Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Дослідження клінкерів кобальтвмісних цементів
(ТОВ "Твори", 2021) Левадна, Світлана Вікторівна; Гамова, Ольга Олександрівна; Корогодська, Алла Миколаївна; Шабанова, Галина Миколаївна
Важкі тампонажні цементи на основі відходів хімічної галузі промисловості
(ТОВ "Твори", 2021) Дев'ятова, Наталя Борисівна; Корогодська, Алла Миколаївна; Шабанова, Галина Миколаївна
Дослідження деяких термодинамічних даних алюмінатів барію
(Національний університет цивільного захисту України, 2022) Шабанова, Галина Миколаївна; Миргород, О. В.; Пирогов, О. В.; Рудаков, С. В.
Аналіз деяких експериментальних даних потрійних сполук системи CaO-BaO-Al₂O₃
(Національний університет цивільного захисту України, 2023) Шабанова, Галина Миколаївна; Тараненкова, Вікторія Віталіївна; Миргород, О. В.; Пирогов, О. В.
Шлаковмісні композиційні матеріали для дорожнього будівництва
(Олді+, 2023) Корогодська, Алла Миколаївна; Шабанова, Галина Миколаївна; Шумейко, Віта Миколаївна; Щукіна, Людмила Павлівна; Борисенко, Оксана Миколаївна; Кривобок, Руслан Вікторович; Сахненко, Микола Дмитрович; Лісачук, Георгій Вікторович
Надано аналіз ситуації, яка склалась в Україні з найбільш поширеними відходами металургійної промисловості – шлаками та запропоновані шляхи вирішення даної проблеми. Наведені результати досліджень щодо отримання раціональних складів шлаколужних в'яжучих матеріалів з використанням доменних відвальних та гранульованих шлаків. Відзначено, що залучення до виробництва тротуарної плитки різних груп промислових відходів дозволить розширити сировинну базу вітчизняних підприємств, в 2-4 рази знизити собівартість продукції без зниження її якості і зменшити до 80 % витрати первинних сировинних ресурсів. Завдяки даним розробкам підприємства-генератори відходів, а також утримувачі полігонів зможуть знизити об'єми накопичених відходів і витрати, пов'язані з природоохоронними заходами, що дозволить мінімізувати негативний вплив накопичених відходів на навколишнє середовище і здоров’я людей. Призначено для наукових співробітників, аспірантів та студентів, які спеціалізуються у галузі тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів. Авторські права захищені. Монографію видано за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту 2021.01/0316 "Розроблення складів композиційних матеріалів для дорожнього будівництва на основі багатотоннажних відходів".
Виробництво композиційних матеріалів на основі в’яжучих речовин
(2023) Шабанова, Галина Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Борисенко, Оксана Миколаївна; Пітак, Ярослав Миколайович
У навчальному посібнику розглянуто основи технології виготовлення, особливості складів, властивостей та застосування мінеральних в’яжучих матеріалів. Викладено теоретичні основи та практичні варіанти здійснення армування, формування, тепловологої обробки та інших операцій з виготовлення збірного залізобетону. Призначено для студентів спеціальності 161 «Хiмiчнi технологiї та iнженерiя».
Дослідження можливості варіювання властивостей сегнетокераміки на основі титанатів
(Видавнитво від А до Я, 2021) Христич, Олена Валеріївна; Шабанова, Галина Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Логвінков, Сергій Михайлович; Давискуб, Дмитро
Периклазошпінельні вогнетриви модифіковані TiO₂
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Борисенко, Оксана Миколаївна; Логвінков, Сергій Михайлович; Шабанова, Галина Миколаївна; Остапенко, Ігор Анатолійович; Гапонова, Олена Олександрівна
На протязі останніх десятиліть продовжується розвиток та удосконалення вогнетривких матеріалів для футерування високотемпературних зон обертових печей. Основні вимоги, які пред’являють до вогнетривких виробів для футерівки обертових печей для випалу цементного клінкеру: висока щільність та міцність на стик, низька пористість і газопроникненість, підвищена стійкість до стирання, низька теплопровідність, висока корозійна стійкість та здатність до утворення захисного шару. Сьогодні основною метою сучасних дослідників є створення термостійкого вогнетриву з гнучкою структурою, що забезпечує його цілісність за високих температур й механічних навантаженнях, які мають здатність до утворення захисного шару обмазки. У роботі апробовано технологічний підхід введення до складу сировинної шихти для периклазошпінельних вогнетривів вібромолотого модифікатора. Показано взаємозв’язок фізико-механічних властивостей з вмістом окремих компонентів у вихідних складах шихт і відзначені напрямки протікання твердофазних процесів з їх участю. Відмічено особливості мікроструктури матеріалу зразка у взаємозв’язку з формуванням оптимального комплексу властивостей. Показано сприятливий для підвищення термостійкості матеріалу характер організації мікропор, що доповнює фазовий механізм адаптації ще і структурним ефектом демпфірування механічних напружень під час термоциклювання.
