Кафедра "Автоматизація технологічних систем та екологічного моніторингу"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3767

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acem

Кафедра заснована у 1964 р. для підготовки спеціалістів з автоматизації виробництва.

Кафедра займається підготовкою спеціалістів з розробки і експлуатації комп’ютерно-інтегрованих та автоматизованих систем керування різноманітних об’єктів та процесів і виробництв (побутові, харчові, нафто- та газопереробні, хімічні ттощо).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 доктори технічних наук, 5 професорів, 6 доцентів.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Екологічна безпека супутньо-пластових вод і одержання йоду
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2016) Німець, Н. М.; Мельник, А. П.; Подустов, Михайло Олексійович
Досліджено одержання йоду з попутно-пластової води газоконденсатного родовища України, різної мінералізації від 10 до 200 г/л. Співвідношення концентрацій йодид-іонов і бромід-іонов у розчинах 1:16. Озонування здійснено у реакторі трубчатого типу, який обладнаний інтенсивним диспергаторм Озон отримано на установці GL 3189. Продуктивность установки 6,63·10⁻² м³/год повітря. Концентрація озону 6,28·10⁻² г-моль/м³. Одержано залежності зміни ступеня перетворення йодид-іонів в йод від мольно-іонного співвідношення. Встановлено закономірність і знайдено математичну модель, яка дозволяє розраховувати ступінь утворення йоду при зміні мольно-іонного відношення реагентів при різних концентраціях йодид-іонів. Підтверджено, що при вилученні йоду з вод газоконденсатних родовищ озонуванням, швидкість перетворення заліза (ІІ) в залізо (ІІІ) збільшується, що зменшує час підготовки до повернення супутньо-пластових вод в надра глибоких горизонтів. Отримано результати, які можуть бути використано для створення безпечної технології отримання йоду з супутньо-пластових вод.
Стежачий рівнемір для шламів цементного виробництва
(НТУ "ХПІ", 2007) Дубовець, О. М.; Подустов, Михайло Олексійович; Тошинський, Володимир Ілліч; Лях, Б. Г.; Литвиненко, Ігор Іванович; Бабак, Тетяна Володимирівна
Розроблений стежачий рівнемір з плоским електродом, працездатний на шламах цементного виробництва. Визначені необхідні умови, що забезпечують працездатність стежачого контактного рівнеміра. Встановлено, що стежача система забезпечує коливальний режим роботи. Проведені експерименти, що показують можливість використання стежачого рівнеміра.
Піноутворюючий склад
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Дзевочко, Альона Ігорівна; Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Хомяков, Юрій Юрійович; Солдатова, Марія Іванівна
Піноутворюючий склад містить триетаноламінову сіль первинних алкілсульфатів, первинний вищий жирний спирт, кондиціонуючу добавку триетаноламінову сіль сульфату моноетаноламіду жирних кислот кокосової олії та воду. Корисна модель належить до піноутворюючих складів для одержання повітряно-механічних пін, які мають підвищену кратність та стійкість, і призначених для різних областей застосування, наприклад, для пожежогасіння, для ізоляції поверхонь токсичних рідин, для пилозаглушення.
Про підвищення екологічної безпеки повернення супутньо-пластових вод нафтогазоконденсатних родовищ
(НТУ "ХПІ", 2017) Мельник, Анатолій Павлович; Німець, Наталя Миколаївна; Подустов, Михайло Олексійович
Досліджено зменшення концентрації іонів заліза (ІІ) при одержанні йоду з супутньо-пластових вод нафтогазоконденсатних родовищ України озонуванням, оцінено ступінь перетворення заліза (ІІ) в залізо (ІІІ), встановлено, що при озонуванні суміші іонів Fe²⁺ з іонами J⁻ на залежності ступеня утворення йоду від співвідношенні Fe²⁺/J⁻ спостерігається максимум, до досягнення якого переважно в реакцію вступають іони йоду, що вказує на можливість вилучення йоду з СПВ, озонування прискорює процес перетворення іонів заліза (ІІ) в іони заліза (ІІІ), які коагулюючи випадають у осад разом з завислими речовинами, що покращує процес підготовки супутньо-пластових вод до повернення та впливає на екологічну безпеку.
Выбор критерия функционирования вспомогательного объекта оборотного водоснабжения производства соды
(Національний університет харчових технологій, 2015) Бобух, Анатолий Алексеевич; Маковоз, Александра Николаевна
Вплив тривалості обробки малополярних рідин на ступень їх зневоднення
(НТУ "ХПІ", 2014) Бутенко, Анатолій Миколайович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Блінков, М. А.; Сінческул, Олександр Леонідович
Стаття містить аналіз процесу утворення кристалогідратів, у результаті якого сіль зневоджує етанол. Доведена залежність швидкості утворення кристалогідратів від концентрації води в етанолі. Пропонується для зневоднення етанолу використовувати такі солі, які практично не зазнають гідролізу і не розчиняються в ньому.