Кафедра "Автоматизація технологічних систем та екологічного моніторингу"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3767
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acem
Кафедра заснована у 1964 р. для підготовки спеціалістів з автоматизації виробництва.
Кафедра займається підготовкою спеціалістів з розробки і експлуатації комп’ютерно-інтегрованих та автоматизованих систем керування різноманітних об’єктів та процесів і виробництв (побутові, харчові, нафто- та газопереробні, хімічні ттощо).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 доктори технічних наук, 5 професорів, 6 доцентів.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Вступ до спеціальності"(2024) Шутинський, Олексій Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор ГригоровичМета методичних вказівок−допомогти студенту краще зрозуміти історію університету, інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики (ІКМ), основні відомості щодо кафедри, яку вони обрали для навчання, сучасних технічних засобів автоматизації технологічних процесів, сучасних мікропроцесорних контролерів для управління технологічними процесами та комп’ютерно-інтегрованих систем управління технологічними процесам. Найкращий метод засвоєння теорії (у даному випадку)– самостійні відповіді на тести. Тести дозволять студентам закріпити вивчений теоретичний матеріал. В методичних вказівках наведені тести з основних дат історії розвитку університету в цілому, окремо інституту ІКМ. Важливе місце в тестах займають питання щодо кафедри автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу. Тут питання з історії кафедри, її викладацький склад, технічний стан. В кінці методичних вказівок наведені теми реферату, який студенти повинні підготувати наприкінці семестру.Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 2(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій ГригоровичЦі методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Видання є продовженням першої частини методичних вказівок до лабораторного практикуму, в якому вивчались основи побудови та використання послідовних інтерфейсів. Методичні вказівки містять необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на інтерфейс Ethernet, який є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Під час виконання лабораторного практикуму студенти вивчають основи використання протоколу TCP/IP в мережі Ethernet. Також у лабораторному практикумі розглянуті протокол HTTP та основні принципи реалізації WEB-технологій в контролерах, які все частіше використовують для дистанційного моніторингу і диспетчеризації автономних технологічних об’єктів. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію і практику застосування промислових мереж та програмних засобів доступу до даних в ПЛК. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) та FESTO (Німеччина), а також мережне обладнання для створення локальної мережі. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для розроблення прикладного програмного забезпечення. Це середовище CoDeSys V2.3 для програмування контролерів ПЛК150 ОВЕН і SoftPLC PLCWinNT та середовище FST 4.10 – для програмування контролерів FC34 FESTO.Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 1(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій ГригоровичЦі методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Методичні вказівки вміщують необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на послідовні інтерфейси RS 232 та RS-485, які є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Також у лабораторному практикумі розглянуто основні принципи використання AT-команд для управління модемами (GSM-модемами), які все частіше використовують для дистанційного управління автономними технологічними об’єктами. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію та практику застосування промислових мереж. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані звичайні персональні комп’ютери (ПК), програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) 100-ї серії, GSM-модеми TC-35 UART/RS-232 виробництва компанії Siemens AG (Німеччина) та обладнання для з’єднання пристроїв: кабелі та конвертери інтерфейсів. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для прослуховування СОМ-портів ПК та для створення проектів з управляючими програмами. Це відповідно утиліта HyperTerminal, яка входить до складу операційних систем Windows від Microsoft Corp., прикладна програма COM Port Toolkit для прослуховування інтерфейсів ПК та середовище CoDeSys V2.3 для програмування ПЛК.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Організація баз даних"(2023) Красніков, Ігор Леонідович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Лисаченко, Ігор Григорович; Шутинський, Олексій ГригоровичДокумент Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Надійність і діагностування систем автоматизації"(2022) Шутинський, Олексій Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович; Пугановський, Олег ВалентиновичМетодичні вказівки призначені для студентів спеціальності 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології. Найкращий метод засвоєння теорії – рішення практичних задач. Практичні заняття дозволять студентам закріпити вивчений теоретичний матеріал з теорії надійности, яка має велике практичне значення. Для полегшення рішення задач наведені основні розрахункові формули, а також типові приклади з решеннями. Методичні вказівки мають чотири практичні роботи. Мета методичних вказівок − допомогти студенту вивчити теорію надійності та придбати навички застосування її результатів к рішенню різних прикладних питань. В кінці методичних вказівок наведені тести з основних понять теорії надійності, за допомогою яких студенти мають можливість перевірити свої теоретичні знання.Документ Технічні засоби автоматизації(Друкарня Мадрид, 2021) Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Подустов, Михайло Олексійович; Красніков, Ігор Леонідович; Шутинський, Олексій Григорович; Лисаченко, Ігор Григорович; Бабіченко, Юлія Анатоліївна; Дзевочко, Олександр Михайлович; Вельма, Володимир Іванович; Пугановський, Олег ВалентиновичУ посібнику наведені основні вимоги до виконання курсового проєкту з дисципліни "Технічні засоби автоматизації", наведена структура проєкту та рекомендації щодо оформлення пояснювальної записки, а також варіанти завдання до курсового проєкту. Призначено для студентів спеціальності "Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології".Документ Оптимальний нечіткий регулятор в системі управління карбонізації у содовому виробництві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Герман, Едуард Євгенович; Шутинський, Олексій Григорович; Лисаченко, Ігор Григорович; Деменкова, Світлана ДмитрівнаПредметом дослідження в даній статті є процедура синтезу нечіткого контролера в системі управління відділенням карбонізації у виробництві кальцинованої соди. Метою роботи є розробка оптимального нечіткого контролеру, використання якого в системі управління зумовлювало оптимальний результат згідно встановленим критеріям. Завдання. На основі існуючих підходів до синтезу нечіткого контролеру розробити процедуру синтезу оптимального нечіткого ПІД контролеру (НПІДК) відповідно до цілей управління. Процедура побудови контролера залежить як від структури контролера, так і від параметрів нечіткого налаштування, таких як кількість функції приналежності, їх вигляд, параметри, що визначають функцію приналежності. В результаті проведеного моделювання системи управління відділенням карбонізації було показано залежність кінцевого результату від параметрів нечіткого налаштування. Висновки. На підставі запропонованих методів синтезу розроблено структури оптимальних НПІДК з різними наборами параметрів нечіткого налаштування. Показано, що будь який оптимальний нечіткий ПІД регулятор дає кращі показники, ніж класичний контролер, та найкращим з них є регулятор,в якому блок нечіткого налаштування має гаусові функції приналежності.