Кафедра "Автоматизація технологічних систем та екологічного моніторингу"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3767
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acem
Кафедра заснована у 1964 р. для підготовки спеціалістів з автоматизації виробництва.
Кафедра займається підготовкою спеціалістів з розробки і експлуатації комп’ютерно-інтегрованих та автоматизованих систем керування різноманітних об’єктів та процесів і виробництв (побутові, харчові, нафто- та газопереробні, хімічні ттощо).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 доктори технічних наук, 5 професорів, 6 доцентів.
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні квазівки до виконання дипломного проєкту першого рівня вищої освіти "бакалавр"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Дзевочко, Олександр Михайлович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович; Пугановський, Олег ВалентиновичУ методичних вказівках наведені основні вимоги до дипломного проєкту першого рівня вищої освіти “Бакалавр” зі спеціальності 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», рекомендації щодо його оформлення та проєктування, а також стислий довідковий матеріал для вибору приладів та засобів автоматизації та розробки схем автоматизації типових технологічних процесів. Призначено для студентів зі спеціальності 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» кафедри Автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу».Документ Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Вступ до спеціальності"(2024) Шутинський, Олексій Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор ГригоровичМета методичних вказівок−допомогти студенту краще зрозуміти історію університету, інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики (ІКМ), основні відомості щодо кафедри, яку вони обрали для навчання, сучасних технічних засобів автоматизації технологічних процесів, сучасних мікропроцесорних контролерів для управління технологічними процесами та комп’ютерно-інтегрованих систем управління технологічними процесам. Найкращий метод засвоєння теорії (у даному випадку)– самостійні відповіді на тести. Тести дозволять студентам закріпити вивчений теоретичний матеріал. В методичних вказівках наведені тести з основних дат історії розвитку університету в цілому, окремо інституту ІКМ. Важливе місце в тестах займають питання щодо кафедри автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу. Тут питання з історії кафедри, її викладацький склад, технічний стан. В кінці методичних вказівок наведені теми реферату, який студенти повинні підготувати наприкінці семестру.Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 2(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій ГригоровичЦі методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Видання є продовженням першої частини методичних вказівок до лабораторного практикуму, в якому вивчались основи побудови та використання послідовних інтерфейсів. Методичні вказівки містять необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на інтерфейс Ethernet, який є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Під час виконання лабораторного практикуму студенти вивчають основи використання протоколу TCP/IP в мережі Ethernet. Також у лабораторному практикумі розглянуті протокол HTTP та основні принципи реалізації WEB-технологій в контролерах, які все частіше використовують для дистанційного моніторингу і диспетчеризації автономних технологічних об’єктів. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію і практику застосування промислових мереж та програмних засобів доступу до даних в ПЛК. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) та FESTO (Німеччина), а також мережне обладнання для створення локальної мережі. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для розроблення прикладного програмного забезпечення. Це середовище CoDeSys V2.3 для програмування контролерів ПЛК150 ОВЕН і SoftPLC PLCWinNT та середовище FST 4.10 – для програмування контролерів FC34 FESTO.Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 1(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій ГригоровичЦі методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Методичні вказівки вміщують необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на послідовні інтерфейси RS 232 та RS-485, які є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Також у лабораторному практикумі розглянуто основні принципи використання AT-команд для управління модемами (GSM-модемами), які все частіше використовують для дистанційного управління автономними технологічними об’єктами. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію та практику застосування промислових мереж. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані звичайні персональні комп’ютери (ПК), програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) 100-ї серії, GSM-модеми TC-35 UART/RS-232 виробництва компанії Siemens AG (Німеччина) та обладнання для з’єднання пристроїв: кабелі та конвертери інтерфейсів. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для прослуховування СОМ-портів ПК та для створення проектів з управляючими програмами. Це відповідно утиліта HyperTerminal, яка входить до складу операційних систем Windows від Microsoft Corp., прикладна програма COM Port Toolkit для прослуховування інтерфейсів ПК та середовище CoDeSys V2.3 для програмування ПЛК.