Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Дослідження клінкерів кобальтвмісних цементів
(ТОВ "Твори", 2021) Левадна, Світлана Вікторівна; Гамова, Ольга Олександрівна; Корогодська, Алла Миколаївна; Шабанова, Галина Миколаївна
Важкі тампонажні цементи на основі відходів хімічної галузі промисловості
(ТОВ "Твори", 2021) Дев'ятова, Наталя Борисівна; Корогодська, Алла Миколаївна; Шабанова, Галина Миколаївна
Шлаковмісні композиційні матеріали для дорожнього будівництва
(Олді+, 2023) Корогодська, Алла Миколаївна; Шабанова, Галина Миколаївна; Шумейко, Віта Миколаївна; Щукіна, Людмила Павлівна; Борисенко, Оксана Миколаївна; Кривобок, Руслан Вікторович; Сахненко, Микола Дмитрович; Лісачук, Георгій Вікторович
Надано аналіз ситуації, яка склалась в Україні з найбільш поширеними відходами металургійної промисловості – шлаками та запропоновані шляхи вирішення даної проблеми. Наведені результати досліджень щодо отримання раціональних складів шлаколужних в'яжучих матеріалів з використанням доменних відвальних та гранульованих шлаків. Відзначено, що залучення до виробництва тротуарної плитки різних груп промислових відходів дозволить розширити сировинну базу вітчизняних підприємств, в 2-4 рази знизити собівартість продукції без зниження її якості і зменшити до 80 % витрати первинних сировинних ресурсів. Завдяки даним розробкам підприємства-генератори відходів, а також утримувачі полігонів зможуть знизити об'єми накопичених відходів і витрати, пов'язані з природоохоронними заходами, що дозволить мінімізувати негативний вплив накопичених відходів на навколишнє середовище і здоров’я людей. Призначено для наукових співробітників, аспірантів та студентів, які спеціалізуються у галузі тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів. Авторські права захищені. Монографію видано за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту 2021.01/0316 "Розроблення складів композиційних матеріалів для дорожнього будівництва на основі багатотоннажних відходів".
Виробництво композиційних матеріалів на основі в’яжучих речовин
(2023) Шабанова, Галина Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Борисенко, Оксана Миколаївна; Пітак, Ярослав Миколайович
У навчальному посібнику розглянуто основи технології виготовлення, особливості складів, властивостей та застосування мінеральних в’яжучих матеріалів. Викладено теоретичні основи та практичні варіанти здійснення армування, формування, тепловологої обробки та інших операцій з виготовлення збірного залізобетону. Призначено для студентів спеціальності 161 «Хiмiчнi технологiї та iнженерiя».
Дослідження можливості варіювання властивостей сегнетокераміки на основі титанатів
(Видавнитво від А до Я, 2021) Христич, Олена Валеріївна; Шабанова, Галина Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Логвінков, Сергій Михайлович; Давискуб, Дмитро
Окисно-відновні реакції
(ФОП Панов А. М., 2021) Волобуєв, Максим Миколайович; Ведь, Марина Віталіївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Степанова, Ірина Ігорівна; Проскуріна, Валерія Олегівна
Викладено теоретичнi вiдомостi одного з базових роздiлiв загальної хiмiї "Окисно-вiдновнi реакцiї" (ОВР): основнi визначення, окисники та вiдновники, визначення коефiцiєнтiв у рiвняннi ОВР та кiлькiснi характеристики ОВР. Для полегшення розумiння складних питань розiбрано приклади розв’язання завдань. Особливу увагу придiлено проведенню дослiдiв в експериментальнiй частинi. Для закрiплення матерiалу наводяться завдання для самостiйного виконання. Розраховано на викладачiв, аспiрантiв i студентiв вищих навчальних закладiв спецiальностей 161 – "Хiмiчнi технологiї та iнженерiя", 162 – "Бiотехнологiї та бiоiнженерiя", 181 – "Харчовi технологiї", 185 – "Нафтогазова iнженерiя та технологiї".
