Кафедра "Українська мова"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2352
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lingvo
Сучасна назва – кафедра "Українська мова", попередня назва – кафедра української, російської мов та прикладної лінгвістики (від 2005), первісна – кафедра російської мови (від 1954 року).
Науково-педагогічні працівники кафедри викладають для українських студентів різних спеціальностей дисципліни "Українська мова" та "Лексикографія", а для студентів-іноземців – дисципліни "Мова професійного навчання (українська)" та "Українська мова як іноземна".
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор педагогічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 2 – історичних наук, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання доцента.
Переглянути
42 результатів
Результати пошуку
Публікація Проблеми формування національно-мовної самосвідомості особистості у вищій школі(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Чернявська, Світлана Миколаївна; Немерцова, Олена ЄвгенівнаПублікація Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Українська мова". Частина ІІ(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Терещенко, Любов Яківна; Чернявська, Світлана Миколаївна; Сухоруков, Віктор АнатолійовичЗнання хімії, базоване на правильному назовництві, є першою умовою успішного засвоювання хімічних та суміжних дисциплін. Використання в навчанні і майбутній професійній діяльності хімічної довідкової літератури, у тому числі англомовної, яка застосовує міжнародні хімічні терміни, вимагає від майбутніх спеціалістів розуміння назв хімічних понять, якими послуговуються міжнародні терміносистеми. Першим кроком до такого розуміння повинна стати хімічна освіта на основі міжнародної хімічної термінології і номенклатури. Саме знання сучасної міжнародної хімічної термінології і номенклатури хімічних сполук дає можливість доступу до різноманітних міжнародних джерел інформації як друкованих, так і ресурсів Інтернет. Методичні рекомендації допоможуть студентам зрозуміти актуальність вивчення термінології; ознайомитися з особливостями становлення, формування і функціонування української хімічної терміносистеми, із загальноприйнятими і широковживаними правилами систематичної номенклатури IUPAC; сприятимуть опануванню не лише теми курсу, а й основної термінології свого фаху. Особливу увагу приділено формуванню у студентів мовно-комунікативних компетенцій, наближенню знань до практичних потреб, що допоможе їм формувати, розвивати й удосконалювати навички у володінні фаховою мовою.Публікація Професійна культура документознавця у цифровому середовищі(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2024) Чернявська, Світлана Миколаївна; Лухіна, Марина Юріївна; Дяченко, Олена ВалеріївнаСтаття присвячена дослідженню місця, ролі, значення професійної культури документознавця при роботі у цифровому середовищі. Розмежовано поняття «культури документознавця у цифровому середовищі» та «культури організації документообігу». Систематизовано та охарактеризовано принципи, на основі яких відбувається розвиток цифрової культури. Зосереджено увагу на системному та ціннісному підході, принципі поетапного формування, засадах безперервності професійної освіти. Встановлено, що цифрова культура нерозривно пов'язана з цифровою етикою. Із урахуванням поточного стану розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та на основі аналізу вимог, які висуваються до спеціалістів у сфері документознавства виділено три рівні їх професійної культури у цифровому середовищі: базовий, функціональний та представницький. Далі у статті акцентується увага на формуванні професійної культури документознавця в умовах цифрової трансформації. Автори досліджують необхідність зміни підходів до навчання та підвищення кваліфікації, враховуючи нові вимоги цифрової епохи. Розглядаються питання впровадження інновацій у методи роботи документознавців, а також розвитку їхньої інформаційної грамотності. У висновках статті надається загальний погляд на майбутнє професії документознавця в умовах цифрової революції. Автори підкреслюють важливість поєднання традиційних знань із сучасними цифровими навичками для успішного функціонування у нових умовах. Вони закликають до постійного вдосконалення та адаптації, зокрема, через участь у навчальних програмах та співпрацю з іншими професіоналами у сфері інформаційних технологій. Стаття важлива для практикуючих документознавців, викладачів та студентів, які цікавляться питаннями цифрової трансформації у сфері документознавства та архівознавства. Вона сприяє глибокому розумінню викликів та можливостей, які принесла цифрова ера, і стимулює до пошуку нових шляхів розвитку у цій динамічній області.Публікація Структурні компоненти забезпечення гуманізації навчального процесу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Чернявська, Світлана Миколаївна; Немерцова, Олена ЄвгенівнаПублікація Методичні вказівки з курсу "Українська мова (професійного спрямування)"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Чернявська, Світлана Миколаївна; Солодовник (Бутенко), Тетяна Олександрівна; Немерцова, Олена ЄвгенівнаМета пропонованих методичних вказівок – підвищити рівень загальномовної підготовки студентів 1 курсу гуманітарних спеціальностей, виробити вміння добору комунікативно виправданих мовних засобів, навички дотримання мовних норм у спілкуванні та самоконтролю за цим у професійному спілкуванні. Мовна освіта студентів покликана забезпечити опанування ними лексики певного фаху, навичок професійної та ділової комунікації, сприяти поглибленню знань норм української літературної мови, розвивати культуру мови, мислення й поведінки. Аналізуються особливості використання синонімів, антонімів, паронімів, інших лексичних одиниць у текстах з психології. Особлива увага приділяється типовим порушенням морфологічних норм української мови, зокрема помилкам, що виникають внаслідок порушення мовних норм. Методичні вказівки складаються з текстів психологічного напрямку і практичних завдань для поглиблення, закріплення вмінь і навичок грамотного професійного мовлення. Пропонуються вправи, метою яких є з'ясування значеннєвих і стилістичних відтінків морфологічних варіантів, поєднання слів у реченні, вибір потрібної форми слова відповідно до конкретних умов мовлення, спостереження над мовними явищами. Пропонований матеріал стане корисним усім, хто вдосконалює свої знання з української мови, прагне підвищити культуру мовлення.