Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Спосіб створення корундових покриттів
(ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, 2015) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Руденко, Лариса Вікторівна
Винахід належить до хімічної промисловості, а саме до створення керамічних покриттів. Спосіб створення корундових покриттів включає приготування шлікера, нанесення цього шлікера на графітове тіло, сушіння нанесених шарів та випал в захисному середовищі, і характеризується тим, що шлікер виготовляють із електрокорунду, який модифіковано тетраетоксисиланом, і золь-гель композиції "1", одержаної гідролізом етилсилікату стехіометричною кількістю води, наносять обмазку із шлікера на нагріту поверхню графітової підкладки до 47-55 °С, на неї наносять другий шар того ж складу, два шари обмазки твердіють на повітрі під плівкою протягом 20-24 годин, потім їх сушать при температурі 200-220 °С, охолоджують а занурюють в золь-гель композицію "2", що являє собою гідролізат із етилсилікату, гідроліз якого проводять дистильованою водою з добавкою каталізатора гідролізу HNO3, витягують і сушать, наносять наступні шари, їх сушать як попередні шари, а створене багатошарове покриття термообробляють в аргоні до температури 1300-1400 °С. Винахід забезпечує підвищення адгезії покриття до графітової підкладки, високі фізико-механічні властивості покриття, термостійкість і термостабільність покриття при термоциклюванні, захист графіту від окислення при 1750 °С.
Композиція для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2015) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Руденко, Лариса Вікторівна
Винахід належить до хімічної галузі, а саме - до складу композиції для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення. Композиція містить, мас. %: гідролізований етилсилікат 9,0-25,0, борна кислота 0,05-0,5 та модифікований електрокорунд - решта. Винахід забезпечує підвищення щільності та термостабільності електрокорундового покриття на графіті, збільшення терміну експлуатації графітових виробів у повітряному середовищі при самоармуванні корундової матриці наночастинками карбіду кремнію та ниткоподібними кристалами муліту, підвищення адгезії покриття до графітового виробу, зменшення усадки при випалі та застосуванні покриття при температурах вище 1550 °С.
Обмазка для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2014) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Рожко, Ірина Миколаївна
Обмазка для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення включає електрокорунд, борвмісну речовину і гідролізований етил силікат. Як зв'язуюче містить етилсилікат, гідролізований дистильованою водою без органічних розчинників, електрокорунд розміром 0,01-1 мкм та 0,01-63 мкм.
Композиція для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2010) Шутєєва, Ірина Юріївна; Семченко, Галина Дмитрівна; Руденко, Лариса Вікторівна
Композиція для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення, що містить вогнетривкий наповнювач системи Al₂O₃-SiO₂, гідролізований етилсилікат та борну кислоту, яка відрізняється тим, що як вогнетривкий наповнювач містить електрокорунд з розміром зерна менше 1 мкм при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: електрокорунд – основа ; гідролізований етилсилікат – 9,0-17,5 ; борна кислота (в перерахунку на В₂О₃) – 0,1-0,5.
Склад вогнетривкої маси
(ДП “Український інститут промислової власності", 2010) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Кобець, Наталія Юріївна; Кущенко, Марія Олександрівна; Повшук, Василій Володимирович
Склад вогнетривкої маси, який містить корунд та добавку легкоплавкого оксиду, який відрізняється тим, що як добавку використовують оксид олова і гідролізований етилсилікат при такому співвідношенні компонентів, мас. %: корунд – основа ; оксид олова – 0,3-3,2 ; гідролізований етилсилікат (в перерахунку на SiO₂) – 1,0-3,6.
Спосіб виготовлення самотвердіючого покриття для захисту графіту від окиснення
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2010) Шутєєва, Ірина Юріївна; Семченко, Галина Дмитрівна; Руденко, Лариса Вікторівна
Спосіб виготовлення самотвердіючого покриття для захисту графіту від окиснення, що включає змішування наповнювача з гідролізованим етилсилікатом і добавкою борної кислоти, змішування компонентів, нанесення обмазки на графітову поверхню та випал, який відрізняється тим, що графітову поверхню очищають від вуглецевого пилу, нагрівають до 45-55 °С, обдувають теплим повітрям, на підготовлену поверхню наносять шар обмазки, нанесене покриття сушать спочатку на повітрі 20-24 години під плівкою, а потім, при температурі 180-200 °С, охолоджують, виріб із покриттям насичують золь-гель композицією протягом 5-10 хвилин, сушать під плівкою на повітрі і термообробляють спочатку на повітрі при максимальній температурі 180-200 °С, а потім, в нейтральному середовищі при максимальній температурі 1300-1400 °С, охолоджують зі швидкістю 40-50 °С/год.