Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20224

Налаштування

Початкова дата: 2020Ключові слова: search.filters.subject.thermal conductivity

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Енергозберігаюча екологічно чиста технологія кремнеземних будівельних матеріалів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Нагорний, Андрій Олегович
    У промисловості будівельних матеріалів найбільш широко використовуються керамічна і силікатна цегла. Високе енергоспоживання та деякі екологічні проблеми роблять їх виробництво все дорожчим. Зростаючий ринок будівельних робіт і постійне розширення об’єктів нерухомості збільшує попит на дешеві та нові матеріали з бажаними характеристиками. В результаті багаторічних інтенсивних наукових досліджень з’явилася практична можливість запропонувати альтернативну і унікальну технологію виробництва продуктів на основі піску і води (цегла, стінова, підлогова і покрівельна плитка, сантехнічні матеріали, теплоізоляційні та кислототривкі матеріали, декоративні вироби тощо) – усі вони бажаного розміру, форми та кольору. Досвід розвитку технології конструкційних матеріалів свідчить про те, що у порівнянні з традиційними, у матеріалів з ультрадисперсною структурою у декілька разів збільшується мікротвердість, а питома поверхня на порядок, що сприяє зниженню температури спікання порошків. Запропонована технологія виробництва матеріалів будівельного призначення відкриває один з перспективних напрямків у розвитку нанотехнологій – створення надтвердих і надміцних матеріалів для будівельної індустрії. Цей вид виробництва дуже вигідний для країн, де повсюдно розташовані поклади піску, який видобувається за дуже низькими цінами. Порівняно зі звичайними будівельними матеріалами вироби з піску та води (гідросуспензій кремнезему) на механохімічному в’яжучому продовжуватимуть набирати популярність завдяки таким перевагам: низьке енергоспоживання та низька ціна на вироби; екологічна безпека процесу виробництва і готової продукції; хороші механічні та конструктивні властивості; вологостійкість і морозостійкість; відсутність необхідності випалу виробів; відсутність усадки виробів після сушіння; простота у виготовленні різноманітних виробів; доступність і гнучкість дизайну; відсутність відходів виробництва.
  • Ескіз
    Документ
    Thermal conductivity of PbSe1-xTex (x = 0 – 0.04) solid solutions
    (Institute of Thermoelectricity National Academy of Sciences of Ukraine, 2020) Nikolaenko, G. O.; Vodoriz, O. S.; Rogacheva, E. I.; Tavrina, T. V.; Lisachuk, G. V.
    The dependence of lattice thermal conductivity λL of pressed samples of PbSe1-xTex solid solutions on the composition (x = 0 – 0.04) at a temperature of 325 K is obtained. The λL(х) curve shows a maximum near х = 0.0075. Measurement of the temperature dependence of λL in the range of 150-600 K showed that a concentration anomaly in the same range of compositions is also observed on the composition dependence of power factor β in the temperature dependence of λL . The non-monotonic character of the λL(х) and β(х) dependences is associated with critical phenomena accompanying the transition of the percolation type from dilute to concentrated solid solutions. In the study and practical application of PbSe1-xTex solid solutions, it is necessary to take into account the non monotonic nature of the change in thermal conductivity with composition. Bibl. 15, Fig. 3.
  • Ескіз
    Документ
    Теплопровідність твердих розчинів PbSe₁₋ₓTeₓ (x = 0 – 0.04)
    (Iнститут термоелектрики Нацiональної академiї наук та Міністерства освiти і науки України, 2020) Ніколаєнко, Ганна Олександрівна; Водоріз, Ольга Станіславівна; Рогачова, Олена Іванівна; Тавріна, Тетяна Володимирівна; Лісачук, Георгій Вікторович
    Одержано залежність граткової теплопровідності λL пресованих зразків твердих розчинів PbSe₁₋ₓTeₓ від складу (x = 0 – 0.04) за температури 325 К. На кривій λL(х) виявлено максимум поблизу х = 0.0075. Вимірювання температурної залежності λL в інтервалі 150-600 К показало, що концентраційна аномалія в цьому ж інтервалі складів спостерігається і на залежності степеневого коефіцієнта β у температурній залежності λL від складу. Немонотонний характер залежностей λL(х) і β(х) пов'язується з критичними явищами, що супроводжують перехід перколяційного типу від розведених до концентрованих твердих розчинів. При дослідженні і практичному застосуванні твердих розчинівPbSe₁₋ₓTeₓ необхідно враховувати немонотонний характер зміни теплопровідності зі складом.
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи використання золоматеріалів у виробництві конструкційно-теплоізоляційної кераміки
    (Український державний хіміко-технологічний університет, 2020) Щукіна, Людмила Павлівна; Галушка, Ярослав Олегович; Савенков, Анатолій Сергійович; Хлопицький, Олексій Олександрович
    В роботі методом кінцевих елементів досліджений напружено-деформований стан 3D моделей структур з різними типами пор, що імітують поризовану конструкційно-теплоізоляційну стінову кераміку. Встановлено, що на відміну від структур з еліпсоїдними і глобулярними порами структура зі сферичними порами є найбільш міцною. Досліджено відходи теплогенеруючих підприємств (золосфери, золошлак і продукти його переробки) як пороутворюючі компоненти для отримання поризованої кераміки. Досліджений хімічний склад золовідходів, визначено, що вони є алюмосилікатними залізовмісними матеріалами, які класифікуються як низькокальцієві, низькосульфатні, надкислі відходи з температурами ліквідусу в межах 1150–1700 °С, що змінюються залежно від співвідношення Al₂O₃:Fe₂O₃:SiO₂. На основі легкотопкого Суглинку і золовідходів (10–30%) за температури випалу 970 °С одержані пористі керамічні матеріали, для яких вивчено їх макроструктурні показники і властивості. Показано, що для одержання теплоефективної кераміки перспективним є використання золосфер, що надають матеріалам високу пористість (загальна 54,2%, закрита 31%) при недостатньому рівні механічної міцності. Така міцність зумовлена слабкою взаємодією тугоплавкої золосфери, яка містить кварц і муліт, із суглинком в процесі випалу, що перешкоджає утворенню міцного контакту між сферою і керамічною матрицею. Золошлак та продукти його перероблення можуть бути утилізовані в технології стінової кераміки, яка за теплотехнічними характеристиками (густина, теплопровідність) відноситься до малоефективної.