Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Теплопровідність твердих розчинів PbSe₁₋ₓTeₓ (x = 0 – 0.04)
    (Iнститут термоелектрики Нацiональної академiї наук та Міністерства освiти і науки України, 2020) Ніколаєнко, Ганна Олександрівна; Водоріз, Ольга Станіславівна; Рогачова, Олена Іванівна; Тавріна, Тетяна Володимирівна; Лісачук, Георгій Вікторович
    Одержано залежність граткової теплопровідності λL пресованих зразків твердих розчинів PbSe₁₋ₓTeₓ від складу (x = 0 – 0.04) за температури 325 К. На кривій λL(х) виявлено максимум поблизу х = 0.0075. Вимірювання температурної залежності λL в інтервалі 150-600 К показало, що концентраційна аномалія в цьому ж інтервалі складів спостерігається і на залежності степеневого коефіцієнта β у температурній залежності λL від складу. Немонотонний характер залежностей λL(х) і β(х) пов'язується з критичними явищами, що супроводжують перехід перколяційного типу від розведених до концентрованих твердих розчинів. При дослідженні і практичному застосуванні твердих розчинівPbSe₁₋ₓTeₓ необхідно враховувати немонотонний характер зміни теплопровідності зі складом.
  • Ескіз
    Документ
    Геометро-топологічна характеристика фаз системи SrO – TiO₂ – SiO₂
    (Діса Плюс, 2018) Лісачук, Георгій Вікторович; Кривобок, Руслан Вікторович; Пітак, Ярослав Миколайович; Вабіщевич, П. П.; Карпович, О. П.
  • Ескіз
    Документ
    Будова системи SrO – TiO₂ – SiO₂ і значення її в технології технічної кераміки
    (ПАТ "Український науково-дослідний інститут вогнетривів ім. А. С. Бережного", 2017) Пітак, Ярослав Миколайович; Лісачук, Георгій Вікторович; Кривобок, Руслан Вікторович; Пітак, Олег Ярославович; Чиркіна, М. А.; Гребенюк, А. П.; Карпутін, Б. О.
  • Ескіз
    Документ
    Субсолідусна будова системи CaO–Al₂O₃–SnO₂
    (НТУ "ХПІ", 2011) Лісачук, Георгій Вікторович; Пітак, Олег Ярославович; Цовма, Віталій Віталійович; Трусова, Юлія Дмитрівна; Білостоцька, Любов Олександрівна; Павлова, Людмила Василівна
    В статті представлені результати теоретичних досліджень в маловивченій системі оксидів CaO–Al₂O₃–SnO₂, а саме: виконана її тріангуляція, встановлені вірогідні парні взаємодії, розраховано евтектики та геометро-топологічні характеристики. Виявлено процес перебудови конод при температурі 1100 К.
  • Ескіз
    Документ
    Термодинаміка мінералоутворення портландцементного клінкеру у присутності вуглецю
    (НТУ "ХПІ", 2013) Шабанова, Галина Миколаївна; Лісачук, Георгій Вікторович; Корогодська, Алла Миколаївна; Лісійчук, А. В.
    У статті наведено результати термодинамічних розрахунків процесів утворення основних клінкерних мінералів із природної сировини у присутності вуглецю, який є основою твердого палива. Встановлено, що в присутності вуглецю реакції утворення основних клінкерних мінералів стають термодинамічно можливими при низьких температурах, тобто, реакції клінкероутворення починають протікати вже всередині реактора-декарбонізатора, що дозволяє значно зменшити довжину печі; при цьому досягнута продуктивність та якість продукції залишаються на достатньо високому рівні.