Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20181

Налаштування

Автор: search.filters.author.Федоренко, Елена ЮрьевнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-9035-2007

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Использование отходов добычи и переработки минерального сырья в качестве интенсификатора спекания в технологии плотноспеченной строительной керамики
    (Украинский государственный научно-технический центр "Энергосталь", 2018) Федоренко, Елена Юрьевна; Рыщенко, Михаил Иванович; Богданова, Екатерина Борисона; Присяжная, Лариса Васильевна
    Исследованы составы и свойства отходов ряда предприятий горнообогатительного комплекса и показано положительное влияние изученных отходов на интенсификацию процессов жидкофазового спекания при производстве плотноспеченной керамики. На основе анализа практического опыта и результатов собственных исследований определены перспективные направления использования техногенных материалов, образующихся при переработке щелочесодержащих пород (гранитов, сиенитов, пегматитов и щелочных каолинов) для получения керамического клинкера, кислотоупоров, керамогранита и санитарно-технических изделий строительной керамики.