Кафедра "Автоматизація технологічних систем та екологічного моніторингу"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3767

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acem

Кафедра заснована у 1964 р. для підготовки спеціалістів з автоматизації виробництва.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів з розробки і експлуатації комп’ютерно-інтегрованих та автоматизованих систем керування різноманітних об’єктів та процесів і виробництв (побутові, харчові, нафто- та газопереробні, хімічні ттощо).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 доктори технічних наук, 5 професорів, 6 доцентів.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Об'єктно-орієнтоване програмування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пугановський, Олег Валентинович; Шутинський, Олексій Григорович
Методичні вказівки призначені для практичного закріплення знань студентами спеціальності 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка, що вивчають об’єктно-орієнтоване програмування. Для виконання робіт потрібно мати передвстановлене середовище програмування C#. Альтернативною мовою, до якої можуть бути адаптовані матеріали вказівок є мова Java. Альтернативним варіантом є використання онлайн середовищ програмування. Тип операційної системи та інтернет-браузера (для онлайн редакторів) не має значення. Вказівки містять мінімальний набір теоретичних відомостей тому перед виконанням практичних робіт рекомендується вивчити відповідні розділи з лекційного матеріалу. Проведення практичних занять з викладачем побудовано на поступовому розгортанні наведених у вказівках прикладів з поясненнями та модифікаціями у інтерактивному режимі. При самостійному освоєнні практичних робіт, рекомендується перенести у середовище програмування наведений у даних рекомендаціях код і відлагодити його. Наступний крок – аналіз прикладу з конспектуванням власних досліджень. Звіт з практичної роботи при самостійному вивченні – готові програми та їх опис.
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Вступ до спеціальності"
(2024) Шутинський, Олексій Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович
Мета методичних вказівок−допомогти студенту краще зрозуміти історію університету, інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики (ІКМ), основні відомості щодо кафедри, яку вони обрали для навчання, сучасних технічних засобів автоматизації технологічних процесів, сучасних мікропроцесорних контролерів для управління технологічними процесами та комп’ютерно-інтегрованих систем управління технологічними процесам. Найкращий метод засвоєння теорії (у даному випадку)– самостійні відповіді на тести. Тести дозволять студентам закріпити вивчений теоретичний матеріал. В методичних вказівках наведені тести з основних дат історії розвитку університету в цілому, окремо інституту ІКМ. Важливе місце в тестах займають питання щодо кафедри автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу. Тут питання з історії кафедри, її викладацький склад, технічний стан. В кінці методичних вказівок наведені теми реферату, який студенти повинні підготувати наприкінці семестру.
Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 2
(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій Григорович
Ці методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Видання є продовженням першої частини методичних вказівок до лабораторного практикуму, в якому вивчались основи побудови та використання послідовних інтерфейсів. Методичні вказівки містять необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на інтерфейс Ethernet, який є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Під час виконання лабораторного практикуму студенти вивчають основи використання протоколу TCP/IP в мережі Ethernet. Також у лабораторному практикумі розглянуті протокол HTTP та основні принципи реалізації WEB-технологій в контролерах, які все частіше використовують для дистанційного моніторингу і диспетчеризації автономних технологічних об’єктів. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію і практику застосування промислових мереж та програмних засобів доступу до даних в ПЛК. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) та FESTO (Німеччина), а також мережне обладнання для створення локальної мережі. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для розроблення прикладного програмного забезпечення. Це середовище CoDeSys V2.3 для програмування контролерів ПЛК150 ОВЕН і SoftPLC PLCWinNT та середовище FST 4.10 – для програмування контролерів FC34 FESTO.
Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 1
(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій Григорович
Ці методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Методичні вказівки вміщують необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на послідовні інтерфейси RS 232 та RS-485, які є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Також у лабораторному практикумі розглянуто основні принципи використання AT-команд для управління модемами (GSM-модемами), які все частіше використовують для дистанційного управління автономними технологічними об’єктами. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію та практику застосування промислових мереж. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані звичайні персональні комп’ютери (ПК), програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) 100-ї серії, GSM-модеми TC-35 UART/RS-232 виробництва компанії Siemens AG (Німеччина) та обладнання для з’єднання пристроїв: кабелі та конвертери інтерфейсів. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для прослуховування СОМ-портів ПК та для створення проектів з управляючими програмами. Це відповідно утиліта HyperTerminal, яка входить до складу операційних систем Windows від Microsoft Corp., прикладна програма COM Port Toolkit для прослуховування інтерфейсів ПК та середовище CoDeSys V2.3 для програмування ПЛК.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Організація баз даних"
(2023) Красніков, Ігор Леонідович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Лисаченко, Ігор Григорович; Шутинський, Олексій Григорович
Development of hardware and software support of computer-integrated technology of complex of secondary condensation of ammonia production
(PC тесhnology сеntеr, 2022) Babichenko, A.; Lysachenko, I.; Kravchenko, Ya.; Babichenko, J.; Krasnikov, I.; Shutynskyi, O.
