Кафедра "Українська мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2352

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lingvo

Сучасна назва – кафедра "Українська мова", попередня назва – кафедра української, російської мов та прикладної лінгвістики (від 2005), первісна – кафедра російської мови (від 1954 року).

Науково-педагогічні працівники кафедри викладають для українських студентів різних спеціальностей дисципліни "Українська мова" та "Лексикографія", а для студентів-іноземців – дисципліни "Мова професійного навчання (українська)" та "Українська мова як іноземна".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор педагогічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 2 – історичних наук, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Мовленнєві ситуації як засіб розвитку мовленнєвого спілкування
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Субота, Лариса Андріївна; Велущак, Марина
    Стаття присвячена розгляду значення мовленнєвих ситуацій у процесі формування та розвитку навичок мовленнєвого спілкування у здобувачів вищої освіти. Актуальність статті зумовлена тим, що у контексті глобалізації та зростаючої ролі мовного спілкування у сучасному світі, вивчення мовленнєвих ситуацій є важливим для педагогічної практики та наукових досліджень. Автори ставлять за мету дослідити теоретичні основи та практичні можливості використання мовленнєвих ситуацій як ефективного засобу впливу на формування та вдосконалення комунікативних навичок. У статті «мовленнєва ситуація» трактується як ситуація мовлення, ситуативний контекст мовленнєвої взаємодії, а також набір характеристик ситуативного контексту, релевантних для мовленнєвої поведінки учасників комунікативної події, що впливають на вибір мовленнєвих стратегій, прийомів, засобів. Автори виокремлюють такі компоненти мовленнєвої ситуації, як мета та мотив дії, учасники мовленнєвого акту, їхні взаємовідносини, часові та локальні особливості, особливості структури контексту в умовах інтерактивного спілкування. У статті досліджено теоретичні засади та практичні аспекти використання мовленнєвих ситуацій як ефективного засобу впливу на розвиток комунікативних здібностей. Зокрема, у статті розглядаються типи мовленнєвих ситуацій, методи їх створення та застосування в освітньому процесі. Автори висвітлюють психологічні та методичні аспекти використання мовленнєвих ситуацій для ефективного вдосконалення мовленнєвих навичок учасників освітнього процесу. Результати досліджень статті можуть бути корисні для вчителів, педагогів, лінгвістів та інших спеціалістів, що працюють у сфері мовної освіти та розвитку мовленнєвих здібностей.
  • Ескіз
    Публікація
    Специфіка вживання англомовних економіко-технічних фразем у діловій комунікації
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій Михайлович; Заверющенко, Микола Петрович
    Стаття присвячена аналізу основних тенденцій використання у діловій комунікації англомовних фразеологізмів. Наголошено на проблематиці, яка зводиться до відсутності єдиного класифікаційного підходу та орієнтовного розуміння обсягу загальної кількості фразем. Виокремлено три основні групи ідіом за критерієм семантичної неподільності термінів-фразеологізмів. На основі статей економіко-технічного спрямування, які містяться у різних випусках "The Washington Post", "The New York Times", "The Times", "The Guardian", методом рандомної вибірки визначено перелік лексем, які найчастіше використовують у публіцистичному і діловому мовленні. Як окремий аспект дослідження визначено питання інтеграції неологізмів до англомовних фразем-термінів. З’ясовано, що найбільшу кількість ідіом у англомовний офіційно-діловий дискурс вводять математичні науки, транспортна справа, фізика. Фразеологічні одиниці із зоонімами є не менш рідкісним явищем у економіко-технічному дискурсі, адже досить часто такі одиниці відображають поведінку суб’єктів економічної діяльності. Окреслено проблематику калькулювання та визначення допустимих норм такого методу перекладу. Встановлено, що вагома частина фразем у діловій комунікації містить гендерний компонент. На основі зазначеного, прослідковано тенденції до вживання фемінітивів та маскулінітивів. Наведено приклади фразеологізмів, які позбавлені емоційного забарвлення, проте зустрічаються у діловій комунікації спеціалістів, що займаються "точними науками". Підсумовано, що перенасиченість ділового мовлення штампами і стандартними кліше є логічним результатом того, що офіційному спілкуванню властива певна безособовість і шаблонність.
  • Ескіз
    Публікація
    Створення методологічної бази в аспекті інтеграційної концепції комунікативно-інтенційної моделі
    (Планер, 2019) Полянська, Ірина Валентинівна; Хрипунова, Аліна Леонідівна; Чернявська, Світлана Миколаївна; Шокуров, Олександр Володимирович
    У статті йдеться про кореляцію, тобто відповідність інноваційної педагогічної технології – комунікативно-інтенційної моделі (КІМ) як нової біозбалансованої освіти (НБЕО) – та її методологічної бази. Автори статті розробляють, досліджують та впроваджують КІМ як НБЕО протягом останніх декількох років на кафедрі української, російської мов та прикладної лінгвістики Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». З’ясовано вживання термінологічного словосполучення «Методологічна база» в межах КІМ як НБЕО. Ця стаття та надрукування новітнього комплексу з трьох методичних та одного навчального посібника розв’язують суперечку між концептуально інноваційним проєктом КІМ як НБЕО та неактуальною методологічною базою (а саме: укладання навчальних посібників і підручників, розроблення навчально-методичного забезпечення дисциплін), що й досі створюються за принципами пануючої кризової адміністративної традиційної лівопівкульної освіти (ТЛО). Стаття містить дві схеми, які наочно й чітко відбивають основний механізм створення новітньої методологічної бази моделі. Автори статті обґрунтовують концептуальні принципи створення методологічної бази КІМ як НБЕО; з’ясовують їх втілення та безпосередній зв’язок із основними параметрами моделі. Докладно проаналізовано шість основних параметрів КІМ, а саме: нетривіальні підходи в розв’язанні проблем; тотальну інтеграційну концепцію; комунікаційність як екзистенційну категорію; інтенційність як категорію, яка з’єднує мислення та мовлення; усвідомленість як базову категорію, що з’єднує всі параметри в єдину цілісну модель; розроблений основоположний метод творчого реагування, що виявляється як мета та як засіб в навчальному процесі. А також визначено, які принципи створення нової методологічної бази надає кожний з параметрів. Наведено приклади втілення цих принципів з надрукованих методичних та навчальних посібників.