Кафедра "Українська мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2352

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lingvo

Сучасна назва – кафедра "Українська мова", попередня назва – кафедра української, російської мов та прикладної лінгвістики (від 2005), первісна – кафедра російської мови (від 1954 року).

Науково-педагогічні працівники кафедри викладають для українських студентів різних спеціальностей дисципліни "Українська мова" та "Лексикографія", а для студентів-іноземців – дисципліни "Мова професійного навчання (українська)" та "Українська мова як іноземна".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор педагогічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 2 – історичних наук, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16

Історія розвитку сільськогосподарського двигунобудування на Харківщині (1950–1991 рр.)
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2019) Кривоконь, О. Г.; Писарська, Наталія Віталіївна
Досліджено історію галузі двигунобудування, починаючи з повоєнних років, на території м. Харкова. Проаналізовано діяльність підприємств, що виготовляли двигуни, зокрема, заводу "Серп і молот" і Харківського заводу тракторних двигунів. Слід зазначити, що це не єдині підприємства на території Харкова, які виготовляли двигуни, проте увагу у статті зосереджено лише на заводах, що виробляли продукцію для сільського господарства. Здійснено розгляд обох підприємств у зазначений період, спираючись на архівні матеріали та дослідження науковців-істориків. З’ясовано причини, що призвели до занепаду підприємств, незважаючи на їхній початковий стрімкий розвиток.
Возобновление производства тракторов на Харьковском тракторном заводе в послевоенные годы
(Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2017) Писарская, Наталия Витальевна
В статье рассмотрены аспекты восстановления Харьковского тракторного завода после освобождения города от фашистской оккупации. Работа охватывает период с 1943 г. (реэвакуация) до 1954 г. Выделены задачи, которые решались коллективом завода для обеспечения возобновления выпуска и ремонта техники, включая связь с организациями-смежниками. Показана роль руководства предприятия в этом процессе. Обозначены проблемы и перспективы развития завода в послевоенный период.
Використання автоматизованих систем управління на підприємствах Харківського тракторобудівного комплексу (1970‐1980 рр.)
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 2018) Писарська, Наталія Віталіївна
У статті розглянуто основні напрями діяльності підприємств Харківського тракторобудівного комплексу щодо запровадження до виробництва АСУ та ЕОМ. Виявлено причини, що не дозволяли повністю застосувати наявні ЕОМ на підприємствах. Акцентовано увагу на важливості автоматизації виробництва, як основної перспективи подальшого розвитку тракторобудівного комплексу. З'ясовано та докладно розглянуто скільки ЕОМ є на підприємствах та у якому вони перебувають стані. Зосереджено увагу на кадровому забезпеченні виготовлення продукції із застосуванням АСУ. Встановлено, як саме впливала наявність АСУ та ЕОМ на покращення кількісних та якісних показників роботи підприємств тракторобудівного комплексу Харківщини.
Виготовлення гусеничних машин на Харківському тракторному заводі (середина ХХ – початок ХХІ ст.)
(Державний університет інфраструктури та технологій, 2018) Писарська, Наталія Віталіївна
Провідним центром тракторобудування в Україні був і залишається Харківський тракторний завод. Важливим напрямом діяльності цього підприємства став випуск гусеничної техніки як для народного господарства, так і для військових потреб. За більш, ніж півстолітній період на заводі розроблено унікальні гусеничні машини, які постійно удосконалювалися завдяки плідній діяльності конструкторського бюро підприємства та окремих винахідників. Це стосується не лише гусеничних машин цивільного призначення, а й військової техніки. Відзначено, що створення гусеничної техніки на території Харкова розпочалося ще до появи Харківського тракторного заводу, проте саме це підприємство відіграло значну роль у виготовленні такого типу машин. Протягом досліджуваного періоду відбувалася поступова еволюція зразків гусеничної техніки, постійне удосконалення її дало змогу вийти на достатньо високий рівень виробництва. З метою докладного аналізу процесу удосконалення гусеничної техніки проведено аналіз та співставлення різних зразків машин. Це дало змогу прослідкувати, як саме змінювалися технічні показники та простежити поступову еволюцію такого типу машин. Під час підготовки роботи було використано метод порівняльного аналізу та систематизації наявної інформації стосовно виготовлення гусеничної техніки на Харківському тракторному заводі. Зазначено також вплив окремих конструкторів та винахідників на розвиток та удосконалення моделей машин з гусеничним рушієм. Окрему увагу приділено особливостям двигунів, що застосовували для гусеничних машин обох типів, а також постійному вдосконаленню гусеничних тракторів сільськогосподарського призначення. Аналіз деяких типів двигунів дав змогу дослідити, які саме двигуни були більш придатними для застосування на гусеничних машинах. Вказано, що з метою відокремлення конструювання та виробництва техніки для військових потреб від тракторів сільськогосподарського призначення, було створено два окремі конструкторські бюро. Це дало змогу зосередитися на особливостях кожного з типів техніки, прослідкувати поступову зміну кожного виду машин, що позитивно вплинуло на їх розвиток.
Директори Харківського тракторного заводу: С.В. Салєнков, П.Я. Лісняк, М.А. Пашин, П.Ю. Саблєв
(Державний університет інфраструктури та технологій, 2018) Писарська, Наталія Віталіївна
У статті розкрито основні напрями та результати діяльності директорського корпусу Харківського тракторного заводу, протягом 1940-х – 1960-х рр. ХХ ст.: С.В. Салєнкова, П.Я. Лісняка, М.А. Пашина та П.Ю. Саблєва. Встановлено особливості діяльності С.В. Салєнкова, першого директора заводу після реевакуації, та його внесок у відновлення підприємства. Акцентовано увагу на важливості доробку П.Я. Лісняка, пов’язаного зі впро-вадженням нових моделей техніки, виходу підприємства на повну потужність і, як наслідок, збільшення чисельності кваліфікованих працівників. Зосереджено увагу на діяльності М.А. Пашина, ключовими ознаками якої стало виробництво військової техніки. З’ясовано важливість впливу діяльності П.Ю. Саблєва, як керівника, що сприяв виготовленню нової техніки на підприємстві та його виходу на міжнародний ринок. За часів керівництва ХТЗ П.Ю. Саблєвим випущено понад сто тисяч тракторів Т-54, організовано виготовлення гусе-ничних тракторів Т-74 та запроваджено до виробництва артилерійський тягач легкий.
Створення високопотужних тракторів на Харківщині
(НТУ "ХПІ", 2017) Писарська, Наталія Віталіївна
Українська мова за професійним спрямуванням. Письмове ділове мовлення
(ФОП Панов А. М., 2016) Писарська, Наталія Віталіївна
Навчально-методичний посібник містить зразки ділових паперів, правила та вимоги до їх укладання й оформлення, способи уникнення найпоширеніших помилок у мовних зворотах, зразки найпоширеніших документів, завдання увигляді запитань, тестів і вправ. Видання рекомендовано студентам І–ІІІ курсів основних факультетів НТУ "ХПІ", усім, хто бажає навчитися правильно укладати ділові документи українською мовою.
Велесова книга
(НТУ "ХПІ", 2016) Писарська, Наталія Віталіївна
Діяльність Харківського тракторного заводу ім. С. Орджонікідзе за часів евакуації
(НТУ "ХПІ", 2016) Писарська, Наталія Віталіївна
Особистий внесок конструкторів Харківського тракторного заводу ім. С. Орджонікідзе у виробництво гусеничної техніки
(НТУ "ХПІ", 2015) Писарська, Наталія Віталіївна