Кафедра "Українська мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2352

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lingvo

Сучасна назва – кафедра "Українська мова", попередня назва – кафедра української, російської мов та прикладної лінгвістики (від 2005), первісна – кафедра російської мови (від 1954 року).

Науково-педагогічні працівники кафедри викладають для українських студентів різних спеціальностей дисципліни "Українська мова" та "Лексикографія", а для студентів-іноземців – дисципліни "Мова професійного навчання (українська)" та "Українська мова як іноземна".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор педагогічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 2 – історичних наук, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Оброблення наукової інформації
    (2019) Гомон, Андрій Михайлович; Кримець, Оксана Михайлівна
    Викладено правила роботи з науковою інформацією, методику складання та оформлення різних видів наукових праць. Навчально-методичний посібник спрямовано на формування вмінь та навичок узагальнення наукової інформації, згортання тексту до рівня плану, анотації, реферату, рецензії. Для студентів І курсу, які вивчають дисципліну "Українська мова".
  • Ескіз
    Публікація
    Долаймо суржик!
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гомон, Андрій Михайлович; Дяченко, Олена Валеріївна
  • Ескіз
    Документ
    Смех в творчестве Леонида Андреева: проза начала 1900-х годов
    (Сумский государственный университет, 2018) Гомон, Андрей Михайлович
    В статье осуществлен анализ ранней прозы Андреева под смеховым углом зрения. При этом получило подтверждение предположение ученых о смеховом начале как важном константном элементе произведений Андреева, во многом определяющем их специфику. Проведенный анализ наиболее репрезентативных произведений Андреева обозначенного периода позволяет сделать вывод, что смеховой мир ранней прозы писателя представляет собой оригинальную художественную систему. Осуществленное исследование позволило по-новому истолковать философско-эстетическую природу прозы Андреева и существенно скорректировать господствующее представление об Андрееве как о писателе сугубо трагического мирочувствования. Это позволяет вписать его в новый контекст – как русской и западноевропейской смеховой культуры, так и мировой литературы ХХ века. Тем самым предложено новое продуктивное направление дальнейшего изучения творческого наследия Леонида Андреева.