Субсолідусна будова системи MgO – FeO – Al₂O₃
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Борисенко, Оксана Миколаївна; Логвінков, Сергій Михайлович; Шабанова, Галина Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Івашура, Марина Миколаївна; Івашура, Андрій Анатолійович
Трикомпонентні системи складають фізико-хімічну основу більшості вогнетривких матеріалів і аналіз їх субсолідусної будови дозволяє досить точно спрогнозувати області складів з оптимальними властивостями, а також дати рекомендації за технологічними параметрами виробництва, спікання та експлуатації одержуваних матеріалів. В результаті проведеного термодинамічної аналізу системи MgO – FeO – Al₂O₃ встановлено, що розбиття системи на елементарні трикутники зазнає змін в двох температурних інтервалах: I – до температури 1141 К та II – вище температури 1141 К. Розрахунковими методами визначені геометро-топологічні характеристики субсолідусної будови системи MgO – FeO – Al₂O₃: площі елементарних трикутників, ступінь їх асиметрії, площа областей, в яких існують фази, ймовірність існування фаз в системі. Встановлено, що у всьому інтервалі температур існує досить протяжна концентраційна область шпінельних фаз: герциніт (FeAl₂O₄) – благородна шпінель (MgAl₂O₄). Причому, периклаз (MgO) співіснує одночасно з обома шпінелями лише в низькотемпературні області. Це вказує, що під час отримання периклазошпінельних вогнетривів з підвищеною термостійкістю важливим технологічним параметром є швидкість охолодження нижче 1141 К. Для отримання периклазошпінельних вогнетривів з розгалуженою мікротріщинуватою структурою за рахунок відмінностей коефіцієнтів термічного розширення периклаза, герциніта й благородної шпінелі, – найбільш раціональна концентраційна область досліджуваної системи, що є спільною для двох елементарних трикутників (MgO – FeAl₂O₄– MgAl₂O₄ іMgO – FeO – MgAl₂O₄), які існують в різних температурних інтервалах. При високих температурах випалу елементарний трикутник MgO – FeO – MgAl₂O₄ має максимальну площу і мінімальний ступінь асиметрії, а при охолодженні утворюється MgO – FeAl₂O₄– MgAl₂O₄ – досить значна за площею, але має високу ступінь асиметрії. Тому прогнозувати склади шихт для периклазошпінельних вогнетривів слід з високою точністю дозування і зі значним часом гомогенізації компонентів при змішуванні, так як концентраційна область спільна для обох вище зазначених елементарних трикутників значно скорочується. Таким чином, розбиття системиMgO – FeO – Al₂O₃ на елементарні трикутники і аналіз геометро-топологічних характеристик фаз системи дозволило вибрати в досліджуваній системі області складів, що володіють оптимальними властивостями для отримання шпінельвміщуючих матеріалів.
Термодинамічний аналіз системи MgO–FeO–Al₂O₃
(Діса Плюс, 2020) Борисенко, Оксана Миколаївна; Логвінков, Сергій Михайлович; Остапенко, Ігор Анатолійович; Шабанова, Галина Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Івашура, Андрій Анатолійович
Методичні вказівки до лабораторної та самостійної роботи студентів за темою "Хімічний еквівалент"
(2020) Волобуєв, Максим Миколайович; Ведь, Марина Віталіївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Ярошок, Тамара Петрівна
У дисципліні "Загальна хімія" не існує неважливих тем, але є найбільш значущі і затребувані у практичній діяльності хіміків і хіміків-технологів. Тема "Хімічний еквівалент. Закон еквівалентів" відноситься саме до таких, оскільки складає підґрунтя для кількісних аналітичних методів визначення речовин і сполук. Зазначений розділ не висвітлюється в шкільній програмі, тому студенти першого курсу всіх спеціальностей потребують детального пояснення термінології та методології визначення еквівалента. В даній методичній розробці зосереджено увагу на теоретичних аспектах і практичному використанні закону еквівалентів.