Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Технологические и практические аспекты технологии шамотных легковесных огнеупоров
(НТУ "ХПИ", 2007) Анголенко, Л. А.; Сидоров, В. Н.; Тищенко, Сергей Васильевич; Кобец, Н. Ю.
Узагальнено результати теоретичних розробок і практичного досвіду виробництва шамотних легковагих вогнетривів у сучасних умовах, включаючи основні переділи технологічних процесів, у тому числі підбір і підготовка сировинних матеріалів, формування виробів, режими випалу і механічної обробки готових виробів.
Синтез частиц бескислородных соединений в матрицах углеграфитовых материалов
(НТУ "ХПИ", 2007) Семченко, Галина Дмитриевна; Кущенко, М. А.; Кобец, Н. Ю.; Опрышко, И. Н.; Чиркина, М. А.; Руденко, Л. В.
Досліджено взаємодію пеку з елементорганічною сполукою креміню та його золями в технологічному процесі виробництва вуглецьграфітових виробів. Встановлено синтез часток тугоплавких безкисневих сполук у матрицях вуглецьграфітових виробів.
Властивості шамоту для художньої та будівельної кераміки з глин неосвоєних родовищ
(НТУ "ХПІ", 2007) Чопенко, Н. С.; Семченко, Галина Дмитрівна; Кобец, Н. Ю.; Руденко, Л. В.; Руденко, І. С.; Анголенко, Л. О.
Освоение новых и неосвоенных месторождений глин для использования в качестве сырья разных видов керамики, в том числе для художественной, способствует сбережению дефицитных и высококачественных огнеупорных глин Украины. Показана возможность использования новых опошнянских и сумских глин для изготовления шамота для керамических художественных изделий сложной конфигурации и строительной керамики.
Возможность изготовления шамотов из опошнянских глин неосвоенной зоны месторождения для изделий современного дизайна
(НТУ "ХПИ", 2006) Чопенко, Н. С.; Семченко, Галина Дмитриевна; Кобец, Н. Ю.; Старолат, Елена Евгеньевна; Медвидь, Н. Г.; Аргунов, Р. Н.
В статті пропонуються результати досліджень реологічних властивостей Опішнянських глин різних глибин залягання. Дослідження проводили з використанням методики С. П. Нечипоренко. Встановлено структурно-механічні типи глин. Рекомендована галузь застосування досліджених глин.
Импортозамещающие корундовые неформованные огнеупоры
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2010) Давыскиба, В. В.; Кобец, Н. Ю.; Семченко, Галина Дмитриевна
Физико-химические процессы в композициях Al₂O₃ – SiC – C – волокно – пластификаторы при нагревании до 1000 °С
(НТУ "ХПИ", 2014) Семченко, Галина Дмитриевна; Анголенко, Л. А.; Катюха, А. С.; Ростовская, С. В.; Кобец, Н. Ю.
Исследованы физико-химические процессы при термообработке композиций Al₂O₃– SiC – C –волокно с разными пластификаторами. Установлено подобие и различие в интенсивности термодеструкции волокна в композиции при использовании разных пластификаторов и при введении разного количества волокна. Установлено, что на процессы потери массы большее влияние оказывает количество введенного в массы волокна, а физико-химические процессы превращения ВГЦ перекрывают термические эффекты процессов, происходящие при нагревании волокна и пластифицирующих добавок. Среди экзотермических эффектов превалирует эффект превращения волокна и термодеструкции геля в интервале температур 300 – 400 °С при малом количестве волокна в массах.