Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 57

Шлаковмісні композиційні матеріали для дорожнього будівництва
(Олді+, 2023) Корогодська, Алла Миколаївна; Шабанова, Галина Миколаївна; Шумейко, Віта Миколаївна; Щукіна, Людмила Павлівна; Борисенко, Оксана Миколаївна; Кривобок, Руслан Вікторович; Сахненко, Микола Дмитрович; Лісачук, Георгій Вікторович
Надано аналіз ситуації, яка склалась в Україні з найбільш поширеними відходами металургійної промисловості – шлаками та запропоновані шляхи вирішення даної проблеми. Наведені результати досліджень щодо отримання раціональних складів шлаколужних в'яжучих матеріалів з використанням доменних відвальних та гранульованих шлаків. Відзначено, що залучення до виробництва тротуарної плитки різних груп промислових відходів дозволить розширити сировинну базу вітчизняних підприємств, в 2-4 рази знизити собівартість продукції без зниження її якості і зменшити до 80 % витрати первинних сировинних ресурсів. Завдяки даним розробкам підприємства-генератори відходів, а також утримувачі полігонів зможуть знизити об'єми накопичених відходів і витрати, пов'язані з природоохоронними заходами, що дозволить мінімізувати негативний вплив накопичених відходів на навколишнє середовище і здоров’я людей. Призначено для наукових співробітників, аспірантів та студентів, які спеціалізуються у галузі тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів. Авторські права захищені. Монографію видано за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту 2021.01/0316 "Розроблення складів композиційних матеріалів для дорожнього будівництва на основі багатотоннажних відходів".
Вплив хімічного складу бурового шламу на його термічні властивості
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 2019) Рикусова, Надія Іванівна; Щукіна, Людмила Павлівна; Шестопалов, Олексій Валерійович
Розробка ресурсозберігаючої технології пористо-пустотілих керамічних каменів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Щукіна, Людмила Павлівна; Гамова, Ольга Олександрівна; Герасьов, Максим Юрійович
Розроблена ресурсозберігаюча технологія поризованих керамічних матеріалів з використанням неспікливого супіску низької технологічної якості як базової сировини. На основі аналізу пластичних властивостей двокомпонентних і трикомпонентних керамічних мас, складених із супіску, керамзитової глини та паливного шлаку у різних співвідношеннях встановлено, що необхідний рівень їх пластичності забезпечуватиме основна сировина в наступних межах (мас. %): паливний шлак − 15 − 20; супісок − 50 − 65; керамзитова глина − 20 − 30. Методом планування експерименту проведено обґрунтування раціонального складу трикомпонентної керамічної маси, що містить: 62,5 мас. % супіску, 20 мас. % середньоспікливої пластичної глини як пластифікатора маси та 17, 5 мас. % паливного шлаку ТЕС як поризатора. Для розробленої маси були досліджені основні технологічні властивості, що дозволило рекомендувати режим сушки сирцю – 60 годин, оптимальну температуру випалу – 950 С, які забезпечують отримання зразків без сушильних тріщин та ознак деформації. Спроектований раціональний режим випалу високопустотних напівфабрикатів на основі результатів дилатометричного аналізу маси, який передбачає 44-годинний випал і зниження швидкостей нагріву на ділянках дегідратації глинистих мінералів, прямого кварцового переходу та інтенсивного спікання маси, а також зниження швидкості охолодженні на ділянці зворотного кварцового переходу. Запропонований режим випалу забезпечує необхідний для керамічного матеріалу ступінь спікання та властивості. На основі розробленої маси за рекомендованими режимами сушки та випалу отримані поризовані керамічні матеріали з уявною густиною 1,48 г/см3 , межею міцності при стиску 18,2 МПа і морозостійкістю 30 циклів, які відносяться до групи умовно ефективних, а за умови організації 50 % пустотності – можуть бути віднесені до групи ефективних.
Гранульований керамічний матеріал для теплоізоляційних засипок
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Безугла, Катерина Сергіївна; Щукіна, Людмила Павлівна; Міхеєнко (Ященко), Лариса Олександрівна
Сировинна суміш для виготовлення керамічної фасадної плитки
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Лісачук, Георгій Вікторович; Рищенко, Михайло Іванович; Щукіна, Людмила Павлівна; Цовма, Віталій Віталійович; Міхеєнко (Ященко), Лариса Олександрівна; Кабацька, Ганна Олександрівна
Сировинна суміш для виготовлення керамічної фасадної плитки містить глину, причому з метою зниження температури випалу і підвищення морозостійкості, вона додатково містить термічно підготовлені відходи збагачення вугілля.
