Кафедра "Автоматизація технологічних систем та екологічного моніторингу"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3767

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acem

Кафедра заснована у 1964 р. для підготовки спеціалістів з автоматизації виробництва.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів з розробки і експлуатації комп’ютерно-інтегрованих та автоматизованих систем керування різноманітних об’єктів та процесів і виробництв (побутові, харчові, нафто- та газопереробні, хімічні ттощо).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 доктори технічних наук, 5 професорів, 6 доцентів.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Алгоритмічне забезпечення прийняття рішень щодо ефективності експлуатації абсорбційно-холодильних установок виробництв аміаку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Бабіченко, Ю. А.; Кравченко, Яна Олегівна; Красніков, Ігор Леонідович
    Встановлені особливості апаратурно-технологічного оформлення діючих в Україні агрегатів синтезу аміаку серії АМ-1360, основна з яких полягає у застосуванні у комплексі вторинної конденсації тепловикористуючих водоаміачних абсорбційно-холодильних установок. Проведений аналіз функціонування абсорбційно-холодильних установок. Встановлена суттєва залежність їх ефективності роботи від дії зовнішніх збурень, таких як температура та вологість атмосферного повітря. Це обумовлює значні коливання температури охолодження циркуляційного газу у випарниках абсорбційно-холодильних установок, що в значній мірі впливає на економічність роботи виробництва аміаку в цілому. За результатами аналізу існуючої інформаційної системи, що реалізована на базі мікропроцесорного комплексу TDC-3000, розроблені рекомендації щодо її удосконалення, наявність яких дозволяє відмовитись від проведення щодобових аналізів та здійснювати лише контрольні для перевірки засобів вимірювання. Розроблено алгоритмічне забезпечення, що реалізовано в пакеті MATLAB та апробовано за даними промислової експлуатації абсорбційно-холодильних установок агрегату синтезу аміаку. Це дозволяє оператору в реальних умовах виробництва отримувати оперативну інформацію по чисельним показникам ефективності експлуатації абсорбційно-холодильних установок, що в найбільшій мірі характеризують їх роботу (кратність циркуляції, холодопродуктивність, температура охолодження циркуляційного газу та тепловий коефіцієнт), та приймати рішення щодо можливості зниження температури охолодження циркуляційного газу у випарниках шляхом зміни кратності циркуляції розчинів. Створене алгоритмічно-програмне забезпечення в середовищі MATLAB дозволяє вбудовувати модуль клієнтської частини, так званий ОРС-клієнт. Останній забезпечує технологію вільного програмування доступу до поточних даних.
  • Ескіз
    Документ
    Технологічний комплекс вторинної конденсації виробництв аміаку як об'єкт системного аналізу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Кравченко, Яна Олегівна; Бабіченко, Юлія Анатоліївна; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович
    Встановлені особливості апаратурно-технологічного оформлення технологічного комплексу вторинної конденсації (ТКВК) діючих в Україні агрегатів синтезу аміаку серії АМ-1360, недоліком якого є надмірне споживання електроенергії внаслідок застосування турбокомпресорного з електроприводом холодильного агрегату. Сформовано напрямок дослідження ТКВК як технічної системи з позицій системного аналізу з визначенням його переваг у розв’язанні винахідницьких задач. Розглянуто поелементно технічну систему з визначенням основних задач керування, що виконує оператор ТКВК. У зв'язку з чим, зроблено висновок про несамостійність будь-якої технічної системи, що обумовлює необхідність представлення ТКВК як підсистеми по відношенню до антропометричної системи. Виділені та проаналізовані корисні, обслуговуючі та шкідливі функції ТКВК, визначення та приналежність яких обумовлено певними властивостями елементів технічної системи, що забезпечуються головною корисною функцією. Показано, що головна корисна функція є по суті похідною від потреб оператора, а отже антропометрична система по відношенню до технічної системи виступає як надсистема. Вищенаведений аналіз ТКВК забезпечив встановлення адміністративних, технічних та фізичних протиріч у відповідності з визначеною головною корисною функцією – підвищення енергоефективності ТКВК. Показано застосування системного підходу для забезпечення цілеспрямованої системи дій, що оперує такими термінами як наочна ситуація , ціль, оператори досягнення цілі, ресурси, побічні продукти (явища). Визначено оператор покращення (Q-новація) технічної системи та "безкоштовні" ресурси (R-новація) для реалізації оператора цілі, що дозволило здійснити синтез нової технічної системи ТКВК, підвищення енергоефективності (тобто виконання головної корисної функції) якої забезпечується зниженням споживання електроенергії на 3,6 тис. кВт·год навіть в умовах підвищення температури атмосферного повітря понад 30 °С.
  • Ескіз
    Документ
    Технологічний комплекс вторинної конденсації виробництва аміаку як об'єкт оптимізації
    (2019) Кравченко, Яна Олегівна; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Подустов, Михайло Олексійович
  • Ескіз
    Документ
    Системний підхід щодо створення комп'ютерно-інтегрованої технології вторинної конденсації виробництва аміаку
    (Національний фармацевтичний університет, 2019) Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Кравченко, Яна Олегівна; Дядюшка, Д. М.; Волохін, А. О.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для самостійної роботи з дисципліни "Основи наукових досліджень"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович; Пугановський, Олег Валентинович; Деменкова, Світлана Дмитрівна
    Науково-дослідницька робота студентів є обов'язковою, органічно невід’ємною частиною підготовки спеціалістів вищого навчального закладу і входить до основних задач, що вирішуються на базі єдності навчального та наукового процесів. Основна мета курсу "Основи наукових досліджень" полягає у практичному ознайомлені студентів з усіма етапами науково-дослідницької роботи (НДР). В процесі ознайомлення студенти мають навчитися застосовувати теоретичні знання на практиці, працювати з науковою літературою, розв’язувати окремі теоретичні завдання та оформлювати результати своєї роботи не тільки у вигляді статей та тез доповідей, але і винаходів, які у сучасних умовах становляться головним критерієм в оцінці наукового співробітника. Тому невипадково основною формою виконання самостійної роботи по курсу "Основи наукових досліджень" в методичних вказівках запропоновані завдання по оформленню формули винаходу.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз випарників абсорбційно-холодильних установок виробництва аміаку як об'єкта керування
    (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" ім. Ігоря Сікорського, 2018) Кравченко, Яна Олегівна; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Подустов, Михайло Олексійович
  • Ескіз
    Документ
    Адаптивна система управління процесом резервування холодильних систем блоку вторинної конденсації виробництва аміаку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Сікорака, Р. В.; Бабіченко, Анатолій Костянтинович
  • Ескіз
    Документ
    Автоматизована система ідентифікації процесу теплообміну у випарниках блоку вторинної конденсації виробництв аміаку
    (НТУ "ХПІ", 2017) Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Подустов, Михайло Олексійович; Кравченко, Яна Олегівна; Лисаченко, Ігор Григорович; Дзевочко, Олександр Михайлович; Деменкова, Світлана Дмитрівна
    У статті наведено результати аналізу функціонування випарників блоку вторинної конденсації. Обґрунтовано необхідність створення високоякісної системи автоматичного управління для вирішення завдання мінімізації температурного режиму охолодження циркуляційного газу. Встановлено, що найбільша невизначеність обумовлена ​​коефіцієнтом теплопередачі. Розроблено алгоритмічне та програмне забезпечення ідентифікатора автоматизованої системи для чисельної оцінки цієї невизначеності. Обґрунтовано необхідність скорочення періоду опитування датчиків інформаційної системи ідентифікатора з метою зниження похибки у визначенні коефіцієнта теплопередачі.