Кафедра "Автоматизація технологічних систем та екологічного моніторингу"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3767

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acem

Кафедра заснована у 1964 р. для підготовки спеціалістів з автоматизації виробництва.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів з розробки і експлуатації комп’ютерно-інтегрованих та автоматизованих систем керування різноманітних об’єктів та процесів і виробництв (побутові, харчові, нафто- та газопереробні, хімічні ттощо).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 доктори технічних наук, 5 професорів, 6 доцентів.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 40
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з дисциплін "Природоохоронні та енергозберігаючі системи", "Екологія"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шутинський, Олексій Григорович; Байрачний, Володимир Борисович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович
    Методичні вказівки розроблені для виконання самостійної роботи студентами денної та заочної форм навчання спеціальностей: 174 "Автоматизація, комп’ютерно -інтегровані технології та робототехніка " та 133 "Галузеве машинобудування " з дисциплін "Природоохоронні та енергозберігаючі системи " та "Екологія ". У методичних вказівках наведені два контрольних завдання, які складені у 25 варіантах і вибираються відповідно до останньої цифри навчального шифру студента. Контрольне завдання рекомендується виконувати в окремому зошиті з полями для зауважень рецензента. Текст повинен бути виконаний розбірливо і охайно. Тексти завдань переписуються повністю. Відсутні вихідні дані для розрахунку можна взяти з літературних джерел або прийняти самостійно з відповідними поясненнями, в кінці завдання вказується список використаної літератури.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Об'єктно-орієнтоване програмування"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пугановський, Олег Валентинович; Шутинський, Олексій Григорович
    Методичні вказівки призначені для практичного закріплення знань студентами спеціальності 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка, що вивчають об’єктно-орієнтоване програмування. Для виконання робіт потрібно мати передвстановлене середовище програмування C#. Альтернативною мовою, до якої можуть бути адаптовані матеріали вказівок є мова Java. Альтернативним варіантом є використання онлайн середовищ програмування. Тип операційної системи та інтернет-браузера (для онлайн редакторів) не має значення. Вказівки містять мінімальний набір теоретичних відомостей тому перед виконанням практичних робіт рекомендується вивчити відповідні розділи з лекційного матеріалу. Проведення практичних занять з викладачем побудовано на поступовому розгортанні наведених у вказівках прикладів з поясненнями та модифікаціями у інтерактивному режимі. При самостійному освоєнні практичних робіт, рекомендується перенести у середовище програмування наведений у даних рекомендаціях код і відлагодити його. Наступний крок – аналіз прикладу з конспектуванням власних досліджень. Звіт з практичної роботи при самостійному вивченні – готові програми та їх опис.
  • Ескіз
    Документ
    Математичне моделювання карбонізаційної колони у виробництві кальцинованої соди
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Дудіна, Н. М.; Шутинський, Олексій Григорович
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Вступ до спеціальності"
    (2024) Шутинський, Олексій Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович
    Мета методичних вказівок−допомогти студенту краще зрозуміти історію університету, інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики (ІКМ), основні відомості щодо кафедри, яку вони обрали для навчання, сучасних технічних засобів автоматизації технологічних процесів, сучасних мікропроцесорних контролерів для управління технологічними процесами та комп’ютерно-інтегрованих систем управління технологічними процесам. Найкращий метод засвоєння теорії (у даному випадку)– самостійні відповіді на тести. Тести дозволять студентам закріпити вивчений теоретичний матеріал. В методичних вказівках наведені тести з основних дат історії розвитку університету в цілому, окремо інституту ІКМ. Важливе місце в тестах займають питання щодо кафедри автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу. Тут питання з історії кафедри, її викладацький склад, технічний стан. В кінці методичних вказівок наведені теми реферату, який студенти повинні підготувати наприкінці семестру.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Комп'ютерні технології та програмування. Частина 1
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Пугановський, Олег Валентинович; Деменкова, Світлана Дмитрівна; Шутинський, Олексій Григорович