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Організація баз даних"(2023) Красніков, Ігор Леонідович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Лисаченко, Ігор Григорович; Шутинський, Олексій ГригоровичДокумент Розроблення ППЗ для промислових контролерів VIPA у середовищі WinPLC7(2023) Лисаченко, Ігор Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Дзевочко, Альона ІгорівнаМетодичні вказівки розроблені для проведення комп’ютерного практикуму з навчальної дисципліни «Програмне забезпечення промислових контролерів» зі студентами спеціальності 174 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». Вони вміщують необхідні теоретичні відомості для розроблення прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для промислових контролерів VIPA у середовищі WinPLC7 V4/V5/V6.Документ Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Надійність і діагностування систем автоматизації"(2022) Шутинський, Олексій Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович; Пугановський, Олег ВалентиновичМетодичні вказівки призначені для студентів спеціальності 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології. Найкращий метод засвоєння теорії – рішення практичних задач. Практичні заняття дозволять студентам закріпити вивчений теоретичний матеріал з теорії надійности, яка має велике практичне значення. Для полегшення рішення задач наведені основні розрахункові формули, а також типові приклади з решеннями. Методичні вказівки мають чотири практичні роботи. Мета методичних вказівок − допомогти студенту вивчити теорію надійності та придбати навички застосування її результатів к рішенню різних прикладних питань. В кінці методичних вказівок наведені тести з основних понять теорії надійності, за допомогою яких студенти мають можливість перевірити свої теоретичні знання.Документ Програмування промислових контролерів Mitsubishi MELSEC серії FX(2022) Лисаченко, Ігор Григорович; Дзевочко, Альона ІгорівнаМетодичні вказівки розроблені з метою отримання здобувачами вищої освіти за освітньою програмою «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» необхідних компетентностей (К17) та програмних результатів (ПР10). Вони використовуються для проведення комп’ютерного практикуму із навчальної дисципліни «Програмне забезпечення промислових контролерів» та вміщують необхідні відомості для розробки прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для промислових контролерів.Документ Методичні вказівки до самостійного (дистанційного) засвоєння навчальної дисципліни "Програмне забезпечення промислових контролерів"(2021) Лисаченко, Ігор Григорович; Подустов, Михайло Олексійович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Дзевочко, Альона ІгорівнаМетодичні вказівки розроблені як допомога до самостійного (дистанційного) вивчення навчальної дисципліни "Програмне забезпечення промислових контролерів" студентами денної та заочної (дистанційної) форм навчання за спеціальністю 151 – "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології". В методичних вказівках наведені вимоги стандарту вищої освіти першого рівня підготовки (бакалавра) за вказаною спеціальністю. Вказівки містять необхідні відомості про порядок вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань та вмінь студентів, розподіл навчального часу, форму, види та порядок проведення занять, змістовні модулі, перелік питань та практичних завдань до модулів та іспиту, варіанти індивідуальних завдань та перелік питань для самостійного контролю. Зважаючи на мету видання, методичні вказівки не містять теоретичних відомостей, тобто, вони лише вказують студенту про порядок засвоєння дисципліни. Отже, здобувачу вищої освіти необхідно використовувати додаткові інформаційні матеріали та інші друковані видання, тобто, курс лекцій, методичні вказівки до виконання лабораторних робіт та індивідуального домашнього завдання. Посилання на джерела інформації наведені у списку літератури.Документ Методичні вказівки до самостійного (дистанційного) засвоєння навчальної дисципліни "Програмне забезпечення АСУ та КІСУ" (комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та SCADA-системи)(2021) Лисаченко, Ігор Григорович; Подустов, Михайло Олексійович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Дзевочко, Альона ІгорівнаМетодичні вказівки розроблені як допомога до самостійного засвоєння навчальної дисципліни "Програмне забезпечення АСУ та КІСУ" студентами денної та заочної (дистанційної) форм навчання за освітньою програмою 15 – "Автоматизація та приладобудування" та за спеціальністю 151 – "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології". В методичних вказівках наведені вимоги стандарту вищої освіти другого рівня підготовки (магістра) за вказаною спеціальністю. Вони містять відомості про порядок вивчення дисципліни, вимоги до знань та вмінь студентів, розподіл навчального часу, форми та порядок проведення занять, змістовні модулі, перелік питань та практичних завдань до модулів та іспиту, варіанти індивідуальних завдань та перелік питань для самостійного контролю. Зважаючи на мету видання, методичні вказівки не містять теоретичних відомостей, тобто вони лише вказують студенту про порядок засвоєння дисципліни. Отже, при цьому необхідне використання додаткових матеріалів, тобто курсу лекцій, методичних вказівок до виконання лабораторних робіт та домашнього завдання. Посилання на джерела інформації наведені у списку літератури.