Кафедра "Українська мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2352

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lingvo

Сучасна назва – кафедра "Українська мова", попередня назва – кафедра української, російської мов та прикладної лінгвістики (від 2005), первісна – кафедра російської мови (від 1954 року).

Науково-педагогічні працівники кафедри викладають для українських студентів різних спеціальностей дисципліни "Українська мова" та "Лексикографія", а для студентів-іноземців – дисципліни "Мова професійного навчання (українська)" та "Українська мова як іноземна".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор педагогічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 2 – історичних наук, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

20241

Налаштування

Автор: search.filters.author.Дяченко, Олена ВалеріївнаDOI: search.filters.doi.https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.1.2/27

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Публікація
    Професійна культура документознавця у цифровому середовищі
    (Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2024) Чернявська, Світлана Миколаївна; Лухіна, Марина Юріївна; Дяченко, Олена Валеріївна
    Стаття присвячена дослідженню місця, ролі, значення професійної культури документознавця при роботі у цифровому середовищі. Розмежовано поняття «культури документознавця у цифровому середовищі» та «культури організації документообігу». Систематизовано та охарактеризовано принципи, на основі яких відбувається розвиток цифрової культури. Зосереджено увагу на системному та ціннісному підході, принципі поетапного формування, засадах безперервності професійної освіти. Встановлено, що цифрова культура нерозривно пов'язана з цифровою етикою. Із урахуванням поточного стану розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та на основі аналізу вимог, які висуваються до спеціалістів у сфері документознавства виділено три рівні їх професійної культури у цифровому середовищі: базовий, функціональний та представницький. Далі у статті акцентується увага на формуванні професійної культури документознавця в умовах цифрової трансформації. Автори досліджують необхідність зміни підходів до навчання та підвищення кваліфікації, враховуючи нові вимоги цифрової епохи. Розглядаються питання впровадження інновацій у методи роботи документознавців, а також розвитку їхньої інформаційної грамотності. У висновках статті надається загальний погляд на майбутнє професії документознавця в умовах цифрової революції. Автори підкреслюють важливість поєднання традиційних знань із сучасними цифровими навичками для успішного функціонування у нових умовах. Вони закликають до постійного вдосконалення та адаптації, зокрема, через участь у навчальних програмах та співпрацю з іншими професіоналами у сфері інформаційних технологій. Стаття важлива для практикуючих документознавців, викладачів та студентів, які цікавляться питаннями цифрової трансформації у сфері документознавства та архівознавства. Вона сприяє глибокому розумінню викликів та можливостей, які принесла цифрова ера, і стимулює до пошуку нових шляхів розвитку у цій динамічній області.