Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15

Біоактивні карбонатвміщуючі кальційсилікофосфатні склокристалічні матеріали
(Ноулідж, 2013) Коник, О. М.; Щадріна, Г. М.; Саввова, Оксана Вікторівна
Технологія виготовлення клінкерних керамічних виробів на основі відходів вуглевидобування
(Украинский государственный научно-технический центр "Энергосталь", 2009) Федоренко, Олена Юріївна
Запропоновано технологію виготовлення клінкерних керамічних виробів для потреб будівельної індустрії, що базується на комплексному підході, який поєднує принципи раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки та дозволяє одночасно отримати корисний продукт та утилізувати відходи вуглевидобування.
Спосіб створення корундових покриттів
(ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, 2015) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Руденко, Лариса Вікторівна
Винахід належить до хімічної промисловості, а саме до створення керамічних покриттів. Спосіб створення корундових покриттів включає приготування шлікера, нанесення цього шлікера на графітове тіло, сушіння нанесених шарів та випал в захисному середовищі, і характеризується тим, що шлікер виготовляють із електрокорунду, який модифіковано тетраетоксисиланом, і золь-гель композиції "1", одержаної гідролізом етилсилікату стехіометричною кількістю води, наносять обмазку із шлікера на нагріту поверхню графітової підкладки до 47-55 °С, на неї наносять другий шар того ж складу, два шари обмазки твердіють на повітрі під плівкою протягом 20-24 годин, потім їх сушать при температурі 200-220 °С, охолоджують а занурюють в золь-гель композицію "2", що являє собою гідролізат із етилсилікату, гідроліз якого проводять дистильованою водою з добавкою каталізатора гідролізу HNO3, витягують і сушать, наносять наступні шари, їх сушать як попередні шари, а створене багатошарове покриття термообробляють в аргоні до температури 1300-1400 °С. Винахід забезпечує підвищення адгезії покриття до графітової підкладки, високі фізико-механічні властивості покриття, термостійкість і термостабільність покриття при термоциклюванні, захист графіту від окислення при 1750 °С.
Електрономікроскопічні дослідження розроблених корундових покриттів для захисту графіту від окислення після випробувань
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2011) Шутєєва, Ірина Юріївна
Спосіб виготовлення самотвердіючого покриття для захисту графіту від окиснення
(ДП “Український інститут промислової власності”, 2010) Шутєєва, Ірина Юріївна; Семченко, Галина Дмитрівна; Руденко, Лариса Вікторівна
Спосіб виготовлення самотвердіючого покриття для захисту графіту від окиснення, що включає змішування наповнювача з гідролізованим етилсилікатом і добавкою борної кислоти, змішування компонентів, нанесення обмазки на графітову поверхню та випал, який відрізняється тим, що графітову поверхню очищають від вуглецевого пилу, нагрівають до 45-55 °С, обдувають теплим повітрям, на підготовлену поверхню наносять шар обмазки, нанесене покриття сушать спочатку на повітрі 20-24 години під плівкою, а потім, при температурі 180-200 °С, охолоджують, виріб із покриттям насичують золь-гель композицією протягом 5-10 хвилин, сушать під плівкою на повітрі і термообробляють спочатку на повітрі при максимальній температурі 180-200 °С, а потім, в нейтральному середовищі при максимальній температурі 1300-1400 °С, охолоджують зі швидкістю 40-50 °С/год.
Спосіб захисту графіту від окислення
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2008) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Руденко, Лариса Вікторівна
Спосіб захисту графіту від окислення шляхом насичення виробів, промивки в проточній воді, сушіння та термообробки в захисному середовищі ендогазу при температурі 1050-1150°С, який відрізняється тим, що насичення графітових виробів проводять в золі із гідролізованого з каталізатором НNО₃ етилсилікату, розбавленого водою в співвідношенні від 10:1 до 1:2, протягом 5-6 годин при температурі 4-10°С, сушіння проводять при температурі 40-65°C, а термообробку здійснюють за режимом: підйом температури від 20 до 900°С зі швидкістю 25-30град/хв, від 900°C до максимальної температури термообробки 10-15 град/хв, витримують при максимальній температурі 1050-1150°С 20-25хв, охолодження проводять до 350°С зі швидкістю 40-50град/хв.
Технологія, структура та властивості керамічного клінкеру для брукування доріг
(Український державний університет залізничного транспорту, 2013) Федоренко, Олена Юріївна; Рищенко, Михайло Іванович; Присяжна, Лариса Василівна
Стаття презентує результати розробки клінкерних керамічних матеріалів з високими фізико-механічними властивостями. Досліджена їх структура і фазовий склад у взаємозв’язку з основними властивостями. Підтверджена ефективність використання туфових порід для інтенсифікації спікання та фазоутворення полімінеральної глинистої сировини не здатної до спікання.
Енергощадна технологія клінкерних керамічних виробів дорожнього призначення
(Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2013) Федоренко, Олена Юріївна; Рищенко, Михайло Іванович; Присяжна, Лариса Василівна
В статті висвітлені результати розробки сировинних сумішей і технологічних параметрів виробництва клінкерної керамічної цегли. Доведена ефективність використання відходів вуглевидобування для інтенсифікації спікання та фазоутворенняі неспікливих полімінеральних глин. Визначено фазовий склад отриманих матеріалів, який обумовлює високу міцність та марочність мостового клінкеру.
Спосіб захисту графітових виробів від окиснення
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2008) Семченко, Галина Дмитрівна; Шутєєва, Ірина Юріївна; Руденко, Лариса Вікторівна; Старолат, Олена Євгенівна
Спосіб захисту графітових виробів від окиснення, що включає просочування виробів золем алкоксисилану, витримування в аміачному середовищі, сушіння і термообробку при 1230-1270 °С, який відрізняється тим, що просочування проводять при температурі -1 - +3 °С протягом 5-8 годин, після чого вироби витримують в аміачному середовищі протягом 5-12 хвилин, а потім на повітрі при температурі 18-25 °С протягом 1-1,5 діб, промивають в проточній воді з добавкою ССl4 при одночасній обробці ультразвуком частотою 50 Гц протягом 25-50 сек., сушать при 140-160 °С протягом 45-60 хвилин, а термообробку проводять 20-30 хвилин в атмосфері повітря.
Клінкерні керамічні вироби з використанням базальтових туфів
(ФОП Азамаєв В. Р., 2012) Федоренко, Олена Юріївна; Присяжна, Лариса Василівна; Рищенко, Михайло Іванович; Токарев, А. В.
Клінкерні керамічні матеріали, що відрізняються поєднанням цінних властивостей, довговічності та архітектурної виразності, є одними з основних у сучасному будівництві. Перед вітчизняними підприємствами-виробниками клінкерної кераміки разом зі збільшенням обсягів, гостро стоїть проблема поліпшення якості та розширення асортименту виробів для потреб будіндустрії. У зв'язку з дефіцитом якісної глинистої сировини дана проблема не може бути вирішена без застосування широко розповсюджених в природі некондиційних глин. При цьому постає проблема підбору ефективних інтенсифікаторів спікання, використання яких дозволяє отримати якісні клінкерні матеріали без попереднього їх подрібнення, а отже без додаткових енергетичних витрат. Вирішення цієї проблеми можливо за рахунок використання відходів видобування гірських порід, які належать до основних, ультраосновних та лужних типів за існуючою петрохімічною класифікацією. Такий підхід дозволить розширити сферу корисного використання вторинної сировини і знизити собівартість готової продукції.