Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 19

Спосіб одержання гальванічних покриттів тернарними сплавами заліза та кобальту з вольфрамом або молібденом
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Сачанова, Юлія Іванівна; Лагдан, Інна Володимирівна
Винахід належить до галузі гальванотехніки, а саме – способу одержання гальванічних покриттів тернарними сплавами заліза та кобальту з вольфрамом або молібденом. Спосіб полягає у катодному осадженні з комплексного цитратного електроліту з застосуванням нестаціонарного електролізу, за яким проводять осадження покриття уніполярним імпульсним струмом з амплітудою 2-6 А/дм², в робочому діапазоні тривалості імпульсу 2·10⁻²-5·10⁻² с і паузи 5·10⁻³-5·10⁻² с, з електроліту, що містить сульфат заліза (ІІІ), сульфат кобальту, вольфрамат або молібдат натрію, цитрат натрію, сульфат натрію, борну кислоту, при температурі 20-25º С, pH 3,5-4,5. Винахід забезпечує нанесення рівномірні дрібнокристалічні покриття зі сплавів залізо-кобальт-вольфрам або залізо кобальт-молібден з низькою поруватістю та вольфраму 18-24 мас. %, молібдену 20-27 мас. % у сплавах при виході за струмом 60-76 %.
Спосіб одержання електролітичних покриттів залізо-кобальт-вольфрам
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Лагдан, Інна Володимирівна
Спосіб одержання електролітичних покриттів залізо-кобальт-вольфрам полягає в катодному осадженні із застосуванням нестаціонарного електролізу. Процес проводять уніполярним імпульсним струмом з амплітудою 2-6 А/дм², в робочому діапазоні тривалості імпульсу 2·10⁻²-5·10⁻² с і паузи 5·10⁻³-5·10⁻² с, з електроліту, що містить сульфат заліза (ІІІ), сульфат кобальту, вольфрамат натрію, цитрат натрію, сульфат натрію, борну кислоту, при температурі 20-25 °С, рН 4,0-4,5.
Захисні електролітичні покриття для підвищення експлуатаційного ресурсу військової техніки спеціальних військ
(Національна академія сухопутних військ, 2016) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
Параметри електролізу як фактор керування складом покриттів Fе-Cо-Mо
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Спосіб формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій Сергійович
Спосіб електролітичного формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах, зокрема сплавах алюмінію, причому плазмово-електролітичне оксидування здійснюють густиною струму 5-10 А/дм², при перемішуванні і температурі робочих розчинів 20-30 °C в дві стадії із загальною тривалістю процесу до 30 хв.: на першій стадії – з електроліту (г/л): пірофосфат калію – 66,0-297,0; сульфат кобальту – 7,5-46,5, до напруги U=125-135 В; на другій стадії – із електроліту, (г/л); гідроксид лужного металу – 0,2-50,0; калію перманганат – 7,0-120,0, до кінцевої напруги 180-235 В.
Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-кобальт-молібден
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Сачанова, Юлія Іванівна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Зюбанова, Світлана Іванівна
Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-кобальт-молібден містить сульфат заліза (ІІІ), сульфат кобальту, сульфат натрію, борну кислоту, цитрат натрію. Додатково додається молібдат натрію, при цьому рН=4,0-4,5.
Закономірності анодної формоутворюючої обробки сплавів
(НТУ "ХПІ", 2006) Ведь, Марина Віталіївна
Досліджено процеси формоутворюючої анодної обробки сплавів алюмінію та хромонікелевих сталей, спрямовані на підвищення їх питомої поверхні. Визначено вплив складу електролітів і режимів нестаціонарного електролізу на морфологію поверхні та ступінь її розвинення із збереженням механічної міцності матеріалів. На підставі результатів експерименту обгрунтовано принципи керування поверхневою обробкою металів, схильних до пасивації.
Властивості композиційних електрохімічних покриттів, модифікованих диоксидом цирконію
(НТУ "ХПІ", 2018) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Овчаренко, Ольга Олександрівна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна
Запропоновано метод осадження композиційних електрохімічних покриттів на основі міді та нікелю, модифікованих оксидом цирконію. Покриття отримували з електролітів-суспензій на основі сульфатних електролітів міднення та нікелювання з додаванням порошку оксиду цирконію, як дисперсної фази. Визначені мікроструктурні та механічні характеристики отриманих композитів Cu-ZrO₂ та Ni-ZrO₂, а саме мікротвердість та релаксаційну стійкість, що безпосередньо пов’язані з умовами електроосадження. Показано підвищення фізико-механічних властивостей матеріалів з зростанням вмісту в електроліті оксиду цирконію.
Вплив концентрацій основних компонентів електроліту на склад сплаву Co-W
(НТУ "ХПІ", 2007) Байрачна, Тетяна Миколаївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Фоміна, Лариса Петрівна; Тененьова, Ю. Є.
Встановлено залежності виходу за струмом та складу сплаву Co-W від концентрацій основних компонентів та їх співвідношення в електроліті. Проаналізовано природу процесів, які обумовлю-ють характер отриманих залежностей. Визначено діапазон співвідношень концентрацій сполук сплавоутворюючих компонентів у розчині електроліту, при якому осаджене покриття Co-W має максимальну каталітичну активність у реакції виділення водню.
Galvanochemical formation of a multicomponent alloy based on cobalt and refractory metals
(Kyiv National University of Technologies and Design, 2016) Hapon, Yu. K.; Nenastina, T. O.; Sakhnenko, N. D.; Ved, M. V.
Effects of major parameters of electrolysis on the composition and morphology of the cobalt-molybdenum-tungsten alloy from citrate- pyrophosphate and citrate-ammonium electrolytes have been analysed. It has been shown that the content of component metals in the Co-W-Mo alloy depends on the nature and composition of the electrolyte solution. The influence of electrolysis conditions and regime on the structure and morphology of cobalt alloys with refractory metals has been established. The elemental composition and morphology of the triple cobalt - molybdenum - tungsten coatings have been determined with a scanning electron microscope.