Маса для виготовлення керамічних лицьових виробів
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Щукіна, Людмила Павлівна; Цовма, Віталій Віталійович; Лісачук, Георгій Вікторович; Міхеєнко (Ященко), Лариса Олександрівна; Лігезін, Станіслав Леонідович
Маса для виготовлення керамічних лицьових виробів, що містить суглинок та додатково вміщує термічно підготовлені відходи збагачення вугілля.
Прогнозна оцінка теплозахисних і механічних властивостей конструкційно–теплоізоляційних керамічних матеріалів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Щукіна, Людмила Павлівна; Галушка, Ярослав Олегович; Ященко, Лариса Олександрівна; Лігезін, Станіслав Леонідович
Пропонується комплексний підхід до визначення раціональної конструкції виробів стінової кераміки на основі моделювання їх поведінки в умовах експлуатації, який використано при розробці технології поризованої конструкційно–теплоізоляційної будівельної кераміки для енергозберігаючого будівництва. Для двох моделей пористо–пустотілих керамічних виробів з поризованим каркасом (40% пустот) і щільним каркасом (60% пустот) проведена прогнозна оцінка їх теплозахисних і механічних властивостей. Розрахунками еквівалентного коефіцієнту теплопровідності моделей на основі закону Фур‘є встановлено, що при зменшенні пустотності виробів з поризованою стінкою коефіцієнт їх теплопровідності знижується на 12%, що покращує теплозахисні властивості. За результатами комп‘ютерно–імітаційного 3D–моделювання поведінки моделей під дією статичних силових навантажень визначено, що поризація керамічного каркасу виробів за їх меншої пустотності приводить до деградації механічної міцності майже пропорційно зниженню пустотності. Проаналізовано напружено–деформований стан 3D–моделей керамічних структур з різною геометрією пор (сферичні, глобулярні, еліпсоїдні) і показано, що напруги концентруються в контактних зонах керамічної матриці з порами, а найбільш міцною є структурна модель зі сферичними порами. Показана доцільність організації такої структури, необхідність зміцнення керамічної матриці матеріалів та локальних зон, оточуючих пори як найбільш уразливих структурних ділянок. Результати прогнозних розрахунків експериментально підтверджені при розробці технології конструкційно–теплоізоляційних керамічних матеріалів композиційного типу на основі легкотопкого суглинку та зольних мікросфер, які забезпечували задану структурну картину керамічного матеріалу.
Перспективи використання золоматеріалів у виробництві конструкційно-теплоізоляційної кераміки
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2020) Щукіна, Людмила Павлівна; Галушка, Ярослав Олегович; Савенков, Анатолій Сергійович; Хлопицький, Олексій Олександрович
В роботі методом кінцевих елементів досліджений напружено-деформований стан 3D моделей структур з різними типами пор, що імітують поризовану конструкційно-теплоізоляційну стінову кераміку. Встановлено, що на відміну від структур з еліпсоїдними і глобулярними порами структура зі сферичними порами є найбільш міцною. Досліджено відходи теплогенеруючих підприємств (золосфери, золошлак і продукти його переробки) як пороутворюючі компоненти для отримання поризованої кераміки. Досліджений хімічний склад золовідходів, визначено, що вони є алюмосилікатними залізовмісними матеріалами, які класифікуються як низькокальцієві, низькосульфатні, надкислі відходи з температурами ліквідусу в межах 1150–1700 °С, що змінюються залежно від співвідношення Al₂O₃:Fe₂O₃:SiO₂. На основі легкотопкого Суглинку і золовідходів (10–30%) за температури випалу 970 °С одержані пористі керамічні матеріали, для яких вивчено їх макроструктурні показники і властивості. Показано, що для одержання теплоефективної кераміки перспективним є використання золосфер, що надають матеріалам високу пористість (загальна 54,2%, закрита 31%) при недостатньому рівні механічної міцності. Така міцність зумовлена слабкою взаємодією тугоплавкої золосфери, яка містить кварц і муліт, із суглинком в процесі випалу, що перешкоджає утворенню міцного контакту між сферою і керамічною матрицею. Золошлак та продукти його перероблення можуть бути утилізовані в технології стінової кераміки, яка за теплотехнічними характеристиками (густина, теплопровідність) відноситься до малоефективної.
Теплоефективна кераміка з використанням функціональних добавок техногенного походження
(Діса Плюс, 2020) Щукіна, Людмила Павлівна; Галушка, Ярослав Олегович; Пітак, Олег Ярославович; Маслов, А. В.
Магнітно-імпульсне пресування як фактор впливу на властивості керамічних матеріалів
(Діса Плюс, 2020) Лігезін, Станіслав Леонідович; Щукіна, Людмила Павлівна; Болюх, Володимир Федорович; Кашанський, Юрій Володимирович; Нагорний, Андрій Олегович