад-атомами гідрогену та хімічна реакція вивільнення лігандів. Застосування імпульсного струму дозволяє осаджувати тернарні Fe-Co-W з більш рівномірною поверхнею і розширити діапазон вмісту тугоплавкого компоненту в сплаві, а вихід за струмом процесу підвищується практично вдвічі до 70 – 75 % порівняно із гальваностатичним. Показано, що за фазовим складом бінарні покриви є твердими розчинами вольфраму в α-Fe або α-Co, тоді як тернарний Fe-Co-W є аморфно-кристалічним і містить фази інтерметалідів Co7W6 і Fe7W6, а також α-Fe та цементиту Fe3C. Доведено можливість керування складом і морфологією поверхні вольфрамвмісних покривів із залізом та/або кобальтом застосуванням різних режимів та параметрів електролізу – постійного та імпульсного струму з варіюванням густини струму, тривалості імпульсу/паузи. Імпульсний електроліз сприяє підвищенню вмісту тугоплавкого компоненту та ефективності електролізу. Електролітичні сплави переважають за мікротвердістю основу зі сталі у 3–4 рази, причому підвищення вмісту вольфраму забезпечує підвищення механічних характеристик, за рахунок утворення інтерметалідів та аморфної структури покривів. За показниками покриви сплавами Co(Fe)-W і Fe-Co-W можуть ефективно використовуватись для зміцнення поверхонь зі сталі та чавуну, а також у ремонтних технологіях для відновлення спрацьованих деталей з наданням поверхні підвищених фізико-механічних властивостей
Вплив тривалості пео на морфологію та міцнісні характеристики покриттів
(НТУ "ХПІ", 2019) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Богданова, Катерина Борисівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
Встановлено закономірності зміни морфології та міцнісних характеристик оксидних покриттів для сплаву алюмінію АД-0 за умов різної тривалості плазмово-електролітичного оксидування в 1,0 М розчині лужного електроліту K4P2O7. Змінення формувальної напруги має класичний вигляд – чотири етапи, на перших трьох з яких (доіскровий, іскровий, мікродуговий) поверхня сплаву поступово зміцнюється, а на четвертому (дуговий режим) показник мікротвердості знижується та стає нестабільним і відбувається відшарування покриття. Відповідно до проведеного експерименту найкраща комбінація властивостей ПЕО-покриття (мікротвердість НV = 109,98 кг/мм2, максимальна однорідність, відсутність шорсткості поверхні) досягається за умов початкової густини струму i = 5 А/дм2з подальшим через 9 хв зниженням до i = 3 А/дм2 для підтримання процесу у мікродуговому режимі, загальна тривалість обробки 11-13 хв. При цьому твердість поверхні оксидного шару порівняно із незахищеним сплавом підвищується до чотирьох разів. Вивчення впливу температури і часу термообробки свідчить, що отримані оксидні покриття не рекомендується використовувати як тверді та зносостійкі за температур вище 300 С. Дослідження морфології поверхні зразків показало, що в процесі ПЕО утворюється дрібнозерниста структура, яка продовженням часу обробки має схильність до укрупнення та агломерації комірок. За тривалості оксидування 10 хв. сформоване оксидне покриття має світло-сіре забарвлення, його поверхня є рівномірною, що пояснюється інкорпорацією фосфатів з робочого розчину електроліту в дефектну структуру поверхні. Проте перехід до дугового режиму за тривалості оксидування понад 13 хв. призводить до появи істотної шорсткості та неоднорідності структури покриття. Сукупність виявлених факторів свідчить про перспективність напрямку дослідження, подальша робота буде спрямована на отримання оксидних покриттів із заданими функціональними властивостями для алюмінієвих сплавів в різних електролітах за мінімальної тривалості оксидування.
Перспективи застосування ПЕО-покривів на вентильних металах в екологічному каталізі
(Полтавська державна аграрна академія, 2018) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
Інверсія структурних матриць металоксидних композитів
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2018) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Майба, Марина Володимирівна
The principles of formal description for themetal-oxide systems with a wide spectrum of application fields, based on electrochemical technologies of synthesis an are offered. The description of the such systems state is proposed to be constructed by the graphs theory, which allows to visualize the nature of transformations and to establish quantitative parameters of dynamics of the indicated processes as the intensity of transitions between individual states. A generalized inversion scheme of a two-component bimetal system is constructed, which takes into account the presence of individual metals, their alloy, two monoxides and a hetero oxide compound. The factors influencing the nature and intensity of transitions between the nodes of the graph are analyzed and an example of inversion of a metal oxide composite structural elements is shown.