Кафедра "Українська мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2352

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lingvo

Сучасна назва – кафедра "Українська мова", попередня назва – кафедра української, російської мов та прикладної лінгвістики (від 2005), первісна – кафедра російської мови (від 1954 року).

Науково-педагогічні працівники кафедри викладають для українських студентів різних спеціальностей дисципліни "Українська мова" та "Лексикографія", а для студентів-іноземців – дисципліни "Мова професійного навчання (українська)" та "Українська мова як іноземна".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор педагогічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 2 – історичних наук, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

20211

Налаштування

Автор: search.filters.author.Гарник, Людмила ПетрівнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-2921-3013

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Конкурентоспроможність і розвиток спектру освітніх послуг в Україні: психолого-педагогічний аспект
    (2021) Гарник, Людмила Петрівна; Данченко, Ірина Олексіївна; Снігурова, Ірина Іванівна; Вітковський, Юрій Петрович; Аль-Халавані, Хусамеддін Рамазанович; Шерстюк, Валерій Сергійович; Осінкін, Олександр Олександрович
    Статтю присвячено висвітленню ключових психолого-педагогічних і соціально-історичних факторів, що вплинули на поточний стан конкурентоспроможності й обсягів експорту освітніх послуг національними вишами, а також оцінці впливу національних реформ вищої освіти та причин падіння її престижу як серед потенційних вітчизняних, так й іноземних абітурієнтів. Також у статті наведено концептуальні засади розбудови толерантності в освітньому середовищі вишу як передумови соціальної інклюзії та інтернаціоналізації освітніх послуг, а також розвитку соціально- й культурно-інтеграційного потенціалу українських регіональних вищих освітніх закладів у рамках визначеного урядом України курсу освітніх реформ і пов'язаних з ними інституційних та організаційних трансформацій. Толерантність як організаційна цінність і чеснота освіченої особистості нівелює прояви інтолерантного ставлення до думки інших, невизнання унікальності й рівноцінності інших людей, несприйняття їх світогляду, а також неповагу до прав людини. Постійна міграція представників інших культур на територію нашої країни викликає в деяких співгромадян занепокоєння та страх перед можливим обмеженням їх "національної гідності". Відтінки цього побоювання різні: від індиферентності до агресії, від холодної байдужості до виявів ксенофобії (ненависті до представників іншої нації). З точки зору психології, такі прояви розглядаються як своєрідна гіперболізована захисна реакція на реальні або уявні загрози з боку представників інших культур та/або етнічних груп. Запропоновані психолого-педагогічні інструменти сприятимуть зниженню соціально-психологічної напруги в учасників освітнього процесу та серед широкого кола вітчизняних і міжнародних стейкхолдерів освітніх послуг.