Геометро–топологічні характеристики субсолідусної будови системи MgO – Al₂O₃ –TiO₂
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Борисенко, Оксана Миколаївна; Логвінков, Сергій Михайлович; Шабанова, Галина Миколаївна; Остапенко, Ігор Анатолійович; Шумейко, Віта Миколаївна
Серед матеріалів, що привертають велику увагу з точки зору створення вогнетривких виробів з підвищеною термостійкістю можна виділити матеріали на основі композицій системи MgO – Al₂O₃ –TiO₂. В результаті проведеного термодинамічної аналізу системи MgO – Al₂O₃ –TiO₂ встановлено, що розбиття системи на елементарні трикутники зазнає змін у трьох температурних інтервалах: I – до температури 1537 К, II – в температурному інтервалі 1537 – 2076 К та вище температури 2076 К. Встановлено, що до температури 2076 К існує концентраційна область шпінельних фаз: алюмомагнезіальна шпінель – кванділіт. Вище температури 1537 К існує концентраційна область: тіаліт – карроіт, яка відповідає вимогам до матеріалів з високою термостійкістю. Елементарний трикутник TiO₂ – Al₂TiO5 – MgTi₂O5 можна використовувати для отримання термостійких матеріалів на основі Al₂TiO5 стабілізованого MgTi₂O5. Для отримання термостійких периклазошпінельних матеріалів рекомендовано елементарний трикутник Mg₂TiO₄ – MgAl₂O₄ – MgO, у якому присутні лише сполуки з кубічною кристалічною решіткою. Таким чином, розбиття системи MgO – Al₂O₃ –TiO₂ на елементарні трикутники і аналіз геометро-топологічних характеристик фаз системи дозволило вибрати в досліджуваній системі області складів, що володіють оптимальними властивостями для отримання матеріалів з заданими оптимальними властивостями.
Субсолідусна будова системи MgO – FeO – Al₂O₃
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Борисенко, Оксана Миколаївна; Логвінков, Сергій Михайлович; Шабанова, Галина Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Івашура, Марина Миколаївна; Івашура, Андрій Анатолійович
Трикомпонентні системи складають фізико-хімічну основу більшості вогнетривких матеріалів і аналіз їх субсолідусної будови дозволяє досить точно спрогнозувати області складів з оптимальними властивостями, а також дати рекомендації за технологічними параметрами виробництва, спікання та експлуатації одержуваних матеріалів. В результаті проведеного термодинамічної аналізу системи MgO – FeO – Al₂O₃ встановлено, що розбиття системи на елементарні трикутники зазнає змін в двох температурних інтервалах: I – до температури 1141 К та II – вище температури 1141 К. Розрахунковими методами визначені геометро-топологічні характеристики субсолідусної будови системи MgO – FeO – Al₂O₃: площі елементарних трикутників, ступінь їх асиметрії, площа областей, в яких існують фази, ймовірність існування фаз в системі. Встановлено, що у всьому інтервалі температур існує досить протяжна концентраційна область шпінельних фаз: герциніт (FeAl₂O₄) – благородна шпінель (MgAl₂O₄). Причому, периклаз (MgO) співіснує одночасно з обома шпінелями лише в низькотемпературні області. Це вказує, що під час отримання периклазошпінельних вогнетривів з підвищеною термостійкістю важливим технологічним параметром є швидкість охолодження нижче 1141 К. Для отримання периклазошпінельних вогнетривів з розгалуженою мікротріщинуватою структурою за рахунок відмінностей коефіцієнтів термічного розширення периклаза, герциніта й благородної шпінелі, – найбільш раціональна концентраційна область досліджуваної системи, що є спільною для двох елементарних трикутників (MgO – FeAl₂O₄– MgAl₂O₄ іMgO – FeO – MgAl₂O₄), які існують в різних температурних інтервалах. При високих температурах випалу елементарний трикутник MgO – FeO – MgAl₂O₄ має максимальну площу і мінімальний ступінь асиметрії, а при охолодженні утворюється MgO – FeAl₂O₄– MgAl₂O₄ – досить значна за площею, але має високу ступінь асиметрії. Тому прогнозувати склади шихт для периклазошпінельних вогнетривів слід з високою точністю дозування і зі значним часом гомогенізації компонентів при змішуванні, так як концентраційна область спільна для обох вище зазначених елементарних трикутників значно скорочується. Таким чином, розбиття системиMgO – FeO – Al₂O₃ на елементарні трикутники і аналіз геометро-топологічних характеристик фаз системи дозволило вибрати в досліджуваній системі області складів, що володіють оптимальними властивостями для отримання шпінельвміщуючих матеріалів.