    Комп’ютерні технології стали основою сучасної цивілізації, їх інтегрували майже у всі області існування людини і у всі області виробництва. Постійно зростають вимоги до рівня знань комп’ютерної техніки і програмування. Особливі вимоги пред'являють до випускників вищих навчальних закладів. Представлені методичні вказівки призначені для використання при вико- нанні лабораторного практикуму з курсу "Комп'ютерні технології та програмування". Методичні вказівки містять необхідний мінімум теоретичних відомостей, який забезпечує повне виконання поставлених завдань. Повний обсяг теоретичних знань, студенти отримують на лекціях. При виконанні лабораторних робіт, студенти можуть вести як індивідуальну роботу так і створювати групи для вирішення поставлених завдань. Матеріал викладено таким чином, щоб студент мав змогу виконувати роботу як дистанційно так і у обладнаній лабораторії університету. Для виконання робіт потрібно використовувати середовище Visual Studio C#. Для цього достатньо встановленої безкоштовної версії з офіційного додатку або роботи з будь-яким онлайн сервісом, що підтримує мову програмування C#. Результатом виконання робіт є демонстрація робочого варіанту програми, що виконує задані функції. Захист робіт передбачає відповіді на теоретичні питання та демонстрація модифікацій розробленої програми у відповідності з завданням викладача.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 2
    (ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій Григорович
    Ці методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Видання є продовженням першої частини методичних вказівок до лабораторного практикуму, в якому вивчались основи побудови та використання послідовних інтерфейсів. Методичні вказівки містять необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на інтерфейс Ethernet, який є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Під час виконання лабораторного практикуму студенти вивчають основи використання протоколу TCP/IP в мережі Ethernet. Також у лабораторному практикумі розглянуті протокол HTTP та основні принципи реалізації WEB-технологій в контролерах, які все частіше використовують для дистанційного моніторингу і диспетчеризації автономних технологічних об’єктів. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію і практику застосування промислових мереж та програмних засобів доступу до даних в ПЛК. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) та FESTO (Німеччина), а також мережне обладнання для створення локальної мережі. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для розроблення прикладного програмного забезпечення. Це середовище CoDeSys V2.3 для програмування контролерів ПЛК150 ОВЕН і SoftPLC PLCWinNT та середовище FST 4.10 – для програмування контролерів FC34 FESTO.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 1
    (ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій Григорович
    Ці методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Методичні вказівки вміщують необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на послідовні інтерфейси RS 232 та RS-485, які є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Також у лабораторному практикумі розглянуто основні принципи використання AT-команд для управління модемами (GSM-модемами), які все частіше використовують для дистанційного управління автономними технологічними об’єктами. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію та практику застосування промислових мереж. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані звичайні персональні комп’ютери (ПК), програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) 100-ї серії, GSM-модеми TC-35 UART/RS-232 виробництва компанії Siemens AG (Німеччина) та обладнання для з’єднання пристроїв: кабелі та конвертери інтерфейсів. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для прослуховування СОМ-портів ПК та для створення проектів з управляючими програмами. Це відповідно утиліта HyperTerminal, яка входить до складу операційних систем Windows від Microsoft Corp., прикладна програма COM Port Toolkit для прослуховування інтерфейсів ПК та середовище CoDeSys V2.3 для програмування ПЛК.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Організація баз даних"
    (2023) Красніков, Ігор Леонідович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Лисаченко, Ігор Григорович; Шутинський, Олексій Григорович
  • Ескіз
    Документ
    Апаратно-програмні засоби комп'ютерно-інтегрованих систем управління
    (Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2009) Тошинський, Володимир Ілліч; Литвиненко, Ігор Іванович; Шутинський, Олексій Григорович; Лисаченко, Ігор Григорович; Дзевочко, Олександр Михайлович
    В посібнику розглянуті питання використання сучасних апаратно-програмних засобів автоматизованих систем управління технологічними процесами. Наведено основні відомості про технічні характеристики сучасних контролерів та принципи створення програм управління датчиками та виконавчими механізмами з використанням технологічних мов програмування. Призначено для студентів спеціальності 7.092502 «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва».
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Надійність і діагностування систем автоматизації"
    (2022) Шутинський, Олексій Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович; Пугановський, Олег Валентинович
    Методичні вказівки призначені для студентів спеціальності 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології. Найкращий метод засвоєння теорії – рішення практичних задач. Практичні заняття дозволять студентам закріпити вивчений теоретичний матеріал з теорії надійности, яка має велике практичне значення. Для полегшення рішення задач наведені основні розрахункові формули, а також типові приклади з решеннями. Методичні вказівки мають чотири практичні роботи. Мета методичних вказівок − допомогти студенту вивчити теорію надійності та придбати навички застосування її результатів к рішенню різних прикладних питань. В кінці методичних вказівок наведені тести з основних понять теорії надійності, за допомогою яких студенти мають можливість перевірити свої теоретичні знання.