Кафедра "Українська мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2352

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lingvo

Сучасна назва – кафедра "Українська мова", попередня назва – кафедра української, російської мов та прикладної лінгвістики (від 2005), первісна – кафедра російської мови (від 1954 року).

Науково-педагогічні працівники кафедри викладають для українських студентів різних спеціальностей дисципліни "Українська мова" та "Лексикографія", а для студентів-іноземців – дисципліни "Мова професійного навчання (українська)" та "Українська мова як іноземна".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор педагогічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 2 – історичних наук, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

20231

Налаштування

Автор: search.filters.author.Субота, Лариса АндріївнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-4421-5348

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Дистанційна освіта та її вплив на навички та знання студентів: оцінка якості та педагогічні виклики
    (2023) Субота, Лариса Андріївна; Демченко, Ольга Миколаївна; Приймак, Віктор Миколайович
    Дистанційна освіта в українському суспільстві набуває все більшого значення та актуальності, оскільки вона пов’язана як із розвитком інформаційно‐комунікаційних технологій загалом, так і з драматичними соціально‐політичними викликами. На цей момент існує достатня кількість теоретико‐методологічних розробок із цієї теми, втім відчувається нестача емпіричних досліджень із конкретними результатами. Таким чином, мета статті полягає у з’ясуванні особливостей впливу дистанційної освіти на знання, уміння та навички здобувачів вищої освіти. Для цього виконуються наступні завдання: 1) вибір параметрів, що відображають якісно‐кількісні характеристики освітнього процесу; 2) вивчення рівня вираженості визначених параметрів у сучасних здобувачів вищої освіти; 3) формулювання педагогічних рекомендацій відповідно до отриманих результатів. Респондентам пропонувалося оцінити рівні сформованості певних видів компетентності (навчальної, професійної, організаційної, мотиваційної та аксіологічної) за різних форматів навчання. Результати дослідження показали, що знання, уміння та навички здобувачів вищої освіти, які навчалися традиційно та дистанційно, не мають значущих відмінностей. Це свідчить про первинність індивідуально‐особистісних рис і мотиваційної сфери кожного конкретного здобувача вищої освіти та вторинність формату навчання. Респондентів можна поділити на чотири групи за мотивацією до навчання: 1) орієнтовані на отримання диплома, 2) орієнтовані на професійний розвиток, 3) орієнтовані на особистий розвиток, 4) немотивовані. Інтерпретація кластерного аналізу дає підстави для формулювання основних педагогічних завдань, що стоять перед викладачами закладів вищої освіти у контексті дистанційної освіти: 1) забезпечити актуальність навчально‐професійного контенту для підвищення мотивації здобувачів вищої освіти; 2) розробити теоретико‐методологічну базу дистанційної освіти, яка враховує її особливості; 3) здійснювати психолого‐педагогічний вплив, що сприяє професійному розвитку та формуванню ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти.