Кафедра "Автоматизація технологічних систем та екологічного моніторингу"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3767

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acem

Кафедра заснована у 1964 р. для підготовки спеціалістів з автоматизації виробництва.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів з розробки і експлуатації комп’ютерно-інтегрованих та автоматизованих систем керування різноманітних об’єктів та процесів і виробництв (побутові, харчові, нафто- та газопереробні, хімічні ттощо).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 доктори технічних наук, 5 професорів, 6 доцентів.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Про екологічну безпеку і економічну доцільнісь повернення озонованих супутньо-пластових вод в надра
    (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2017) Німець, Наталя Миколаївна; Мельник, Анатолій Павлович; Подустов, Михайло Олексійович
    Досліджено реакції перетворення йодид-іонів в йод під час озонування, співставлено швидкості реакції утворення йоду і перетворення заліза (ІІ) у залізо (ІІІ), встановлено залежність ступеню утворення йоду при зменшенні мольно-іонного співвідношення, оцінено зменшення впливу на навколишнє середовище при використанні озону замість хлору, його з'єднань, двоокису сірки та сульфатної кислоти. Оцінено економічну доцільність одержання йоду з супутньо-пластових вод вітчизняних нафтогазоконденсатних родовищ. Отримані результати, які можуть бути використані для створення більш екологічно безпечного вилучення йоду з супутньо-пластових вод.
  • Ескіз
    Документ
    Про підвищення екологічної безпеки повернення супутньо-пластових вод нафтогазоконденсатних родовищ
    (НТУ "ХПІ", 2017) Мельник, Анатолій Павлович; Німець, Наталя Миколаївна; Подустов, Михайло Олексійович
    Досліджено зменшення концентрації іонів заліза (ІІ) при одержанні йоду з супутньо-пластових вод нафтогазоконденсатних родовищ України озонуванням, оцінено ступінь перетворення заліза (ІІ) в залізо (ІІІ), встановлено, що при озонуванні суміші іонів Fe²⁺ з іонами J⁻ на залежності ступеня утворення йоду від співвідношенні Fe²⁺/J⁻ спостерігається максимум, до досягнення якого переважно в реакцію вступають іони йоду, що вказує на можливість вилучення йоду з СПВ, озонування прискорює процес перетворення іонів заліза (ІІ) в іони заліза (ІІІ), які коагулюючи випадають у осад разом з завислими речовинами, що покращує процес підготовки супутньо-пластових вод до повернення та впливає на екологічну безпеку.