Публікація Українська мова як іноземна. Практичний курс для студентів-іноземців усіх спеціальностей (початковий рівень)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сабадир, Галина Іванівна; Лухіна, Марина Юріївна; Чернявська, Світлана Миколаївна; Кримець, Оксана Михайлівна; Дяченко, Олена ВалеріївнаУ навчальному посібнику подано матеріал у форматі дванадцяти уроків, кожен з яких містить граматичний, лексичний матеріал, передбачає роботу з текстами. До кожного уроку надано англо-український словник лексики. Посібник містить також тексти для самостійної роботи, довідник комунікативних висловів та граматику для повторення. У кінці розміщено короткий лінгвістичний словник. Для студентів вищих навчальних закладів, які вивчають дисципліну "Українська мова як іноземна".Публікація Префіксоїди з семантикою величини, розміру, ступеня в сучасній українській мові(2023) Чернявська, Світлана МиколаївнаПублікація Теоретико-методологічне обгрунтування засад стандартизації вимог до оформлення документів(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Шокуров, Олександр Володимирович; Чернявська, Світлана Миколаївна; Сухоруков, Віктор АнатолійовичСтаття присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню засад стандартизації вимог до оформлення документів. Мета роботи – визначення впливу стандартизації на вимоги до оформлення документів, зокрема, управлінського характеру. Дослідження базувалося на методологічній основі, яка включала широкий спектр загальнонаукових, спеціально-наукових та специфічних методів, що застосовувалися для вивчення проблематики задля досягнення поставленої мети. Важливим принципом, на якому акцентувалася увага, був принцип історизму (розвиток стандартизації як окремого інституту під впливом різноманітних факторів). Крім цього, дослідження базувалося на принципах об’єктивності та цілісності. Застосування комплексу наукових методів дозволило встановити досягнення та проблеми стандартизації в галузі керування документаційними процесами, а також розкрити перспективи новітніх досліджень. Робота зосереджена на важливості стандартизації процесу оформлення документів і її теоретичних основах. У статті розглядаються питання, пов'язані з раціоналізацією оформлення документів, уніфікацією та гармонізацією вимог до їх структури, зовнішнього вигляду та формату. Окремий блок інформації присвячений дослідженню систем електронного документообігу, їх ролі та функціональному призначенню у сучасному діловодстві. У статті також висвітлюється питання процедур контролю якості документів, включаючи відповідність стандартам та правилам. Наголошено, що стандартизація вимог до оформлення документів є важливим елементом ефективного документування, сприяє зрозумілості, зручності та обміну інформацією між різними структурними підрозділами організації. Зазначена стаття може бути корисною для фахівців з документування, стандартизації та управління якістю, а також для всіх, хто цікавиться питаннями організації документального обігу та вдосконалення процесів документації.Публікація Афіксоїди як продуктивний засіб інновативного словотвору української мови(2023) Чернявська, Світлана МиколаївнаПублікація Неологізми в українській військовій термінології: лексико-семантичні особливості(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Гомон, Андрій Михайлович; Чернявська, Світлана Миколаївна; Шокуров, Олександр ВолодимировичСтаття присвячена дослідженню лексико-семантичних особливостей термінів-неологізмів, джерел їх походження та специфіки застосування у військово-науковому дискурсі. Встановлено, що лексико-семантична система форсовано реагує та віддзеркалює основні зміни, які мають прямий зв’язок із реаліями життя. Зазначене черговий раз свідчить про вплив екстралінгвальних факторів на динаміку словникового складу мови. Розкрито генезу становлення військової термінології в Україні, коротко охарактеризовано кожен із етапів. Подано авторську позицію відносно необхідності доповнення вже існуючої класифікації (за основу взято систему основних етапів розвитку військової термінології Яценко Я.). У вигляді схеми відображено напрямки взаємодії військової термінології із іншими галузями науки. Окреслено роль і значення стандартів НАТО у напрямку збагачення української військової терміносистеми. З’ясовано, що більшість з них орієнтовані на позначення зброї, амуніції чи технічного оснащення. Наголошено, що директиви, статути, правила внутрішнього розпорядку регламентують життя та діяльність військ у різних умовах професійної діяльності та в ході проведення бойових дій. Для цього типу неологізмів властивий спокійний діловий стиль викладу, пряма вказівка на те, що необхідно робити, як і в якій послідовності, тим самим мінімізуючи будь-яку двозначність чи непорозуміння. Практична частина роботи полягає у виявленні та систематизації моделей творення військової термінології. Більш ґрунтовно досліджено проблематику термінологічних запозичень. Наведено приклади термінологічного донорства неологізмів із української мови в англійську, а також частовживаних абревіатур, що є результатом популярного способу творення військових термінів в Україні та світі.