Кафедра "Українська мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2352

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lingvo

Сучасна назва – кафедра "Українська мова", попередня назва – кафедра української, російської мов та прикладної лінгвістики (від 2005), первісна – кафедра російської мови (від 1954 року).

Науково-педагогічні працівники кафедри викладають для українських студентів різних спеціальностей дисципліни "Українська мова" та "Лексикографія", а для студентів-іноземців – дисципліни "Мова професійного навчання (українська)" та "Українська мова як іноземна".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор педагогічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 2 – історичних наук, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Публікація
    Сторінки історії Харківського тракторного заводу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Писарська, Наталія Віталіївна; Єпіфанов, Віталій Валерійович
    У статті наводиться історія розвитку виробництва на Харківському тракторному заводі від заснування підприємства і до сьогодні. Особливістю роботи є те, що в ній здійснено стислий огляд діяльності за весь період, наведено інформацію про основні зразки техніки для сільськогосподарських потреб, їх переваги та наявні проблеми під час виробництва. Окрему увагу приділено проєктуванню та виготовленню на підприємстві техніки для потреб збройних сил.
  • Ескіз
    Публікація
    Історія розвитку сільськогосподарського двигунобудування на Харківщині (1950–1991 рр.)
    (Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2019) Кривоконь, О. Г.; Писарська, Наталія Віталіївна
    Досліджено історію галузі двигунобудування, починаючи з повоєнних років, на території м. Харкова. Проаналізовано діяльність підприємств, що виготовляли двигуни, зокрема, заводу "Серп і молот" і Харківського заводу тракторних двигунів. Слід зазначити, що це не єдині підприємства на території Харкова, які виготовляли двигуни, проте увагу у статті зосереджено лише на заводах, що виробляли продукцію для сільського господарства. Здійснено розгляд обох підприємств у зазначений період, спираючись на архівні матеріали та дослідження науковців-істориків. З’ясовано причини, що призвели до занепаду підприємств, незважаючи на їхній початковий стрімкий розвиток.
  • Ескіз
    Публікація
    Виготовлення гусеничних машин на Харківському тракторному заводі (середина ХХ – початок ХХІ ст.)
    (Державний університет інфраструктури та технологій, 2018) Писарська, Наталія Віталіївна
    Провідним центром тракторобудування в Україні був і залишається Харківський тракторний завод. Важливим напрямом діяльності цього підприємства став випуск гусеничної техніки як для народного господарства, так і для військових потреб. За більш, ніж півстолітній період на заводі розроблено унікальні гусеничні машини, які постійно удосконалювалися завдяки плідній діяльності конструкторського бюро підприємства та окремих винахідників. Це стосується не лише гусеничних машин цивільного призначення, а й військової техніки. Відзначено, що створення гусеничної техніки на території Харкова розпочалося ще до появи Харківського тракторного заводу, проте саме це підприємство відіграло значну роль у виготовленні такого типу машин. Протягом досліджуваного періоду відбувалася поступова еволюція зразків гусеничної техніки, постійне удосконалення її дало змогу вийти на достатньо високий рівень виробництва. З метою докладного аналізу процесу удосконалення гусеничної техніки проведено аналіз та співставлення різних зразків машин. Це дало змогу прослідкувати, як саме змінювалися технічні показники та простежити поступову еволюцію такого типу машин. Під час підготовки роботи було використано метод порівняльного аналізу та систематизації наявної інформації стосовно виготовлення гусеничної техніки на Харківському тракторному заводі. Зазначено також вплив окремих конструкторів та винахідників на розвиток та удосконалення моделей машин з гусеничним рушієм. Окрему увагу приділено особливостям двигунів, що застосовували для гусеничних машин обох типів, а також постійному вдосконаленню гусеничних тракторів сільськогосподарського призначення. Аналіз деяких типів двигунів дав змогу дослідити, які саме двигуни були більш придатними для застосування на гусеничних машинах. Вказано, що з метою відокремлення конструювання та виробництва техніки для військових потреб від тракторів сільськогосподарського призначення, було створено два окремі конструкторські бюро. Це дало змогу зосередитися на особливостях кожного з типів техніки, прослідкувати поступову зміну кожного виду машин, що позитивно вплинуло на їх розвиток.
  • Ескіз
    Публікація
    Генеральний конструктор двигунів для сільськогосподарської техніки (до 100-річчя з дня народження І. А. Коваля)
    (НТУ "ХПІ", 2014) Парсаданов, Ігор Володимирович; Косулін, А. Г.; Літвінцева, Н. І.; Писарська, Наталія Віталіївна
    Присвячується Генеральному конструктору – начальнику Головного конструкторського бюро з двигунів середньої потужності, Герою Соціалістичної Праці, доктору технічних наук Івану Андрійовичу Ковалю. Наведені основні етапи і напрямки конструкторської і наукової діяльності, досягнуті результати в створенні та забезпечені технічного рівня дизелів СМД для сільськогосподарської техніки.