Кафедра "Фізика"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7578

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tef

Кафедра "Фізика" створена у 2016 році шляхом об'єднання кафедри "Загальна та експериментальна фізика" і кафедри "Теоретична та експериментальна фізика", заснованої в 1972 році. .

У 1885 р. для викладання в інституті курсу фізики на посаду ад’юнкт-професора був запрошений магістр фізики приват-доцент Харківського університету Олександр Костянтинович Погорілко. У різні роки на кафедрі працювали видатні вчені-фізики: Пільчиков Н. Д., Латишев Г. Д., Обреїмов І. В., Пінес Б. Я., Ландау Л. Д., Корсунський М. І., Веркин Б. І., Дмитренко І. М., Базакуца В. А., Кулик І. О., Янсон І. К., Басс Ф. Г. Гуревич Ю. Г., Косевич В. М., Кукушкін Л. С. та ін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 16 кандидатів фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат педагогічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20061

Налаштування

Автор: search.filters.author.Яковлева, Г.Ключові слова: search.filters.subject.вісмут-сурма

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Вплив сурми на мікротвердість вісмуту
    (Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2006) Яковлева, Г.; Рогачова, Олена Іванівна
    Досліджено мікротвердість (Hμ) сплавів Bi₁₋ₓSbₓ залежно від складу (x=0-0,15) та навантаження на індентор (Р=0,01-0,49 Н). Встановлено, що введення Sb приводить до значного зростання мікротвердості Bi. З'ясовано, що характер залежності Нμ(P) суттєво залежить від складу твердого розчину. Одержані результати інтерпретовані у рамках дислокаційних уявлень із урахуванням можливості утворення дислокаційних ансамблів та зміни їх розміру із зростанням навантаження на індентор. Зазначено також про можливість процесів упорядкування дефектної структури, що спричинює збільшення рухливості дислокацій.