Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Спосіб одержання електролітичних покриттів залізо-вольфрам
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Яр-Мухамедова, Гульміра Шарифівна
Спосіб одержання електролітичних покриттів залізо-вольфрам полягає в катодному осадженні із застосуванням нестаціонарного електролізу. Процес проводять уніполярним імпульсним струмом з амплітудою 3-8 А/дм², в робочому діапазоні тривалості імпульсу 2·10⁻²-5·10⁻² с і паузи 5·10⁻³-5·10⁻² с, з електроліту, що містить сульфат заліза (ІІІ), сульфат кобальту, вольфрамат натрію, цитрат натрію, сульфат натрію, борну кислоту, при температурі 20-25 °C, рН 3,0-4,0.
Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-вольфрам
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Яр-Мухамедова, Гульміра Шарифівна
Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-вольфрам містить вольфрамат натрію, сульфат натрію, борну кислоту, цитрат натрію. Додатково електроліт містить сульфат заліза (ІІІ).
Спосіб одержання каталізатора внутрішньоциліндрового каталізу в двигунах внутрішнього згоряння
(ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Парсаданов, Ігор Володимирович; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій Сергійович
Спосіб одержання каталізатора внутрішньоциліндрового каталізу в двигунах внутрішнього згоряння, який наносять на поверхню деталей камери згоряння. Каталітичний шар формують методом плазмово-електролітичного оксидування в режимі падаючої потужності за густини струму 3-25 А/дм² до кінцевої напруги 140-240 В протягом 30-60 хв. із водних розчинів лужних електролітів, що містять солі перехідних металів.
Електроліт для формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара Петрівна
Електроліт для формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах містить сульфат кобальту та пірофосфат калію. Крім цього, плазмово-електролітичне оксидування здійснюють в одну стадію з розчину, при наступному співвідношенні компонентів, (г/л): калію пірофосфат – 66,0…165,0; кобальту сульфат – 14,0…35,0; рН – 10,5…12,0.
Спосіб обробки поршнів двигунів внутрішнього згоряння
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Парсаданов, Ігор Володимирович
Спосіб обробки поршнів двигунів внутрішнього згоряння включає оксидування. При цьому обробку здійснюють методом плазмово-електролітичного оксидування постійним струмом густиною 3-25 А/дм² у водних розчинах лужних електролітів із вмістом солей перехідних металів протягом 10-60 хв. при перемішуванні та охолодженні робочих розчинів до температури 20-30 °C.
Спосіб зниження токсичності газових викидів двигунів внутрішнього згоряння
(ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Парсаданов, Ігор Володимирович; Хижняк, Володимир Олександрович
Спосіб зниження токсичності газових викидів двигунів внутрішнього згоряння з використанням каталітичних покриттів у камері згоряння двигуна. Каталітичний шар формують із водних розчинів лужних електролітів, що містять солі перехідних металів, методом плазмово-електролітичного оксидування в режимі падаючої потужності за густини струму 3-25 А/дм² протягом 10-60 хв.
Спосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах
(ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара Петрівна; Галак, Олександр Валентинович
Спосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах плазмово-електролітичним оксидуванням. Процес проводять до максимальної напруги 150…190 В протягом 15…60 хв., при поступовому зниженні потужності процесу за рахунок зміни густини струму від початкової 5…10 А/дм² до кінцевої 2…3 А/дм² в електроліті. Електроліт містить, г/л: калію пірофосфат – 66,0…165,0; кобальту сульфат – 14,0…35,0; рН – 10,5…12,0.
Спосіб формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій Сергійович
Спосіб електролітичного формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах, зокрема сплавах алюмінію, причому плазмово-електролітичне оксидування здійснюють густиною струму 5-10 А/дм², при перемішуванні і температурі робочих розчинів 20-30 °C в дві стадії із загальною тривалістю процесу до 30 хв.: на першій стадії – з електроліту (г/л): пірофосфат калію – 66,0-297,0; сульфат кобальту – 7,5-46,5, до напруги U=125-135 В; на другій стадії – із електроліту, (г/л); гідроксид лужного металу – 0,2-50,0; калію перманганат – 7,0-120,0, до кінцевої напруги 180-235 В.
Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-кобальт-молібден
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Сачанова, Юлія Іванівна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Зюбанова, Світлана Іванівна
Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-кобальт-молібден містить сульфат заліза (ІІІ), сульфат кобальту, сульфат натрію, борну кислоту, цитрат натрію. Додатково додається молібдат натрію, при цьому рН=4,0-4,5.