The object of research is the technological complex of secondary condensation (TCSC) and the control system of a typical ammonia synthesis unit of the AM-1360 series. The analysis of the conditions of its functioning and hardware and technological design was carried out. The coordinates of the control vector are determined. The features of the proposed functional diagram and the necessary algorithmic software for the computer-integrated control technology of the TCSC with a correction subsystem for decision-making under uncertainty are established. The implementation of the proposed solutions is complicated by the use of the information and control complex TDC-300 (USA) with closed-type software installed on the existing ammonia synthesis units. The need for such a control complex to implement a decision-making subsystem under conditions of uncertainty is shown to supplement the existing control system with hardware and software of an "open" type. A computer-integrated TCSC technology based on a three-level hierarchical structure has been created. The implementation of the zero and first levels of such a structure form single software and hardware complex consisting of a programmable logic controller and an automated operator’s workplace based on an industrial computer with installed software. A software implementation of decision-making on the correction of the coordinates of the control vector by additional hardware and software based on the VIPA logic controller and the Zenon SCADA system was made. A scheme of network information flows has been implemented, which illustrates the functioning of the decision-making correction subsystem in the general structure of the TCSC computer-integrated control technology. Implementation of the developed system allows, under the existing uncertainties, to reduce the secondary condensation temperature by an average of 3 °C, which ensures an annual reduction in natural gas consumption by 1 million nm³. The proposed approach to the possibility of combining "open" and "closed" type hardware and software can be applied in other industries.
Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Надійність і діагностування систем автоматизації"
(2022) Шутинський, Олексій Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович; Пугановський, Олег Валентинович
Методичні вказівки призначені для студентів спеціальності 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології. Найкращий метод засвоєння теорії – рішення практичних задач. Практичні заняття дозволять студентам закріпити вивчений теоретичний матеріал з теорії надійности, яка має велике практичне значення. Для полегшення рішення задач наведені основні розрахункові формули, а також типові приклади з решеннями. Методичні вказівки мають чотири практичні роботи. Мета методичних вказівок − допомогти студенту вивчити теорію надійності та придбати навички застосування її результатів к рішенню різних прикладних питань. В кінці методичних вказівок наведені тести з основних понять теорії надійності, за допомогою яких студенти мають можливість перевірити свої теоретичні знання.
Технічні засоби автоматизації
(Друкарня Мадрид, 2021) Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Подустов, Михайло Олексійович; Красніков, Ігор Леонідович; Шутинський, Олексій Григорович; Лисаченко, Ігор Григорович; Бабіченко, Юлія Анатоліївна; Дзевочко, Олександр Михайлович; Вельма, Володимир Іванович; Пугановський, Олег Валентинович
У посібнику наведені основні вимоги до виконання курсового проєкту з дисципліни "Технічні засоби автоматизації", наведена структура проєкту та рекомендації щодо оформлення пояснювальної записки, а також варіанти завдання до курсового проєкту. Призначено для студентів спеціальності "Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології".
Оптимальний нечіткий регулятор в системі управління карбонізації у содовому виробництві
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Герман, Едуард Євгенович; Шутинський, Олексій Григорович; Лисаченко, Ігор Григорович; Деменкова, Світлана Дмитрівна
Предметом дослідження в даній статті є процедура синтезу нечіткого контролера в системі управління відділенням карбонізації у виробництві кальцинованої соди. Метою роботи є розробка оптимального нечіткого контролеру, використання якого в системі управління зумовлювало оптимальний результат згідно встановленим критеріям. Завдання. На основі існуючих підходів до синтезу нечіткого контролеру розробити процедуру синтезу оптимального нечіткого ПІД контролеру (НПІДК) відповідно до цілей управління. Процедура побудови контролера залежить як від структури контролера, так і від параметрів нечіткого налаштування, таких як кількість функції приналежності, їх вигляд, параметри, що визначають функцію приналежності. В результаті проведеного моделювання системи управління відділенням карбонізації було показано залежність кінцевого результату від параметрів нечіткого налаштування. Висновки. На підставі запропонованих методів синтезу розроблено структури оптимальних НПІДК з різними наборами параметрів нечіткого налаштування. Показано, що будь який оптимальний нечіткий ПІД регулятор дає кращі показники, ніж класичний контролер, та найкращим з них є регулятор,в якому блок нечіткого налаштування має гаусові функції приналежності.