Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17

Спосіб створення корундових покриттів
(ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, 2015) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Руденко, Лариса Вікторівна
Винахід належить до хімічної промисловості, а саме до створення керамічних покриттів. Спосіб створення корундових покриттів включає приготування шлікера, нанесення цього шлікера на графітове тіло, сушіння нанесених шарів та випал в захисному середовищі, і характеризується тим, що шлікер виготовляють із електрокорунду, який модифіковано тетраетоксисиланом, і золь-гель композиції "1", одержаної гідролізом етилсилікату стехіометричною кількістю води, наносять обмазку із шлікера на нагріту поверхню графітової підкладки до 47-55 °С, на неї наносять другий шар того ж складу, два шари обмазки твердіють на повітрі під плівкою протягом 20-24 годин, потім їх сушать при температурі 200-220 °С, охолоджують а занурюють в золь-гель композицію "2", що являє собою гідролізат із етилсилікату, гідроліз якого проводять дистильованою водою з добавкою каталізатора гідролізу HNO3, витягують і сушать, наносять наступні шари, їх сушать як попередні шари, а створене багатошарове покриття термообробляють в аргоні до температури 1300-1400 °С. Винахід забезпечує підвищення адгезії покриття до графітової підкладки, високі фізико-механічні властивості покриття, термостійкість і термостабільність покриття при термоциклюванні, захист графіту від окислення при 1750 °С.
Композиція для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2015) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Руденко, Лариса Вікторівна
Винахід належить до хімічної галузі, а саме - до складу композиції для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення. Композиція містить, мас. %: гідролізований етилсилікат 9,0-25,0, борна кислота 0,05-0,5 та модифікований електрокорунд - решта. Винахід забезпечує підвищення щільності та термостабільності електрокорундового покриття на графіті, збільшення терміну експлуатації графітових виробів у повітряному середовищі при самоармуванні корундової матриці наночастинками карбіду кремнію та ниткоподібними кристалами муліту, підвищення адгезії покриття до графітового виробу, зменшення усадки при випалі та застосуванні покриття при температурах вище 1550 °С.
Спосіб створення проміжного шару корундових покриттів
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2014) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Старолат, Олена Євгенівна
Спосіб створення проміжного шару корундових покриттів включає приготування шлікеру, нанесення цього шлікеру на графітове тіло, сушку нанесених шарів та випал в захисному середовищі. Шлікер виготовляють із електрокорунду, який модифіковано тетраетоксисиланом, і золь-гель композиції "1", одержаної гідролізом етилсилікату стехіометричною кількістю води, наносять обмазку із шлікеру на нагріту поверхню графітової підкладки, на неї наносять другий шар того ж складу, два шари обмазки після твердіння на повітрі при 10-15 °C під плівкою протягом 20-24 годин сушать при температурі 200-250 °C, охолоджують і занурюють в охолоджену до 10-12 °C золь-гель композицію "2", що представляє собою гідролізат із етилсилікату, гідроліз якого проводили дистильованою водою з добавкою 0,01-0,2 % каталізатора гідролізу HNO3, витягують і сушать при 15-20 °C, а потім термообробляють при 200-500 °C на повітрі і в аргоні з 500-520 °C до 1350-1400 °C.
Золь-гель композиція для просочення поруватих тіл
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2014) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Старолат, Олена Євгенівна; Рожко, Ірина Миколаївна
Золь-гель композиція для просочення поруватих тіл містить етилсилікат, дистильовану воду та каталізатор гідролізу. Як каталізатор гідролізу містить азотну кислоту.
Обмазка для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2014) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Рожко, Ірина Миколаївна
Обмазка для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення включає електрокорунд, борвмісну речовину і гідролізований етил силікат. Як зв'язуюче містить етилсилікат, гідролізований дистильованою водою без органічних розчинників, електрокорунд розміром 0,01-1 мкм та 0,01-63 мкм.
Спосіб виготовлення керамічного клею
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2011) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Кобець, Наталія Юріївна; Повшук, Василій Володимирович
Спосіб виготовлення керамічного клею, що включає виготовлення шлікеру з електрокорунду, плавленого стеатиту, кремнію і зв'язуючого на основі води, етилового спирту, соляної кислоти та етилсилікату ЕТС-40, який відрізняється тим, що стеатит модифікують нерозчинною у воді сіллю алюмінію, кремній перемішують із зв'язуючим, в суспензію додають електрокорунд, знову перемішують, а потім вводять модифікований стеатит, ретельно перемішують і фасують в герметичну тару.
Композиція для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2010) Шутєєва, Ірина Юріївна; Семченко, Галина Дмитрівна; Руденко, Лариса Вікторівна
Композиція для виготовлення покриття для захисту графіту від окиснення, що містить вогнетривкий наповнювач системи Al₂O₃-SiO₂, гідролізований етилсилікат та борну кислоту, яка відрізняється тим, що як вогнетривкий наповнювач містить електрокорунд з розміром зерна менше 1 мкм при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: електрокорунд – основа ; гідролізований етилсилікат – 9,0-17,5 ; борна кислота (в перерахунку на В₂О₃) – 0,1-0,5.
Спосіб синтезу наночастин β-SiC
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2010) Семченко, Галина Дмитрівна; Рожко, Ірина Миколаївна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Кущенко, Марія Олександрівна; Старолат, Олена Євгенівна
Спосіб синтезу наночастин β-SiC, що включає хімічні реакції перетворень кремнійорганічної речовини при низьких температурах, який відрізняється тим, що як кремнійорганічну речовину використовують тетраетоксисилан або етилсилікат, який піддають механохімічній дії в процесі подрібнення з наповнювачем протягом 60-360 хвилин в шаровому або струйному млині при модифікуванні тугоплавкого наповнювача.
Склад вогнетривкої маси
(ДП “Український інститут промислової власності", 2010) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Кобець, Наталія Юріївна; Кущенко, Марія Олександрівна; Повшук, Василій Володимирович
Склад вогнетривкої маси, який містить корунд та добавку легкоплавкого оксиду, який відрізняється тим, що як добавку використовують оксид олова і гідролізований етилсилікат при такому співвідношенні компонентів, мас. %: корунд – основа ; оксид олова – 0,3-3,2 ; гідролізований етилсилікат (в перерахунку на SiO₂) – 1,0-3,6.
Спосіб створення нанореактора
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2010) Семченко, Галина Дмитрівна; Старолат, Олена Євгенівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Кущенко, Марія Олександрівна; Борисенко, Оксана Миколаївна
Спосіб створення нанореактора, який включає одержання упорядкованих структур матриці із порами між мікрочастинами композиції із елементоорганічної речовини, дисперсійного середовища та каталізатора, який відрізняється тим, що до вказаної композиції додається наповнювач із тугоплавкої сполуки розміром не більше 1 мкм, суміш піддають твердінню та гідростатичному тиску від 0,1 до 2,0 ГПа.